Стартувала реєстрація на конкурс Rebuild Ukraine, учасникам якого пропонують віднайти сучасні рішення щодо заміни зруйнованого житла у харківському мікрорайоні Північна Салтівка.

3-го лютого у Харкові презентували концепцію змін до Генерального плану міста. В її розробці брав участь британський архітектор Норман Фостер. Що лежить в основі концепції, як планують перебудувати ринок «Барабашово», хто і коли втілюватиме проєкт у реальність?   

Найближчими днями Харківський літмузей планує провести зустріч з письменником Андрієм Любкою, архітектурну презентацію і концерт. Всіх охочих їх відвідати просять заздалегідь зареєструватися, де саме проходитимуть заходи — організатори повідомлять окремо.

Навесні міська влада обіцяє закласти у центрі Харкова Алею Героїв, де першими увічнять пам’ять двох Героїв України — Георгія Тарасенка та Олега Адамовського. Якою є загальна концепція, невідомо. Але сама ідея увічнення загиблих захисників у центрі міста — не нова і належить громадськості. Що відомо про плани міськради та як реагують харків'яни? 

У Харківській області розпочали створення 3D-моделей історичних пам'яток, пошкоджених від російських обстрілів. У переліку — музей Григорія Сковороди, будівлі обладміністрації та міськради тощо

Мінкультури зафіксувало вже 500 воєнних злочинів РФ проти української культурної спадщини. Однією зі зруйнованих пам'яток стала будівля колишнього Реального училища в Ізюмі на Харківщині.

Яким буде Харків після війни? Яким чином відбуватиметься його відбудова та розбудова? Хто і як це вирішуватиме? Ці питання є тестом на справжню декомунізацію не за формою, а за змістом. Відповіді на них є лакмусовим папірцем, що не дозволить переплутати словесне пристосуванство з реальними змінами способу мислення і способу дії. 

Російські військові вже знищили в Харкові близько 2 тис. будівель. У мерії обіцяють відновити місто, до робіт залучать іноземних архітекторів.

До президентської програми «Велика реставрація» включили три об’єкти з Харківської області. В обладміністрації сподіваються згодом додати ще низку.

Скансени для пам’яток народної архітектури — як геріатричний пансіонат для літніх, часом нездорових людей. Стереотипний набір аргументів: «серед своїх», комфортні умови, медичний догляд. Попри очевидні переваги, віддати старенького батька у будинок для людей похилого віку соромно: це означає публічно визнати, що не доклав достатньо зусиль, не впорався.

Українські дерев’яні церкви — це фольклор, тільки в архітектурі. Збудовані переважно безіменними для нас майстрами на замовлення спільноти, громади села — вони могли бути (а могли не бути) шедеврами, але завжди втілювали народну уяву про красу, про велич, про присутність Бога на землі.

Організатори другої Бієнале молодого мистецтва, яку Харків приймає цієї осені, говорять, що одна з її задач — нанести Харків на культурну мапу країни. Запропонувати людям з інших міст (а то й — країн) привід приїхати в Харків. Створити колаборації, які допоможуть розвитку культурного поля міста в майбутньому, що сприятиме зростанню туристичного потоку, а відтак — і прибуткові міста, і його репутації. 

Студенти Харківської школи архітектури презентують свої проекти, плани, макети з різних матеріалів — бетону, металу, дерева.

На сесії Харківської облради заслухали, як виконується обласна Програма збереження архітектурної спадщини.

До генерального плану Харкова внесли зміни. Йдеться про використання вільних територій — землі, від якої відмовляються підприємства.

У міськраді обговорюють створення нового житлового мікрорайону на Північній Салтівці. Раніше на цій території хотіли розмістити складську зону.

Тетяна Поліванова відсьогодні працює головним архітектором міста Харкова.