Архітектор Аркадій Усик пішов на 103-му році життя 30 листопада у селищі Високому під Харковом.
1 грудня рідні, друзі, колеги попрощалися з Аркадієм Усиком, повідомив «МедіаПорту» голова Харківської обласної спілки архітекторів Володимир Матяс.
«Це величезна втрата для архітектурної спільноти не лише Харкова, а й усієї країни. Він був неймовірною людиною й архітектором. Вплинув на становлення багатьох архітекторів України. Завдяки Аркадію Михайловичу можна було «доторкнутися» до історії, бо він — її безпосередня частина. Він вчився у Бекетова. Це людина, яка бачила сталінські репресії, голод, війну. Людина, яка розбудовувала нашу країну. Для мене це й особиста втрата. Ми знайомі від часу його переїзду з Криму до Харкова. Ми завжди підтримували зв’язок, добре знали один одного. Це тепер добрі спогади», — сказав голова спілки.
Усик — автор та керівник численних проєктів з розбудови Криму після Другої світової війни. Один з них — побудова тролейбусної лінії Сімферополь — Алушта — Ялта.
У 102 роки Усик мав виняткову пам’ять, підтримував зв'язки з колегами, охоче спілкувався з журналістами, каже Матяс. Цього року в Будинку архітектора проходила виставка художніх робіт Усика.
«Так, поважний вік… Але він був дуже активним, справлявся з побутом, сам готував», — говорить Володимир Матяс.
Голова спілки шкодує, що не вдалося організувати заходи до 100-річчя Усика, через пандемію коронавірусу та карантин святкування пройшло у вузькому колі.
Прах архітектора захоронять на кладовищі №13 у Харкові.
«МедіаПорт» висловлює співчуття родині архітектора.
Два місяці тому Усик дав «МедіаПорту» інтерв’ю. В ньому розповів про Другу світову війну, полон, відбудову Криму та сутність «русского мира».
Також розмову з ним записала «Українська правда». В ній — про різницю між Другою світовою та російсько-українською війною, міфи навколо приєднання Криму до України та перспективи його повернення, любов до Бандери, ненависть до Путіна та мрії після 100 років.
Книга Усика «Архітектор долі» викладена у відкритий доступ.
Дивіться також: «Крим повернеться до нас»
