fbpx Внутрішній туризм в Україні: перешкоди і перспективи - MediaPort
Аватар пользователя Надія Шостак

Внутрішній туризм в Україні: перешкоди і перспективи

Соціологічні дослідження свідчать про те, що дві третини українців не були за кордоном, а протягом останніх п’яти років більшість не вирушала ані до Європи, ані до країн СНД. Оптимістичнішою виглядає статистика міжрегіональних подорожей: так, 75% опитаних франківців і 59% харків’ян хоча б раз виїжджали в інший регіон (28% і 18% з них відповідно — багато разів). Чи є передумови для розвитку внутрішнього туризму і які перешкоди існують на цьому шляху? Спільний матеріал редакцій «Галицький кореспондент» та «МедіаПорт».

Івано-Франківщина. Гори та фестивалі

Гірськолижний спорт, сноубординг, парапланеризм, піші та велосипедні прогулянки, альпінізм, рафтинг, катання на джипах та квадроциклах… Центром туризму Івано-Франківщини є Карпати. Розмістити туристів готові як величезні відпочинкові комплекси, так і невеликі садиби.

«Близько 80% туристів їдуть в гірську частину області — Яремче, Поляниця, Верховина, Ворохта і так далі, — перераховує Віталій Передерко, начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної державної адміністрації. — Але популярні і Івано-Франківськ, Коломийщина, Долинщина — там теж є на що подивитися. Щоправда, залишається проблема транзитності Івано-Франківська та Галича. В цих містах, як показує статистика, туристи не затримуються надовго». 

Bukovel/Facebook

Bukovel/Facebook

На Прикарпаття їдуть не лише заради гір. Цікавить приїжджих культурна спадщина та гуцульські традиції. Серед туристичних атракцій — Дністровський каньйон, скелі Довбуша, старовинні замки та храми. Минулого року на Франківщині було понад два десятки фестивалів: всесвітньо відоме «Свято Ковалів», авангардно-мистецький Porto Franko, офіціозно-міжнародний «Карпатський простір», етнічно-культурні «Гражда», «Лудинє» та «Покутське яблуко», гастрономічні фестивалі хліба, сиру, вина, меду, традиційних ремесел.

Альтернатива Криму

У 2017 році Івано-Франківщина увійшла до трійки лідерів серед областей у сфері внутрішнього туризму, кількості іноземних туристів та зібраному туристичному збору, розповідає начальник управління міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій ОДА Олександр Зрайко.

Туристів і екскурсантів більшає щороку: якщо у 2014 область відвідало 1,6 мільйона подорожуючих, у 2016 та 2017 роках — вже 2,1 мільйона. Попередні дані за 2018-й свідчать про 2,2 мільйони відвідувачів. 

Після анексії Криму туристи, які раніше їздили на півострів, або обрали іноземні курорти, або розділилися між регіонами України — і значна частина з них звернула увагу саме на Франківщину. 

«Звісно, це лише офіційні дані — звітність туристичних фірм, — пояснює Віталій Передерко. — Ми однозначно маємо зростання внутрішнього туризму і, відповідно, туристичного збору (в 2014 році це було 946 тисяч гривень, а в 2018-му вже — 3,7 млн грн — авт.). Але офіційна статистика має суттєві недоліки — через недосконалий інструментарій вона не враховує багато відвідувачів. Зокрема, маленькі садиби і готелі на 10-20 місць не звітують в Держстат, бо не зобов’язані це робити. А це досить велика частка ринку — в області взагалі мало готелів на більше ніж 100 місць, переважно це малі об’єкти».

Віталій Передерко. Фото Тараса Волошина

Віталій Передерко. Фото Тараса Волошина

За підрахунками управління туризму ОДА, реальних туристів близько 3 мільйонів на рік. Більшість з них — сусіди з Львівської, Чернівецької та Тернопільської областей, на четвертому місці — туристи з Київщини. Кількість іноземців у 2017-му склала 117 тисяч людей (Польща, Росія, Італія, Естонія, Білорусія та інші країни).

Інфраструктурні, фінансові, законодавчі проблеми

В останні роки на Прикарпатті активніше ремонтують дороги, зауважує Передерко, але йдеться здебільшого про автошляхи державного значення.

«Ремонтують переважно великі траси, всеукраїнські та обласні. А цікаві туристам об’єкти часто знаходяться у сільській місцевості, і доїхати до них буває дуже складно. Такі речі відлякують людей, особливо гостей з-за кордону. Тому нам потрібно вдосконалювати інфраструктуру локальних доріг», — визнає він.

Існує проблема плинності кадрів — як на державній службі, так і в приватному секторі. Працівників туристичної сфери в Івано-Франківську готують три вищих навчальних заклади. Але студенти, ознайомившись із рівнем зарплат в галузі, втрачають бажання працювати за фахом. Через низьку оплату праці йдуть кваліфіковані кадри. Це позначається на якості обслуговування туристів.

Є проблеми і з такими сферами, як екологія та перевантаженість рекреаційних зон. На Яремчанщині, до прикладу, застарілі каналізаційні труби, підприємці економлять на комунікаціях, і відходи зливають просто у Прут. Контролювати ситуацію мають Держпродспоживслужба та екологічна інспекція.

Маркування нових туристичних стежок, встановлення лавок й альтанок коштує грошей. Проте фінансування розвитку туристичної інфраструктури недостатнє, каже Передерко. У 2019 році на діяльність всього управління міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій ОДА направили два мільйони гривень. Влада намагається залучити до співпраці небайдужих та самих туристів.

«А ще перед Новим роком депутати ВРУ внесли зміни до податкового кодексу, змінивши формулу нарахування туристичного збору. Раніше це був відсоток від вартості проживання, а тепер це буде фіксований відсоток від рівня мінімальної зарплати в Україні. Тобто виходить, що від цього виграють дорогі готелі. Умовно кажучи, тепер за номер в готелі вартістю 1500 гривень та за ліжко в хостелі вартістю 150 гривень треба буде доплачувати однакову суму в 30-60 гривень, що нелогічно», — каже Віталій Передерко.

Крім того, формула нарахування туристичного збору відтепер стала диференційованою. Для українських туристів це 0,1% — 0,5% від мінімальної зарплати за день проживання в готелі, для іноземних — до 5%. Таку схему Передерко вважає дискримінаційною. 

Точні ставки встановлюють міські ради. Івано-Франківськ вже визначив їх на рівні 0,3% для внутрішнього туризму і 1% для в’їзного, тобто для іноземців. А, до прикладу, Львів встановив обидві ставки на рівні 0,5%.

Харківщина. Фактор війни

На відвідуваність Сходу суттєво вплинула ситуація на Донбасі. Тільки за офіційними даними, у 2012-му, році проведення Чемпіонату Європи з футболу, Харківщину відвідали понад 100 тисяч людей. У 2014 туристів стало у півтори рази менше. Причому кількість внутрішніх туристів зменшилася майже в 10 разів до 3,4 тисяч. Це найнижчий показник за попередні 13 років. 

Після катастрофи малайзійського «Боїнгу» у 2014 році повітряний простір над Донецькою, Луганською і частково Харківською областями тимчасово закривали. Питання безпеки польотів ставилося і у 2017, коли міжнародна організація EASA розглядала варіант обмеження польотів на Сході України. Тоді депутати Харківської міськради заявили, що рішення може призвести до «авіаційної ізоляції регіону і втрати інвестиційної привабливості», зверталися до Уряду. Врешті обмеження не вводилися. 

«У зв'язку з подіями на Донбасі саме на східній Україні спостерігався певний спад припливу туристів, але вже з 2015-го по 2017 рік приріст мандрівників склав близько 30%, — розповідає заступниця директора Департаменту міжнародного співробітництва міськради Юлія Згурська. — На динаміку позитивно вплинуло відкриття нових авіарейсів (до Харкова, зокрема, повернувся лоукостер WizzAir — ред.) та таких об'єктів, як центральний парк розваг».

Фото Павла Пахоменка

Фото Павла Пахоменка

Туристичний збір — 1% від вартості проживання за добу в готелі — у Харкові почали стягувати з 2013 року. «Тоді у Харкові туристичний збір становив 370 тисяч грн, в 2017-му — 2 млн 300 тисяч і в 2018-му — 2 млн 750 тисяч», — каже Згурська.
 
На туристичну привабливість впливають різні фактори, пояснює Наталя Буйнова, голова Харківського відділення Всеукраїнської асоціації гідів та керівниця туристичного напряму «Вертеп-фесту».

«Вертеп-фест» — гарний привід приїхати до нас з центральної та західної України. У 2018-му ми співпрацювали з 15 туристичними компаніями, — розповідає Буйнова. — Але воєнний стан і несприятливі погодні умови серйозно вплинули на кількість гостей».

Воєнний стан не обмежував прав та свобод громадян, але певною мірою позначився на бронюваннях турів і місць в готелях, говорить директор туристичної компанії «Навігатор Україна» Кирило Оленко.
 
Менше стали їздити шкільні та студентські групи, також багато туристів переймалися риторичним питанням «чи все буде нормально», збираючись мандрувати на Новий рік та Різдво із Харкова», — каже він.

Індивідуальних туристів, що приїжджають у Харків, відстежити важко, тож дані Кирила Оленка базуються на груповому туризмі. За його спостереженнями, останнім часом інтерес до Харкова зріс у одеситів.

«Відчувається певний прогрес, до нас стали приїжджати туристи з Дніпра, Запоріжжя, Херсону, Одеси», — каже директор туркомпанії.

Для західної України Харків та область, за словами гіда Наталі Буйнової, — terra incognita. Регіон представляється їм як сіре промислове місто. «Виключенням є наразі діловий туризм. У наше місто приїжджає дуже багато людей саме у відрядження та на різні збори і семінари. Ланка ділового туризму у нас дуже розвинута», — говорить вона.

Без гір і моря, але з цікавинками

Найчастіше гості з інших регіонів їдуть в парк атракціонів, театри, екопарк, музеї. Дуже затребуваними Юлія Згурська називає заміські екскурсії. 

«Тобто Харківська область теж стає цікавою для туристів, — зауважує Згурська. — Наше завдання — збільшити період перебування в Харкові екскурсійних груп, щоб була хоча б одна ночівля, тому що тоді це почне приносити якийсь прибуток у бюджет».

У 2018 році Харківська облрада виділила більше мільйона гривень на проектну документацію реконструкції Шарівки і першочергові відновлювальні роботи. Подальшу реставрацію влітку 2018 у ХОДА пообіцяли здійснювати із залученням спонсорських коштів. Фото Харківського організаційно-методичного центру туризму

У 2018 році Харківська облрада виділила більше мільйона гривень на проектну документацію реконструкції Шарівки і першочергові відновлювальні роботи. Подальшу реставрацію влітку 2018 у ХОДА пообіцяли здійснювати із залученням спонсорських коштів. Фото Харківського організаційно-методичного центру туризму

«Наразі досить популярними є екскурсії до Чугуївського Художньо-меморіального музею імені Рєпіна. У Чугуєві активно розвивається подієвий, промисловий та активний види туризму. У минулому році було відкрито 720-метровий тролей, найдовший в східній Україні. Розроблено новий екскурсійний маршрут «Еко-подорож «Під градусом», з відвіданням Малинівського склозаводу та лікеро-горілчаного заводу, підприємств, чий виробничий цикл відповідає сучасним вимогам екологічності. Попитом користуються екскурсії до Національного літературно-меморіального музею Г.С. Сковороди, Пархомівського художнього музею, в числі експонатів якого роботи Малевича, Кандинського, Пікассо, багата колекція фарфору, естампи, гравюри, ікони, рідкісні предмети побуту», — перераховує директорка ОКЗ «Харківський обласний організаційно-методичний центр туризму» Валентина Холодок.

До подієвого туризму відносяться фестивалі різних напрямків: народних ремесел «Шарівський Дивокрай», театральних колективів «В кулісах душі», обрядового дійства «Сьогодні Івана, а завтра Купала». Фестиваль «Весілля в Малинівці», за оцінками організаторів, минулоріч відвідали 75 тисяч людей. 

Національні природні парки «Гомільшанські ліси», «Слобожанський» та «Дворічанський» розвивають екологічний туризм.

Slobozhanskyi National Nature Park/Facebook

Slobozhanskyi National Nature Park/Facebook

«У парках прокладені екологічні стежки, облаштовані місця відпочинку, розроблені інтерактивні програми. У парку «Слобожанський» туристам пропонують стати учасниками експедицій за підрахунком поголів'я бобрів, взяти участь у виготовленні пташиних будиночків та годівниць. Безумовно, є і труднощі з якими стикаються наші туристи. Дорога, місця перебування та відпочинку, місця зупинок — дуже проблематичні. Розвивати треба все у комплексі», — зазначає Валентина Холодок.

Цей комплекс передбачає і збереження визначних об'єктів. 2018-й рік на Харківщині позначився двома пожежами на території пам'яток національного значення: у садибі Старий Мерчик (Валківський район) і в Українській інженерно-педагогічній академії в центрі Харкова. Обидва об'єкти чиновники пообіцяли відновити, а це — додаткові кошти з бюджету. 

Для розвитку галузі потрібно мати туристичний бренд, вважає Наталя Буйнова: «Так у нас уже зробив Львів. Якраз успіх Львова у тому, що там бізнес об'єднався між собою. Так само в Одесі. В Харкові тільки намагаємося створити таку кооперацію. Це дуже серйозна робота. Уявіть: туристичні компанії, які мають навчитися між собою дружити. Це складно, бо вони — конкуренти. Те ж саме стосується і готелів, ресторацій… Сила розвитку — в об'єднанні». 

Проблемна залізниця

Розвитку внутрішнього туризму, на думку Буйнової, суттєво заважають проблеми залізничного сполучення. 
 
«Квитки на потяг достатньо важко купити. Це і Одеса, і Львів, навіть в Київ, буває, важко придбати. І нам важко поїхати, і до нас складно дістатися. До того ж у нас немає прямого зв'язку з багатьма регіонами. Наприклад, з Житомиром чи Чернівцями. Тобто коли ми плануємо подорож по Україні, то це або багатоденна подорож автобусом, або ми дістаємося пункту призначення через Київ», — каже Наталя Буйнова.

Вбивчим для внутрішніх подорожей туроператори називають нещодавнє нововведення: з 15 січня «Укрзалізниця» у шість разів підвищила ціни на бронювання квитків для колективних перевезень — з 32 до 200 гривень за місце. Виняток (на рівні 50 грн) зробили тільки для перевезень дітей, людей з інвалідністю та військових, а також для заявок центральних і місцевих органів влади. 

«Проблем із залізницею багато. Багато років боролися, щоб призначали потяги у більшій кількості, тому що їх не вистачало. Начебто вирішили цю проблему. Перед Новим роком «Укрзалізниця» довго тримала відкриття продажу на новорічні дати, що призвело до повного хаосу в середині грудня. І от нова новина з приводу бронювання, — говорить Кирило Оленко. — Здавалося б, бронюємо оптом, ніби як повинно бути дешевше, а на ділі виходить дорожче. Тобто квиток, наприклад, з Харкова до Запоріжжя коштує 96 грн, а його бронь додатково — 200 грн! Тепер кожна група туристів (більше 8 чоловік) буде переплачувати за будь-яку поїздку 400 грн з кожної людини. Якщо рішення не скасують, сказати, що український туризм постраждає — це нічого не сказати».

Позиція «Укразалізниці»: діючі тарифи на бронювання не покривали витрати компанії на надання послуги.

Фото Павла Пахоменка

Фото Павла Пахоменка

Незабаром дешевше і комфортніше буде літати, ніж їздити потягами, впевнений Оленко. 

«У Європі на уїк-енд можна злітати в іншу країну до родичів за 20 євро, а у нас вагон-СВ з Харкова до Карпат може коштувати на деякі дати майже 3 тисячі грн, — зауважує керівник турфірми. — Для розвитку внутрішнього туризму потрібне гарне залізничне сполучення. Якщо з певного міста є прямий потяг до Харкова, без пересадок, це вже залог успіху. Друге — це гарні автошляхи. Відремонтували трасу Харків-Суми і потік туристів образу збільшився, як із Сум до Харкова, так і навпаки».

Надія на авіарейси

Як і в Івано-Франківську, у Харківському аеропорті сьогодні є тільки один прямий внутрішній рейс — до Києва (Бориспіль) авіакомпанії «МАУ». Влітку 2014-го цей же перевізник пропонував рейси Харків-Одеса. Тоді завантаження становило більше 70%, але це не дозволило рейсам окупатися, стверджує комерційний директор Міжнародного аеропорту «Харків» Владислав Ільїн

Фото Павла Пахоменка

Фото Павла Пахоменка

У червні 2019 року запланований рестарт рейсів з Харкова до Одеси. В планах — Львів.

«Тепер рейси до Одеси відкриває нова українська авіакомпанія SkyUp. Ціни там дуже привабливі — від 459 грн в один бік. Якщо бронювати квитки заздалегідь, то менше ніж за тисячу гривень можна злітати в обидва боки, — каже Владислав. — Економічні показники говорять, що є певні поліпшення, є надія, що попит і платоспроможність на сьогодні дозволять рейсам стати успішними. Це буде показником для подальшого розвитку маршрутів — наступним містом має стати Львів. Окрім того, ведемо переговори про рейси в Жуляни».

Включення громадськості і ефект децентралізації

Василь Книшук з села Космач (Косівський район Івано-Франківської області) не надто покладається на посадовців у сфері підтримки туризму. Чоловік сам створює туристичні мапи околиць та маркує маршрути. 

«Я народився у цьому прекрасному, чудовому краї, красу якого всіх запрошую побачити. А основним для того, щоб турист зміг і захотів до нас приїхати, є інфраструктура. В першу чергу, треба провести маркування туристичних трас, бо люди мають отримувати задоволення і насолоду, а не блукати без жодних орієнтирів. Чи вони йдуть з дітьми, чи з батьками — вони повинні спокійно йти маршрутом і не хвилюватись», — розповідає Василь Книшук.

Представники громадської організації «Територія Карпат», яку він очолює, промаркували маршрути на Лисину Космацьку та на гору Сиглін, випустили карту «Покутські гори», на яку вже нанесена частина маршрутів. Є і карта самого Космача та околиць — 32 урочища, які ще називають присілками.

«Я позначив на цій карті визначні місця, сакральні пам’ятки, джерела – все те, що є поруч нас. Робота над нею зайняла два роки, адже треба було зібрати дуже багато інформації. Одна з цих карт тепер висить у центрі села. Але цього замало. Має бути робота в самих горах, маркування маршрутів, ці речі доповнюють одна одну», — додає Василь.

Згадані проблеми із фінансуванням галузі тепер громади можуть вирішити самостійно. Утворені внаслідок реформи децентралізації ОТГ прагнуть заявити про себе — зокрема, й гучними проектами. Тим більше, що на такі речі можна знайти фінансування в міжнародних донорів. 

Вигодська ОТГ вже займається проектом вузькоколійної залізниці, а Брошнів-Осадська створює Музей депортації українців в часи СРСР. Загалом на Івано-Франківщині реалізується 15 туристичних проектів за кошти міжнародних донорів. Їх загальна вартість становить більше мільйона євро. 

Автори: Тарас ВОЛОШИН, Надія ШОСТАК

Спільний проект редакцій «Галицький кореспондент» і «МедіаПорт» здійснюється за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке автору, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Вы также можете отправить свой комментарий.