Виключне тримання під вартою обвинувачених у злочинах проти нацбезпеки визнано неконституційним

Конституційний Суд України визнав неконституційним положення частини п’ятої статті 176 Кримінального процесуального кодексу, яким передбачено, що запобіжні заходи у вигляді особистого зобов’язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів проти основ національної та громадської безпеки.

Як повідомляє прес-служба КСУ, сьогодні Конституційний Суд України ухвалив рішення у справі за конституційними скаргами Надії Савченко, Марини Ковтун, Ігоря Костоглодова та Валерія Чорнобука. 

Вирішуючи питання, КСУ виходив з того, що «людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави». 

«Конституційний Суд України неодноразово вказував, що обмеження щодо реалізації конституційних прав і свобод не можуть бути свавільними та несправедливими, вони мають переслідувати легітимну мету, бути обумовленими суспільною необхідністю досягнення цієї мети, а також бути пропорційними та обґрунтованими. У разі обмеження конституційного права або свободи законодавець зобов’язаний запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію цього права або свободи.

Проте, на думку Конституційного Суду України, в даному випадку законодавець, встановивши безальтернативний запобіжний захід, а саме тримання під вартою, щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109–114-1, 258–258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України, не дотримався зазначених вимог. Отже, наведене дає підстави для висновку, що положення частини п’ятої статті 176 Кодексу не відповідає частині другій статті 3, частинам першій, другій статті 8, частинам першій, другій статті 29 Конституції України, оскільки порушує принцип верховенства права, та обмежує право особи на свободу та особисту недоторканність», — вирішив КСУ.  

Рішення Конституційного Суду є обов’язковим та не може бути оскаржено.

Оскаржуване положення ст. 176 КПК. Скріншот: zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17

  • ст. 109 — Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади;
  • 110 — Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України;
  • 111 — Державна зрада;
  • 112 — Посягання на життя державного чи громадського діяча;
  • 113 — Диверсія;
  • 114 — Шпигунство;
  • 114-1 — Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань;
  • 258–258-5 — Терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму;
  • 260 — Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань;
  • 261 — Напад на об'єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення.

Справу за скаргами Cавченко та інших у КСУ відкрили у листопаді 2018 року. На думку заявників, Верховна Рада України, прийнявши Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо невідворотності покарання за окремі злочини проти основ національної безпеки, громадської безпеки та корупційні злочини» від 7 жовтня 2014 року № 1689–VІІ, яким було внесено зміни до статті 176 Кодексу, звузила обсяг права підозрюваних та обвинувачених у вчиненні злочинів проти основ національної та громадської безпеки осіб бути звільненими під час провадження, чим порушила низку положень Конституції України. 

Надія Савченко — народна депутатка, обвинувачена за низкою статей, в тому числі 109, 112 (за версією слідства Савченко разом з Володимиром Рубаном готувала державний переворот з терактами). 

Марина Ковтун — обвинувачена у справі про теракт в пабі «Стіна». 

Валерій Чорнобук — колишній голова Апеляційного суду Криму, підозрюваний у державній зраді. 

Ігор Костоглодов — колишній Миронівський селищний голова (Донецька область), обвинувачений в замаху на територіальну цілісність. 

Про незаконність виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, щоразу заявляли захисники у справах про сепаратизм та інші злочини проти основ національної безпеки.