Як на Харківщині утворювали сім районів — подкаст

Цього тижня завершилася епопея з утворенням районів на Харківщині. За рішенням Верховної Ради їх стане сім замість 27. Як депутати погоджували і скасовували та що зміниться з новим адміністративно-територіальним устроєм? 

Слухайте повний випуск в Mixcloud, Google Podcasts, Apple Podcasts

Чи обґрунтована позиція противників нового районування, «МедіаПорту» прокоментував голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко. Він каже, реформа децентралізації обросла міфами та вигадками, а напередодні місцевих виборів стає приводом для спекуляцій.

Які зміни мають відбутися, щоб їх люди відчули? 

Все нормально буде, якщо люди нічого не відчують. Якщо через пів року всі будуть казати: «Слухайте, а що тут? Поміняли райони, дійсно?». Тому що районний рівень не для послуг, які надаються громадянам. За концепцією місцевого самоврядування, всі адміністративні послуги мають надаватися в громадах. Все, за чим сьогодні люди продовжують їздити в різні служби соціальні, зайнятості, що там ще — це все має бути в громадах.  

Районний рівень створюється для розміщення на ньому центральних органів виконавчої влади — таких, як, наприклад, поліція, податкова служба, інспекції, усі, які мають територіальну мережу. От вони мають функціонувати з районного рівня. Нижче району можуть бути тільки окремі посадові особи — якихось там управлінь нижче створюватися не буде в жодному органі виконавчої влади.

Коли це питання розглядалося у Верховній Раді, багато фракцій, фактично усі крім провладної фракції, виступали проти. Чому це викликало таке обурення у народних обранців, хоча ідея децентралізації не нова?

Чесно кажучи, я навіть не можу зрозуміти цього. Я пробував послухати аргументи тих, хто виступає проти, але ж там нічого не можна зрозуміти. Вони кожним наступним реченням заперечують своє ж попереднє речення. Вони то говорять, що не потрібно обирати рад на районному рівні, після цього чогось перескакують, говорять, що не потрібно районів. Так, я так само за те, щоб районні ради не вибирати щонайменше 10 років. Є багато аргументів, чому вони нам зараз не потрібні. Але тільки зараз з'являється можливість реалізувати це. Відкласти вибори районних рад і внести зміни в Конституцію, якими перебачити, там можуть бути різні варіанти, я не знаю, на чому влада зупиниться. Може бути взагалі рішення, що після внесення змін в Конституції не буде передбачено районних рад. Може бути варіант, що замість районних рад, будуть створені ради міжмуніципального співробітництва... 

Райради не потрібні тому, що все має бути в громаді?

Так, всі повноваження передаються в громади. Всі фінанси мають піти в громади. І на сьогодні, на теперішній момент, немає очевидних повноважень, які треба точно реалізовувати на районному рівні. В перспективі вони можуть з'явитися. Ми можемо побачити, що нам якісь речі ефективніше децентралізувати з обласного рівня на районний. Але, наприклад, те, що передбачалося концепцією, а саме медицина вторинного рівня, певні повноваження в сфері освіти, профільні міністерства піднімають на обласний рівень. 

Медицина пішла зовсім по іншому шляху, ніж це уявлялося в 2014 році. Тому для медицини немає функцій в районних радах. Для спеціалізованих шкіл-інтернатів — можна, але можна легко це робити із обласного рівня, тому що в кожній області є 3-4-5 районів, тому це зовсім не проблема адмініструвати це з обласного рівня.

Питання районування у Харківській області викликало бурхливу дискусію — і на рівні регіону, а потім серед нардепів від Харківщини. Спочатку на рівні регіону домовилися про 7, потім нардепи висунули пропозицію про 4 райони, зрештою затвердили 7. Один з нардепів наполягав на тій думці: чим менше районів — тим кращим і міцнішим є управління. Натомість голова Харківської облради говорив, що районування це й ще питання національної безпеки — оскільки ми прикордонний регіон — якщо не буди влади районів, державна влада буде мало представлена... Наскільки обґрунтована ця позиція? 

Звичайно, абсолютно обґрунтовано 7 районів. Я там сперечався, 6 чи 7. Мої пропозиції щодо районів існують більше 8 років, а пропозиції Ганущака (Юрій Ганущак, експерт з децентралізації — ред.) існують 9 років… Він керувався принципом, чим менше районів, тим краще. Я переконаний, що це абсолютно неправильний підхід. Райони створюються для організації державного управління і тому вони повинні бути, оптимально, найкраще зробити їх по 200-250 тисяч мешканців, але географія не дає нам можливості так рівно поділити. Тому що є великі міста, міста не можна поділити — пів міста входить в один район, пів міста в другий район, громади є неподільні. Райони, на території яких знаходяться великі міста, завідомо будуть завжди більші. Але при цьому буде один орган місцевого самоврядування. Тому, наприклад, навантаження на префекта — в майбутньому, сподіваємося, після змін в Конституцію у нас будуть префекти, а не голови державних адміністрацій — буде приблизно вирівнюватися, тому що воно залежить від кількості суб'єктів місцевого самоврядування. 

За перспективним планом на Харківщині має бути утворено 56 об'єднаних територіальних громад. Зараз їх 23

7 районів для Харківщини — це близько до оптимального. Якби хтось хотів більше створювати, я був би категорично проти, тому що в цьому немає ніякої потреби. Але сім — це десь на межі оптимальності. Дійсно, варіант на 6 районів, виходив один район занадто великий по площі, по протяжності. 

Люди в різних громадах обурюються, що вони тепер не райцентр, ображені на інший район, село на село... 

Знову ж таки, я думаю, що більшість цих образ — це або просто непоінформованість людей, або і тут на ґрунті непоінформованості виростають якісь міфи. Всяке мені доводилось чути. По-перше, всі продовжують говорити, що вони за чимось будуть їздити в райцентри. Ніхто не каже, за чим, але каже, що йому треба буде їздити. Я кажу: та їздіть собі! Якщо ви маєте на увазі, їздити в театр, у велике місто, чи на базар, то їздіть собі, при чому тут райцентр він, чи не райцентр! Відношення ніякого нема. Хтось там посилається на суди. Я кажу, при чому тут суди? Суди вирішуються законом «Про судоустрій». Ніде не сказано, що в одному районі може бути тільки один суд. Скільки треба судів, стільки й треба їх створювати, щоб гарантувати принцип доступності громадян до правосуддя.

Те саме стосується лікарень. Вже лікарні ніяким чином не зв'язані з районами. І так далі. На цих всіх міфах будуються якісь інсинуації. Друга причина — можливо, в якихось передвиборчих стратегіях. Хтось, можливо, з політиків десь там щось наговорив, а тепер будує на тому свою виборчу чи передвиборчу тактику, що він там когось захищає, чи комусь щось дає чи не дає. Думаю, що такі приклади є. Якщо говорити серйозно, то різниця, де буде районний центр полягає лише в тому, що в районному центрі буде додаткова кількість робочих місць для державних службовців, вони платитимуть податок на доходи фізичних осіб, відповідно в цю громаду, оце єдина перевага, яку отримує громада. Зате вона матиме той недолік, що, очевидно, той же ж префект, який сидітиме в цьому центрі району, він буде найбільше втручатися в роботу місцевої громади, саме тої громади, де він знаходиться, тому що у нього найбільше буде до цього інтересу. 

Я так розумію, що законодавство ще треба врегулювати, щоб все це працювало. 

Звичайно! Фактично адміністративно-територіальна реформа лише створює умови для проведення реформи децентралізації. Поки що у нас частково: щось там у фінансах, трохи перерозподілили, якісь повноваження частково перерозподілили. Тільки тепер, маючи реальний адміністративно-територіальний устрій, і на рівні громад, і на рівні районів, можна вносити повноцінні зміни в закон «Про місцеве самоврядування», в закон «Про місцеві державні адміністрації» і багато галузевого законодавства — і про будівництво... Одним словом, про все! 

Якщо Ви виявили помилку у тексті — виділіть її курсором та натисніть "Ctrl + Enter". Дякуємо Вам за уважність та ввічливість.
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке автору, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Вы также можете отправить свой комментарий.