публицистика

UA RU ZBRUČ Не люблю делиться личным. Как только я это делаю — невольно появляется ощущение уязвимости и неприкрытости. Поэтому я всячески избегаю разговоров о внутренних переживаниях и пережитом опыте. Опыт приходит вследствие травмы. А травма стремится спрятаться куда-нибудь поглубже, потому что делает тебя слабым в глазах безжалостных авторов на интернет-форумах и прочих троллей. Поэтому то, что я сегодня расскажу, прозвучит впервые. Решение рассказать свою частную историю я списываю на львовскую фиесту, которая нахально нежит, расслабляет и даже отупляет. В эти жаркие дни, когда твоя тень лежит распластавшись на обморочном асфальте и не хочет даже двигаться следом — тянет разоблачиться. Хотя бы в тексте.
UA RU ZBRUČ Я не люблю ділитися особистим. Як тільки це роблю — мимоволі з’являється відчуття вразливості й роздягнутості. Тому я всіляко уникаю розмов про внутрішні переживання та пережитий досвід. Бо досвід приходить через травму. А травма прагне бути захованою десь глибоко, бо робить тебе слабким в очах безжальних дописувачів на інтернет-форумах та інших тролів. Тому те, що я сьогодні розповім, прозвучить уперше. Рішення розказати свою приватну історію я списую на львівську фієсту, яка зухвало розніжує, зледачує і навіть тупить. У ці спекотні дні, коли твоя тінь лежить розпластана на непритомному асфальті і навіть не хоче рухатися услід за тобою, тягне роздягнутися. Бодай текстово.
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке автору, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Вы также можете отправить свой комментарий.