Web Analytics

Райони Харківщини: як передумав парламентський комітет

Комітет з питань організації державної влади переглянув територіально-адміністративний устрій Харківської області. На розгляд Верховної Ради України винесуть варіант із сімома районами Харківської області, а не чотирма, як комітет вирішив раніше. 

Питання районів Харківщини парламентський комітет розглядав на засіданні 9 липня в режимі відеоконференції.

Про Харківську область говорили двічі. Для підтримки ідеї семи районів під час першого голосування 9 липня не вистачило голосів. Один з депутатів прямо сказав, що вже заплутався. 

«В такій плутанині я утримаюсь», — сказав нардеп Віктор Мялик.

Засідання продовжилося, і за деякий час народна депутатка Тетяна Плачкова запропонувала знову повернутися до теми Харківщини. 

«Давайте будемо об'єктивними: у нас є області, де 4 райони, і вони набагато менші, ніж Харківська… З точки зору державницького управління чотири райони в Харківській області — це дуже мало», — сказала Плачкова.

«Пропозиція пані Тетяни нормальна, якщо дійсно люди заплуталися. Я не бачу нічого страшного, якщо це питання щодо переголосування на голосування винесемо...», — відреагував нардеп Віталій Безгін. 

Конфігурацію у сім районів підтримав Міністр регіонального розвитку Олексій Чернишов

«По Харківській області було подання обласної державної адміністрації — 7 районів, було подано і затверджено рішення уряду — 7 районів, це офіційні документи, було рішення підкомітету щодо чотирьох районів. І зараз обласна державна адміністрація своїм поданням дає можливість виправити цю помилку. Звичайно, ми зі свого боку підтримуємо 7 районів», — сказав він. 

Запропонований Мінрегіоном варіант станом на початок червня вже неактуальний. Люботин вирішили ввести до Харківського району та залишити Богодухівський з центром у Богодухові

Свою думку на комітеті висловив голова Харківської облради Сергій Чернов. Він нагадав, що область наполягала на семи районах. 

Підтримали цю пропозицію нардепи Альона Шкрум та Олександр Качура

«Мені здається, що район з кількістю людей більше ніж 2 млн (один з чотирьох укрупнених районів мав бути таким — ред.) — це дуже ризикована штука безвідносно якоїсь області, навіть прифронтової області. Ми отримуємо велику феодалізовану частину, теоретично небезпечну в будь-якій області», — висловилася Шкрум. 

Члени комітету Дмитро Микиша, Олександр Качура та голова комітету Андрій Клочко

«Моя позиція принципова: я вважаю, що ті території, які є прикордонними, прифронтовими, вони повинні мати найбільшу присутність центральних органів державної влади», — сказав Качура. Нардеп намалював на папері сімку і тримав її перед екраном. 

Категорично проти виступав нардеп Дмитро Микиша. Його ідею про чотири райони комітет підтримав 1 липня. Він вважає, що тепер на нардепів тиснуть. 

«Колеги, мені здається, що ми розібралися, і це питання виходить далеко за питання децентралізації, вже в політичну площину. Я розумію, що депутатів комітету ламають просто через коліно. Ми вже який раз повертаємося до одного й того самого питання. Причому на першому підкомітеті не підтримали, на Комітеті не підтримали, підтримали 4, знову на підкомітеті не підтримали, на Комітеті не підтримали. Давайте ще раз, знову? Це, я вважаю, тиск на депутатів Комітету», — сказав Микиша.

«Жодного тиску. Ми такі ж самі, усі, однакові, члени комітету», — відповіла Тетяна Плачкова. 

Аргументуючи питання кількості населення, Микиша навів приклади Дніпропетровської, Донецької, Одеської областей, де населення деяких районів становить понад 1 млн. На його думку, з чотирма районами регіон розвиватиметься краще й отримає перевагу над іншими областями. 

«Чотири райони — це найефективніше представництво органів державної влади. Ніякого не буде розбалансування. Це оптимізація ресурсу, в першу чергу кадрового потенціалу відповідних районів, які будуть управляти та координувати дії у цих укрупнених та потужних районах», — сказав Микиша. 

Ідею про 7 районів врешті-решт винесли на повторне голосування, з єдиною правкою — замість неіснуючого Люботинського району, вирішено залишити район з центром у Богодухові.

«Ми знову повертаємося до позиції голосування за конфігурацію в 7 районів, єдина пропозиція обласної державної адміністрації — це сьомий центр — місто Богодухів», — оголосив нардеп Віталій Безгін

Втомився від питання Харківської області нардеп — голова партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко

«Я прошу додати до цього рішення другим пунктом — не повертатися до перегляду цього рішення. Тому що ми знову пів години, по п’ятому кругу: Микиша, Качура, Міністерство…. Ми так можемо сидіти до ранку», — сказав він. 

Під час повторного голосування Дмитро Микиша і його колеги, які утримались, залишились у меншості. «За» проголосували 17 нардепів.

На розгляд Верховної Ради винесуть пропозицію про утворення на Харківщині 7 районів:

  1. Ізюмський (центр — м. Ізюм),
  2. Красноградський (центр — м.Красноград),
  3. Куп’янський (центр — м. Куп’янськ),
  4. Лозівський (центр — м. Лозова),
  5. Богодухівський (центр — м. Богодухів, м. Люботин введено до складу Харківського району),
  6. Харківський (центр — м. Харків),
  7. Чугуївський (центр — м. Чугуїв) район.

Питання адміністративно-територіального устрою Харківської області, яка нині поділена на 27 районів, в рамках реформи децентралізації розглядається не перший рік. У районах точаться суперечки, як саме має виглядати мапа області. За планом реформи, регіони охоплять об'єднані територіальні громади. В Харківській області їм має бути 56.


За даними Мінрегіону, всього в Україні 490 районів. 26 з них повністю покриті ОТГ. 

«Території 164 районів покриті ОТГ від 50% до 99%. Це означає, що РДА цих районів здійснюють свої повноваження на менше половині їх території. І лише на території 75 районів (16%) не утворено жодної ОТГ. Фактично, інститут РДА повноцінно функціонує лише на території 75 районів. В Мінрегіоні звертають увагу на те, що райони є штучними утвореннями для організації на їх території, в першу чергу, державної виконавчої влади, і ключовим тут є максимальна ефективність з мінімальними затратами на її утримання. Послуги, які раніше громадяни отримували в райцентрах, надаватимуться на найближчому до людей рівні – рівні громад, як це сьогодні вже відбувається в об’єднаних громадах, у Центрах надання адміністративних послуг», — повідомляли у відомстві.