«Поважати треба усі чотири закони»: Стаматіна про «проспект Жукова»

Представники Українського інституту національної пам'яті та Харківської міської ради по-різному обґрунтовують позицію щодо можливості перейменування проспекту Григоренка в проспект імені Жукова, яким він був до декомунізації. На що посилаються в УІНП і як це коментує заступниця міського голови з питань правового забезпечення Марина Стаматіна? 

Начальник відділу правового забезпечення УІНП Сергій Рябенко, як і голова УІНП Володимир В'ятрович, стверджує, що перейменування проспекту Григоренка в проспект Жукова суперечитиме вимогам ч. 6 ст. 3 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій»

Частина 6 ст. 3 Закону «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій». Скріншот: zakon.rada.gov.ua

«В цьому законі ч. 6 ст. 3 прямо забороняє присвоювати будь-яким об'єктам топоніміки імена або псевдоніми фізичних осіб, які чи то обіймали керівні посади в інших органах влади і управління СРСР, чи то обіймали керівні посади в Комуністичній партії, від секретаря районного комітету і вище. Георгій Жуков в період після Другої світової війни з 1955 до 1957 року обіймав найвищу посаду в секторі оборони, це посада міністра оборони СРСР. Під час Другої світової війни він так само обіймав посаду першого заступника народного комісара оборони, тобто сучасною мовою — першого заступника міністра оборони (з 1942 по 1944 рік). Це є той формальний критерій, який не дозволяє будь-яким об'єктам топоніміки присвоювати імена чи прізвища, пов'язані з особою Георгія Жукова. Два винятки, які передбачені цією статтею пов'язані або з розвитком української науки та культури, до чого Жуков, звичайно, не має ніякого стосунку, і пам'ятників і пам'ятних знаків, однак не назв проспектів чи інших об'єктів топоніміки», — коментує Рябенко. 

Після сьогоднішнього засідання виконавчого комітету кореспондент «МедіаПорта» звернувся до заступниці Харківського міського голови з питань правового забезпечення Марини Стаматіної, яка, за повідомленням міськради, у питанні перейменування на засіданні топонімічної комісії посилалася на один з чотирьох законів про декомунізацію «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років»

Цитата з повідомлення прес-служби Харківської міської ради за результатами засідання топонімічної комісії 14 травня 2019 року. Скріншот: city.kharkov.ua

«Ви квапитесь і ставите питання раніше, ніж це станеться. Буде сесія — буде рішення депутатів, тоді і будемо говорити», — спершу відповіла Стаматіна. 

Вона підтвердила, що на топонімічній комісії посилалася на закон «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років»: «Так, я його процитувала».

— У свою чергу Український інститут національної пам’яті посилається на закон «Про присвоєння імен...»

— Ви десь бачили у цьому законі, на який він посилається, скажімо так… Правильно поставити питання так: чи всі в курсі, що одночасно з законом про декомунізацію приймалося ще три закони, які регулюють таке дуже тонке відчуття нашої історії? Їх було чотири. Поважати треба усі чотири закони. Закон про увічнення пам’яті є? Чому його хтось має не поважати?

— Якщо говорити саме про цей закон, на який посилається Український інститут національної пам'яті, ви його вивчали?

— Так, вивчали.

— Є там пряма заборона з вашої точки зору? Чи немає?

— Там є виключення. Яке називається: крім осіб, які брали участь у вигнанні нацистських загарбників з території України. Скажіть, особа, щодо якої йде розмова, він є учасником цих подій?

— Саме в цьому законі, як зазначають в УІНП, йдеться саме про пам'ятники.

— Ні. Візьміть і почитайте, під олівець... Ще раз зверніться до цього закону. Не до закону про декомунізацію, а про увічнення пам'яті. Це один з чотирьох законів.

— Але вони посилаються на…

— Хто вони?

— Юрист УІНП Сергій Рябенко. 

— Я поважаю цю інституцію, бо вона є органом влади. Скажіть мені, будь ласка, наскільки компетентна ця особа для того, щоб оцінювати пам'ять окремих історичних осіб?

— Ця особа, наскільки мені відомо, є начальником правового відділу.

— І що від цього? Він компетентний як історик?

— Він представляє позицію УІНП як юрист. І він каже, що в законі «Про присвоєння назв…» є пряма заборона. І вказує конкретно на шостий розділ (ч. 6 ст. 3 — ред.).

— Якщо він візьме шостий розділ і Положення про свій заклад, свій орган, я так думаю, що, мабуть, він трошки перегляне свою позицію…  

***

8 травня 2019 року на сайті Харківської міської ради було зареєстровано дві петиції — щодо знесення намету «Все для перемоги» на пл. Свободи та повернення проспекту Петра Григоренка імені Жукова. На підтримку обох петицій публічно виступив Харківський міський голова Геннадій Кернес: «Я думаю, що якщо ці дві петиції наберуть необхідну кількість голосів, а це 5000, я зроблю все, що від буде залежати від міської влади, щоб втілити запропоноване у життя». 

«Хтось захотів це зробити (перейменувати — ред.), але я вважаю, що маршал Жуков має право на життя і має право його ім'я носити будь-який проспект, вулиця. Я працюю в рамках чинного законодавства. І ми нічого не порушуємо», — сказав Кернес 9 травня і пообіцяв, що ім'я Григоренка буде увічнено на іншій вулиці.

Український інститут національної пам'яті називає порушенням закону можливе перейменування проспекту Петра Григоренка у Харкові на честь Георгія Жукова. Голова УІНП Володимир В'ятрович нагадав положення Кримінального кодексу України, за яким «поширення та публічного використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, вчинені особою, яка є представником влади, караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без такої».

Необхідну для розгляду кількість підписів петиція зібрала приблизно за добу. У відповіді на неї Кернес повідомив, що питання розглянуто на топонімічній комісії і його винесуть на сесію:  

«Відповідно до Положення про Міську комісію з питань топоніміки та охорони історико-культурного середовища, затвердженого рішенням 40 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 24.06.2015 № 1935/15 «Про затвердження Положення про Міську комісію з питань топоніміки та охорони історико-культурного середовища», питання, порушені в петиції, розглянуті на черговому засіданні цієї комісії 14.05.2019. За результатами розгляду питання комісією було рекомендовано внести згадану ініціативу щодо відновлення найменування проспекту Маршала Жукова на розгляд чергової сесії міської ради».

Кернес заявляв, що у міськради «є юридичні і історичні заключення». І якщо рішення підтримають депутати, «це рішення буде прийнято уповноваженим органом, якому делеговано представляти високе право представляти інтереси мешканців міста Харкова». «Як я вчиню, підпишу я чи накладу вето на це питання, я буду думати і дивитися», — сказав міський голова. 

Розпорядження про скликання чергової сесії ще не оприлюднювалося.