«Доступні ліки»: як покращити механізм фінансування

Аватар пользователя Олег Конотопцев

Від жовтня громадська організація «Волонтерська ініціатива «Станція Харків» за підтримки американського Національного фонду на підтримку демократії (National Endowment for Democracy) реалізує проект «Сприяння прозорості в сфері охорони здоров'я Східної України». Упродовж року наша команда відстежуватиме механізми прозорості і підзвітності у секторі охорони здоров'я України. Головна мета — сприяння реалізації медреформи на Харківщині.

Попри нещодавній старт проекту, ми вже отримали два десятки повідомлень від громадян. Серед них — випадки, коли за урядовою програмою «Доступні ліки» лікар відмовляється виписувати рецепт на безкоштовні медикаменти, або аптека не видає препарат. Аргумент в обох випадках один — «відсутність коштів». 

Якою є причина проблеми? Щоб з'ясувати це, команда проекту вирішила розібратися в механізмі фінансування програми «Доступні ліки».

В його основі лежить процедура реімбурсації, тобто компенсації аптекам вартості медикаментів, відпущених пацієнту за рецептом, за рахунок коштів державного бюджету України.

Сам механізм реімбурсації має кілька етапів, і своєю складністю провокує проблеми й збої.

Ключові учасники процедури реімбурсації — пацієнт (отримує безкоштовні ліки), лікар (виписує рецепт за визначеною формою) і аптека (учасник програми).

Для участі у Програмі аптека має укласти договір з органом місцевого самоврядування і зобов’язана безкоштовно видати пацієнту ліки за рецептом (або запропонувати дорожчий аналог, заплативши різницю в ціні).

Де аптека візьме гроші для закупівлі ліків — справа аптеки. Це потребує виокремлення оборотних коштів, яких банально може не бути. Відтак, немає нічого дивного, що аптеки не поспішають долучатися до програми або відмовляють у медикаментах.

Двічі на місяць аптека надає звіт про відпущені ліки місцевим «розпорядникам бюджетних коштів», що здійснюють функції охорони здоров'я. Таких розпорядників визначає місцева рада при затвердженні місцевого бюджету.

Зазвичай розпорядниками коштів є органи управління системою охорони здоров'я (наприклад, Департамент охорони здоров'я Харківської міськради). Саме з ним аптека і укладає договір.

Орган місцевого самоврядування компенсує аптеці витрати. Для цього він використовує кошти, що надійшли з держбюджету у вигляді медичної субвенції. Питання розподілу субвенції між містами України — дещо політичне (проект держбюджету готує Кабінет Міністрів, а затверджує його Верховна Рада).

Спочатку при підготовці проекту держбюджету чиновники мають спланувати, скільки коштів й де знадобиться на безкоштовні медикаменти. Потім їх плани «відкорегують» народні депутати, в результаті чого проект бюджету може серйозно змінитися.

Після затвердження держбюджету Державна казначейська служба нараховує гроші на рахунки розпорядників бюджету місцевого. І тільки після цього виконавчі органи місцевих рад отримують можливість розрахуватися з аптеками.

Шлях бюджетних коштів до аптеки є доволі складним. На всіх етапах процедури можуть виникнути затримки, зволікання й інші «сюрпризи», в результаті яких аптеки можуть не отримати гроші вчасно.

У випадку, коли у розпорядника коштів місцевого бюджету не лишається грошей на рахунку для проведення реімбурсації, можна очікувати, що місцеві чиновники можуть рекомендувати лікарям не виписувати рецепти на безкоштовні ліки.

У цій ситуації всі учасники процедури вимушені чекати, поки Казначейство нарахує гроші, якими можна буде розрахуватися з аптеками.

Такий механізм доволі складно визнати вдалим: багато що залежить від політичної волі депутатів, очевидні складні технічні моменти, що створюють підстави для збоїв.

Це здійснювалося б ефективніше, якби аптеки отримували компенсацію в обхід місцевих депутатів і чиновників — безпосередньо з держбюджету через Національну службу здоров’я України. Це дозволить уникнути залежності від політичних ігор або зволікання місцевих чиновників.

В рамках проекту «Сприяння прозорості в сфері охорони здоров'я Східної України» громадська організація «Волонтерська ініціатива «Станція Харків» відстежуватиме виконання органами влади й медичними установами законодавчих засад щодо прав пацієнтів. Серед цілей проекту — перевірка повноти інформування пацієнтів щодо їхніх прав, відбору лікарів для первинної медичної допомоги, а також реалізації програми «Доступні ліки». На основі висновків «Станція Харків» сформує рекомендації з усунення корупційних ризиків і мінімізації зловживання державними коштами.