За офіційними даними на жовтень 2023 року в Харківській області проживають 4277 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. У дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях виховуються 1196 дітей, майже три тисячі — в сім'ях опікунів та піклувальників. Навесні 2023 року дві благодійні організації ініціювали проєкт підтримки дитячих будинків сімейного типу на Харківщині. Про потреби родин, проміжні підсумки проєкту та продовження діяльності після його завершення, «МедіаПорт» розпитав керівниць благодійних організацій «Глобаль2000 дітям України» Юлію Конотопцеву та «БФ Волонтери: Дорослі — Дітям» Вікторію Тищенко.
Юліє, у чому полягає суть проєкту та яка його мета?
Проєкт системної підтримки дитячих будинків сімейного типу надає всебічну допомогу батькам та дітям — від продуктових наборів, гаджетів та меблів до розв'язання юридичних питань, допомоги з оформленням документів. Кожна родина має супровід психологів, соціальних працівників та підтримку благодійних організацій. Мета проєкту — збільшити кількість дитячих будинків сімейного типу, підтримувати вже створені ДБСТ у Харківській області та влаштовувати дітей до родин. Діти повинні зростати в родинах.
Чому взялися за цей проєкт?
Ми побачили потребу охопити цю категорію. Ми возили продуктові набори, дещо купували і вирішили, що їм треба більше допомоги. Написали проєкт і запланували певні результати: наприклад, влаштування 20 дітей до ДБСТ протягом 10 місяців, 80 ДБСТ охопити і так далі. За час проєкту до родин влаштували 113 дітей. Загалом опікуємося 141 родиною (805 дітей). Надали понад 200 соціальних послуг та консультацій — юридичних, медичних та психологічних. Відпрацювали 18 кейсів.
Тобто зробили більше, ніж планували і очікували?
Так, в рази. З одного боку добре, що проєкт з’явився вчасно і виявився важливим і потрібним. З іншого боку це важка робота — виснаження людей, команди. Одна справа — 20 дітей, інша — 120. Це зовсім інші витрати. Зараз намагаємося шукати ще ресурси, щоб всім було добре.
Чи можете назвати суму гранту?
На жаль, не можу розголошувати розмір гранту, це прописано в договорі, але це фінансування від уряду Великобританії. Є провайдер в Україні, організація Crown Agents, яка реалізує роботу виконавців і уряду Великобританії. Посольство Великобританії в Україні залучене до цього процесу.
Чи вистачає вам грошей, щоб на увесь цей період забезпечувати дитячі будинки? Чи ви шукаєте фінансову допомогу?
Звісно, не вистачає, бо їх більше ніж планувалося. Ідея була в чому: дитині краще бути в родині, навіть якщо тимчасово, навіть якщо статус вирішується. Тому наша задача була максимально системно допомогти ДБСТ з усіх боків. Юридично, соціально, психологічно. Щоб родина, яка потенційно може взяти ще дітей, щоб вона їх взяла.
Якої допомоги найбільше потребують такі дитячі будинки, патронатні родини?
Психологічна допомога. З дітьми треба працювати, щоб вони влилися в родину. З батьками треба працювати. Соціальні консультації — коли у родині є якась проблема, яку вони не можуть самостійно вирішити. Наприклад, цього літа була маса можливостей закордонного відпочинку для дітей. У більшості ДБСТ немає закордонних паспортів. Ми робили. І коли родини, які живуть, наприклад, в області, хотіли поїхати, але навіть технічно вони не можуть зробити ці паспорти, то наші спеціальні консультанти допомогли разом з міграційною службою, організували виїздні бригади міграційної служби, виїздні автобуси.
Матеріальна допомога. Якщо родина планує поповнення, але, наприклад, не вистачає місця для дітей, або спальних місць, або ще чогось, ми їм забезпечували це — купували ліжка. Або якщо щось зі станом будинку — дах знесло чи ще щось — допомагали з ремонтами, розширенням кухонь, облаштуванням санвузлів тощо.
- За пів року проєкту його ініціатори закупили матеріалів для ремонту, а також меблі, устаткування, техніку на суму понад 40 000 фунтів. З власного внеску фонду «Глобаль2000 дітям України» надали 240 продуктових наборів і стільки ж наборів побутової хімії.
Плюс нематеріальна допомога. Багато родин дітей отримали та не отримали на них фінансування. Тобто, були певні затримки. У якихось дітей досі не було статусу. Тобто родина була готова взяти без статусу, а без статусу, значить, без підтримки держави. І ми допомагали їм це все оформити. І допомагаємо, це в процесі.
Які напрацювання можете згадати за цей період?
Планувалося закриття ліцею у селі Барвінківського району, де є ДБСТ, в якому під опікою є діти з інвалідністю. Завдяки втручанню депутатів всіх рівнів ліцей в селі залишився, діти почали новий навчальний рік. В ході вирішення цього кейсу виявили проблеми, які по гарячих слідах обговорили з батьками, жителями села, місцевими депутатами та керівництвом громади.
Соціальний супровід згідно з кейсом щодо психіатричної допомоги в лікуванні і реабілітації дітей з ДБСТ. Провели зустрічі, консультації з чиновниками з міської ради і обласного департаменту. За отриманою інформацією розроблена дорожня карта, яка буде випробувана в одній із родин ДБСТ. Родина вибрана, обговорено наші спільні дії. Окрім лікування і реабілітації, двом вихованцям потрібно оформити інвалідність. Процес оформлення почали, проходимо всі кроки разом з батьками. Кейс в роботі.
Ще один приклад соціального супроводу: ДБСТ звернувся з проханням допомогти зібрати кошти, щоб купити будинок, в якому вони зараз мешкають. Разом з цим, ДБСТ має трикімнатну квартиру у Харкові. Ми проконсультувалися з міськрадою, облрадою, головами департаментів. За законодавством придбання житла для ДБСТ не передбачено. Крім того, всі державні структури зазначили, що при створенні ДБСТ родина в службі опіки давала довідки, що мають необхідне для отримання опіки житло. Таким чином, кейс закрито без позитивного результату.
Чи всі родини, які під вашою опікою, зараз перебувають у безпеці?
Є родини, які живуть на територіях, куди ніхто, жодні фонди не доїжджають. Це більше північні райони. Їх небагато, можливо, два десятки. Наприклад, та ж Малинівка, Чугуївського району. Вона не окупована, але це, скажімо так, небезпечна територія. З Куп'янська ми забрали родину, зараз живуть під Харковом.
Вікторія Тищенко з прийомними родинами працює 10 років.
Чому не було такої підтримки до повномасштабної війни?
Такої потреби не було, тобто точково ми працювали з родинами, з дитячими будинками сімейного типу за запитом. Ми працювали разом зі службами у справах дітей в певних районах. Зараз наша програма допомоги — найбільша за всі роки існування програми ДБСТ. Держава під час війни не в змозі підтримати родини повністю. Ми активно співпрацюємо з соціальними службами та іншими волонтерськими організаціями, щоб збільшувати кількість дитячих будинків сімейного типу.
З якими питаннями стикнулися під час проєкту?
Ми стикнулися з тим, що під час повномасштабної війни відбулася зміна керівництва в громадах. Прийшли на місця нові люди, і те навчання, яке було проведено до війни, його не вистачило, бо ніхто не був готовий до такої ситуації. Ми виявили, що не завжди вчасно нараховуються гроші на дитину. У всіх районах Харківщини, в якомусь краще, в якомусь гірше. Але це порушення прав захисту дітей. Ми стикнулися з неправомірністю освітніх установ, коли вони відмовляють в прийнятті дитини на повне державне утримання.
Наразі ми працюємо з родиною, яка, можливо, в майбутньому стане патронатною родиною. І навіть в неї ще немає дітей, ми просто додали в чат, ми з нею працюємо, спілкуємося. Працює наш психолог, працюю я як медіатор, ми розповідаємо, що це, вона дивиться на інші родини. Вона переймає досвід і для себе вирішує, чи готова вона з тим працювати. І якщо наважиться, піде офіційним шляхом по державі через навчання, і отримає статус, і отримає дітей на вихованні.
Проєкт системної підтримки дитячих будинків сімейного типу від благодійних організацій триватиме до лютого 2024 року, повідомила Юлія Конотопцева. Його планують продовжувати з урахуванням потреб родин та можливостей благодійних фондів.
На початку жовтня 2023 року Харківська обласна рада затвердила Програму підтримки та розвитку сімейних форм виховання в Харківській області на 2023-2027 роки. Для родин, які утворили прийомну сім'ю, ДБСТ або сім'ю патронатного вихователя, передбачають одноразову матеріальну допомогу, а також оплату відпочинку та оздоровлення дітей на умовах співфінансування з місцевих бюджетів.
