07/07/2023 — 12:54 | АВТОРКА: ОЛЕНА ЛЬВОВА

Стриманість. Це єдине, що відрізняє бюджетні закупівлі в регіоні від того, що було до початку повномасштабного російського вторгнення, вважає аналітик «Харківського антикорупційного центру» Євген Лісічкін. На його думку, усі інші хронічні хвороби при витрачанні бюджетних коштів збереглися. Непрозорість, фаворитизм, схильність до щойно народжених ноунеймів без досвіду і репутації, завищення цін, любов до піару за рахунок платників податків — все це так само існує попри велику війну. Чому відмова від масштабних іміджевих проєктів, що реалізовувалися бюджетним коштом, виглядає вимушеною і тимчасовою? Наскільки ефективно і прозоро витрачаються гроші на відновлення будинків і шляхів після обстрілів? Як за версією ХАЦ виглядає рейтинг найбільш сумнівних і найбільш взірцевих закупівель за цей час? Інтерв'ю Євгена Лісічкіна.

Понад 10 років харківські традиції бюджетних закупівель були відомі на всю Україну: починаючи від лавочок у метро за ціною автомобіля, закінчуючи зоряним небом за майже 35 млн грн на Сумський та Пушкінській і туалетом в зоопарку за 31 млн грн. Я вже не кажу про відому обіцянку Геннадія Кернеса нагодувати ананасами з цеглин тих, хто збирався купити для того ж зоопарку майже пів тонни ананасів вшестеро дорожче за магазинну ціну. Чи спостерігали ви щось подібне протягом останнього року, після того, як Кабмін поновив обов’язкові закупівлі через Prozorro?

Одразу скажу, що переважна більшість витрат, принаймні з того, що ми бачимо в Prozorro, йде на усунення наслідків влучань від російських обстрілів житлових будинків або на відновлення критичної інфраструктури. Фінансова допомога «Харківводоканалу» та «Тепломережам» вимірюється мільярдами гривень. Значні суми виділяються також на компенсацію безкоштовного пільгового проїзду в комунальному транспорті. Тобто не такий він вже і безкоштовний — він оплачується, але не безпосередньо під час проїзду, а з наших податків.

Що стосується масштабних іміджевих проєктів, до яких ми звикли (реконструкція та ремонти парків, зоопарк), зараз Харківська міськрада майже не виділяє на них кошти. Навіть немає витрат на комплексні ремонти автомагістралей, як було по проспекту Гагаріна чи по проспекту Героїв Харкова (колишньому Московському проспекту). Виділяються кошти на добудову або погашення кредиторської заборгованості по зоопарку чи поточні ремонтні роботи, як місток у саду Шевченка, — і все.

А квіткові інсталяції?

Вони залишилися. Де-факто це іміджеві проєкти, але де-юре — це послуги з утримання зелених насаджень. Для їх створення, на жаль, використовують однорічні квіти, що на нашу думку, не є доцільним. Але закупівля цих квітів — це декілька десятків мільйонів. Це зовсім не той масштаб що реконструкція зоопарку чи будівництво мультиспортивного комплексу з Льодовою ареною, який міський голова обіцяв побудувати ще на початку 2022 року, до початку повномасштабного вторгнення. Був вже фактично проєкт цього комплексу. У порівнянні з цим квіткові інсталяції — це несуттєво.

А як щодо ефективності використання грошей?

Не всі закупівлі публікуються з кошторисами. Багато хто не публікує кошториси, тільки вказують назву фірми та вартість робіт. Тобто така напівпрозора закупівля. Якщо йдеться про продукти, ще можна якось порахувати, за якою ціною купують, наприклад, яблука чи борошно. А коли про ремонт — ні. Але суттєва частина кошторисів на ремонти і в Харкові, і в області не публікується.

Менше з тим, є випадки неефективного використання коштів і ми писали з цього приводу. Приміром у вересні минулого року адміністрація Новобаварського району уклала договір на 5,44 млн грн щодо поточного ремонту з усунення аварії. Фактично йшлося про ліквідацію наслідків російського ракетного обстрілу, від якого суттєво постраждала будівля адміністрації району. Договір було укладено з ФОПом, зареєстрованим вже після того обстрілу, але менш ніж за 2 місяці до укладання договору. А в листопаді минулого року адміністрація Новобаварського району уклала ще одну угоду з тим же ФОП — на 916 тис. грн. Це ФОП Ноль Валентин Сергійович. Валентин Ноль — це харківський волонтер з ГО «Ротарі клуб Харків «Нью Левел», який отримав подяку від мера міста Ігоря Терехова у серпні 2022 року. 

При цьому сусідня з адміністрацією будівля — пам’ятка архітектури, відома як садиба Павлових, яка теж постраждала внаслідок російського ракетного удару. По ній зараз лише замовляють технічне обстеження стану будівлі за 212 тис. грн. І тільки після цього вже будуть визначатись, що з нею робити.

Крім того, правоохоронці розслідують кілька справ (у тому числі і за нашими повідомленнями) щодо неефективного використання коштів на відновлення. У тому ж Новобаварському районі розслідується справа за фактом значного завищення вартості виконаних робіт та використаних матеріалів при проведенні капітального ремонту постраждалого внаслідок обстрілу багатоквартирного житлового будинку на Полтавському Шляху. Договір укладався на 16 млн грн. Але згодом його було зменшено до 14,5 млн грн.

У Золочеві, за повідомленням прокуратури, вже навіть підозру директору ТОВ оголосили щодо привласнення майже 200 тисяч гривень, які його фірма отримала з бюджету за роботи з відновлення багатоквартирного житлового будинку, пошкодженого внаслідок обстрілу. Фактично ці роботи не були виконані.

Є в реєстрі досудових розслідувань вже справи щодо неефективного використання грошей, переплат, завищення цін в кошторисах на матеріали.

Наскільки прозоро і ефективно використовуються кошти на відбудову Харкова і населених пунктів області? Яку частину вони складають з загального тендерного масиву?

Зараз законодавство дозволяє не всі закупівлі одразу публікувати. Їх треба опублікувати протягом воєнного стану чи протягом ще 90 днів після припинення його дії. Тому ми не можемо говорити, що те, що ми бачимо в Prozorro, це всі фактичні закупівлі. Такого немає.

З того, що ми бачимо в Prozorro, понад 50% — це тендери на відновлення, усунення наслідків обстрілів для житлового фонду, тепломереж, енергетичної і іншої критичної інфраструктури. В області дуже багато закупівель для відновлення електропостачання — трансформаторів, іншого устаткування для ремонту, реконструкції енергомереж, що були пошкоджені чи зруйновані внаслідок бойових дій. Це десятки й сотні мільйонів гривень.

Є ще фортифікаційні споруди. Наскільки доцільно зараз висвітлювати в Prozorro саме їх, — дискусійне питання, як на мене. Але обласна військова адміністрація це робить, а якщо вони є в Prozorro, ці закупівлі висвітлюють ЗМІ, і ми в тому числі.

Загалом все це складає відсотків 80 закупівель. Решта — те, що не стосується відновлення і забезпечення обороноздатності: канцтовари, дизельне пальне і так далі.

Наскільки суттєве це завищення?

По-різному. Є 30%, є 40%. Є і вдвічі. Департамент капітального будівництва ОВА уклав угоду на відновлення багатофункціональної нежитлової будівлі у Старому Салтові, в якій розташована селищна рада, амбулаторія загальної практики сімейної медицини і ЦНАП. Вартість угоди — 62 млн грн. По багатьох позиціях ціни завищені вдвічі. На жаль, такі завищення цін на матеріали в кошторисах — не поодинокі.

Чи є серед переможців щасливці, яким дивним чином вдається вигравати переважну більшість тендерів на відновлення?

Є. Якщо казати про область, про 2022 рік та початок цього року — це перш за все фірма «Палмаз Груп», яка пов’язана з Ігорем Абрамовичем, нардепом від ОПЗЖ, який нещодавно склав мандат.

Слід зазначити, що після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, набагато збільшився відсоток фірм та ФОПів, які створили за два-три тижні до того, як з ними уклали договори (часто прямі договори) органи влади або комунальні підприємства. Приміром, Департамент капітального будівництва Харківської обласної військової адміністрації уклав угоду з ФОП Хворост Денис Русланович щодо капремонту будівлі гуртожитку в с. Докучаєвське Харківського району на 6,8 млн грн. Детального кошторису на портал не завантажили. ФОП створили за кілька місяців до підписання договору. Так ще і сама людина з кримінальним минулим.

У травні цього року Солоницівська селищна рада уклала більше десятка договорів з ФОП Віцько Андрій Анатолійович щодо поточного ремонту асфальтобетонного покриття доріг. В кошторисах ціна асфальту була завищена, а ФОП створили менше ніж за два тижні до того, як підписати перший договір.

Відділ освіти, культури, молоді та спорту Старовірівської сільради віддає підряди, в тому числі на ремонт школи, ТОВ «Стар Буд Юкрейн», яке було створено за два місяці до підписання першого договору.

Комунальне підприємство «Дергачікомунсервіс» уклало угоду з ФОП Несміян Христина Геннадіївна щодо проведення ремонтних робіт на водонасосній станції вартістю 696,3 тис. гривень. Угоду підписали без проведення торгів, за непрозорою процедурою. Договір та кошторис в Prozorro відсутні. Христина Несміян зареєструвалась підприємницею за місяць до того, як підписати договір. А у своєму Instagram Несміян вказує свій профіль, який присвячений нарощуванню вій.

З областю зрозуміло. А у Харкові?

Така сама тенденція. Кейс з відновленням будівлі адміністрації Новобаварського району, про який я вам казав, не є поодиноким випадком.

Управління освіти Індустріального району Харківської міськради в листопаді 2022 року розпочало укладати договори з ФОП Несміян Дмитро Геннадійович щодо ремонтних робіт в школах. ФОП створили за два тижні до підписання першого договору.

Комунальне підприємство «Шляхрембуд» перерахувало ТОВ «Мавел Україна» 8,7 млн грн за придбання технічної солі для харківських доріг. Фірму створили за місяць до підписання договору.

А якщо казати про фаворита, то у Харкові це звісно «Житлобуд-1». У нього найбільший відсоток тендерів на відновлення. Крім нього, є ще комунальні підприємства «Харківжилбуд», «Харківспецбуд».

Але «Житлобуд-1» об’єктивно має найбільш потужну матеріальну базу і людський ресурс.

Так. Але там, де є певна дотичність до монополії, звісно, вищий ризик переплат. Тим більше що закупівля послуг на відновлення проводиться не на аукціонах. Просто укладаються прямі договори. Звісно, що за таких умов ризик завищення цін і переплат вищий, ніж під час визначення переможців через аукціони

А щодо відновлення доріг?

На це йдуть мільярди. В Prozorro є закупівлі на відновлення мостів на 800-900 млн і більше. Приміром:

• на міст на 188 кілометрі автомобільної дороги Сахновщина — Ізюм — Куп’янськ — контрольно-пропускний пункт «Піски» — понад 1 млрд;
• на міст на 217 кілометрі виділили 1,6 млрд грн;
• на міст на дорозі на 626 кілометрі Київ — Харків — Довжанський — 656 млн грн;
• на шляхопровід в Ізюмському районі — угода на 1,6 млрд грн.

У відсотках це майже половина від усієї суми на відновлення, яку ми бачимо. Просто порівняйте, на все відновлення житлового фонду у Харкові минулого року витратили близько 500 млн, в цьому році планують трошки більше. А тут — один шляхопровід 1,6 млрд! Щоправда, це не на один рік.

Там теж є свої фаворити. Але зазвичай це не місцеві компанії — ТОВ «Спільне Українсько-німецьке підприємство «Автострада», ТОВ «Мостобудівельний загін № 112» з Київської області, одеські фірми «Автомагістраль-Південь», «Ростдорстрой».

Доволі поширена схема розпилу коштів на відновлення під час бойових дій, яка спостерігалася в тому числі й під час чеченських війн, полягає в тому, що відновлення мосту, шляху чи будинку відбувається лише на папері. Фактично ніхто нічого не робить, а за деякий час повідомляють, що відбудований чи майже відбудований об’єкт знову зруйнований ворожим обстрілом і треба знову на нього гроші. Хоча насправді ніхто нічого знову не зруйнував, бо ніхто нічого не відновлював. Чи фіксували ви такі випадки в Харківській області? Можливо, фіксували випадки, що гроші кілька разів поспіль виділяються на одне і те саме?

В чистому вигляді ми з таким не стикалися. Але такі ризики існують, особливо, якщо йдеться про населені пункти, які розташовані близько до лінії фронту.

Що стосується виділення коштів по кілька разів на один і той самий  об’єкт, то зазвичай чиновники кажуть, що ремонт відбувається в кілька підходів: наприклад, спочатку дах зробили, фундамент укріпили. Потім вікна вставили, а потім якісь внутрішні оздоблювальні роботи. Є випадки, коли по кілька разів на одну адресу виділяють кошти.

Багато людей скаржиться, що на деякі будинки по кілька разів виділяються кошти, а деякі — фактично не чіпають. Але ж тут, треба враховувати і те, що є будинки у «підвішеному» стані, щодо яких ще немає остаточного рішення, будуть їх зносити чи ні. Лише у Харкові, за словами заступника директора міського департаменту комунального господарства Олексія Богача, таких будинків 50-60. На їх ремонт не виділяють кошти, тому що невідомо, які будуть висновки експертизи і, можливо, цей будинок доведеться зносити. Проблема в тому, що комунікація з людьми у цьому плані в міській раді не дуже добра.

Як використовуються бюджетні кошти на облаштування укриттів і бомбосховищ?

На облаштування укриттів в закладах освіти, які підпорядковуються Харківській обласній раді, укладено договори на загальну суму понад 30 млн грн. На укриття в міських навчальних закладах — на 15-17 млн грн. Таких договорів має стати більше, бо на сесії міськради в червні цього року виділили 49 млн грн на ремонт бомбосховищ та укриттів в закладах освіти.

Це зрозуміло, бо ми неодноразово чули, що міський голова хоче з 1 вересня перевести школи на комбіноване навчання. Тому кошти на облаштування укриттів поступово виділяються. Але іноді там буває і 50 тисяч гривень. За такі гроші укриття в школі не облаштуєш як слід. Тобто або укриття в дуже гарному стані, там потрібно тільки марафет навести, або це марна трата грошей. Ще одне питання — це дійсно укриття чи просто підвальне приміщення? Експерти кажуть, що це різні речі. Але не всюди є кошториси. Ми не всюди бачимо ціни на матеріали чи роботи. Тому комплексно говорити про ефективність використання коштів на укриття наразі складно.

На облаштування і ремонт укриттів у житловому секторі Харкова кошти виділяються. У відповіді на наш інформаційний запит КП «Жилкомсервіс» повідомило, що протягом 2022 року у Харкові в багатоквартирних будинках комунальної форми власності було виконано роботи з поточного ремонту найпростіших укриттів (підвальних приміщень) на загальну суму 15,6 млн грн. У 2023 році, станом на кінець травня, ремонт укриттів, підвалів, їх облаштування, в багатоквартирних будинках комунальної форми власності не виконувалися.

Цікаво, що міський голова каже про невідповідність нормам лише 6% укриттів. Хоча нещодавно Рада національної безпеки і оборони України визнала незадовільною роботу із забезпечення готовності у Харкові об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту до їх використання за призначенням. Така собі харківська історія.

Читайте також: Терехов звільнив відповідального за укриття начальника управління

На початку березня пан Терехов анонсував запуск роботи нового комунального підприємства «Централізована закупівельна організація». Насправді йшлося про  перейменоване і перепрофільоване КП, яке вже існувало. Але головне не в цьому, а в тому, що міський голова обіцяв, що завдяки роботі цього КП можна буде заощадити бюджетні кошти та усунути можливі корупційні ризики». Крім цього, виконком підтримав рішення проводити будь-які роботи, вартість яких перевищує 300 тисяч гривень, виключно за наявності експертної оцінки. Минуло майже 4 місяці. Ви бачите зміни на краще?

Тендери на суми понад 300 тис. грн (на усунення аварій в житловому секторі міста, ремонт будинків і так далі) дійсно проводяться. Зараз оголошено дуже багато закупівель саме через аукціони. Те, що менше 300 тис. грн, проводиться прямими договорами.

Наскільки ефективна «Центральна закупівельна організація»? Зараз важко сказати. Вона поки що не так багато закупівель провела. Дуже великий відсоток закупівель і по сумі, і по важливості проходить повз неї. Закупівлі ремонтних робіт у житловому фонді чи на критичній інфраструктурі — поза її повноваженнями. Вона лише збирає з інших КП заявки на канцтовари або бензин, дизпаливо. Але це несуттєві обсяги закупівель в загальному обсязі. Можливо, з часом вона зіграє якусь позитивну роль за рахунок того, що гуртові закупівлі будуть дешевші. Але поки що цього немає. У них надто мала кількість закупівель, щоб робити висновки про будь-які зміни.

Якщо підсумувати, як протягом минулого року змінилася практика тендерних закупівель у регіоні? На краще чи на гірше?

Вони просто стали стриманіше. Переплати все одно є. Кримінальних проваджень з цього приводу стало дещо менше, але, на мій погляд, це пов’язано з тим, що правоохоронці більше сфокусовані на іншому — на тому, що пов’язано з війною: фіксація наслідків обстрілів, колаборанти і так далі. Може, проваджень стало менше і тому, що поменшало закупівель. Але загалом — стали стриманіше, тому що немає іміджевих масштабних проєктів.

Інша характерна риса, як я вже казав, непрозорість. Відсутність кошторисів збільшує корупційні ризики. Тому що там, де закрито, завжди є спокуса приховати щось не дуже гарне. Іноді непрозорість можна виправдати воєнним станом. Але далеко не завжди. Минулого року ОВА витратила 10 млн грн на піар, на просування себе і на соціологічне дослідження. Причому інформація була опублікована, коли з моменту закупівель минуло вже 9-10 місяців. Я не розумію, навіщо ховати такі закупівлі, які не стосуються потреб, пов’язаних з воєнними діями

Я не розумію, навіщо на це взагалі витрачати бюджетні кошти, особливо зараз.

Саме так. Тим більше, що керівниця партії «Слуга народу» Олена Шуляк каже, що партія не витрачає кошти і не замовляє ані соцдослідження, ані просування.

Так партія і не замовляє. Це замовляє ОВА. І навіщо робити піар партійним коштом, коли є телемарафон? Але ми відволіклися...

Так, навіщо такі закупівлі під час війни — відкрите питання. Тим більше, що ці закупівлі були пов’язані з майбутньої речницею Харківської ОВА. 3 млн грн з загальної суми цих закупівель Харківська ОВА віддала київському ТОВ «Діджитал Системз» за створення фотоальбомів, їх друк, дизайнерські послуги, послуги з графічного дизайну і т. д. Власником та керівником цієї фірми є Анастасія Рокицька. А у квітні цього року людина з таким саме прізвищем та ім’ям коментувала в якості речниці Харківської ОВА для Суспільне Харків обстріл Дворічної, внаслідок якого отримав поранення волонтер. Рокицька підтвердила нам, що працює речницею Харківською ОВА, а підряди отримала до того, як прийшла в ОВА на роботу.

Як, за версією ХАЦ, виглядає топ-3 найбільш сумнівних закупівель за останній рік і, якщо є, топ-3 взірцевих?

Я наведу навіть топ-4. Почну з тих, що порадували. По-перше, Харківська міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17  зекономила у квітні цього року більше мільйона після торгів на паливо. В торгах взяли участь 6 учасників і жодна пропозиція не була відхилена, відповідно, і ціна зменшилась.

Ще три випадки — це реакція на публікації Харківського антикорупційного центру. «Харківські тепломережі» розірвали угоду з ТОВ «Інжинірингова компанія ТВК» щодо проведення проєктних робіт вартістю 5,14 млн грн після того, як ми повідомили, що власника фірми судять за корупцію. Після нашої публікації «Шебелинкагазвидобування» скасувала закупівлі на 4 млн сувенірів, коштовного смартфону та організацію свят. А у Лозівській міськраді вирішили розірвати угоду щодо придбання генераторів у підприємства, співвласницею якого є громадянка країни-агресора.

А як виглядає четвірка найбільш сумнівних?

1. Департамент капітального будівництва Харківської ОВА уклав два договори з ТОВ «СК Пантеон» щодо відновлення будинків у Старому Салтові загальною вартістю майже 15 млн грн. Є великі питання до документів щодо досвіду і виконання подібних робіт у ТОВ «СК Пантеон», фінансові документи не співпадають з сумами, на які закриті акти виконаних робіт, які подали в тендерній документації.
2. Комунальні підприємства «Шляхрембуд» та «Харківблагоустрій» у листопаді 2022 року переплатили десятки мільйонів гривень за технічну сіль, у порівнянні з іншими обласними центрами України.
3. Харківська ОВА протягом 2022-2023 років уклала договорів на понад 10 млн грн щодо просування, піару, дизайнерських послуг, фотоальбомів і т.д.
4. Харківський метрополітен придбав віконні блоки по завищених цінах. Правоохоронці після нашого матеріалу відкрили кримінальне провадження.

Як бачите, це не співставно з розмахом, який був до початку повномасштабного російського вторгнення.

Тобто Харків принаймні тимчасово позбавився сумнівного титулу столиці мистецтва освоєння бюджетних коштів?

Так. Але це, мені здається, не є результатом свідомого бажання, цілеспрямованої політики міськради чи ОВА. Це відбулося вимушено, під тиском зовнішніх обставин. Бо є нагальні першочергові потреби — треба на тепломережі, водоканал, транспортні підприємства виділяти суттєві кошти. А бюджет дуже обмежений. Якби не було повномасштабного вторгнення, все б залишилося, всі масштабні іміджеві проєкти.

У бюджеті на 2022 рік були закладені і Льодова арена, і відновлення парка Перемоги на Салтівці, і паркінг біля Саржиного яру з оглядовим майданчиком, і дорога біля Барабашова. Але зараз вони всі вимушено поставлені на паузу. Проте, судячи з заяв Терехова про Генплан і післявоєнну відбудову міста, смак до таких проєктів нікуди не подівся. Чиновники чекають лише першої-ліпшої нагоди, аби повернутися до старого. І немає жодних гарантій що їхні апетити за час вимушеного утримання не зростуть. ■