Поруч з Палацом дитячої та юнацької творчості у центрі Харкова відкрили пам’ятник дітям, загиблим внаслідок повномасштабного російського вторгнення. Він створений за ініціативи народного депутата і групи меценатів. «МедіаПорт» розповідає, кому належить ідея композиції і які питання до неї виникли.
Як відкривали пам'ятник
П'ятиметровий пам'ятник з фігурами хлопчика і дівчинки у вигляді янголів з обгорілими крилами відкрили 4 червня за участі Олени Зеленської, повідомила пресслужба Харківської обласної адміністрації.
Перша леді виступала зі сльозами на очах.
«Важко відкривати пам’ятники загиблим. Особливо якщо ці загиблі — діти. Адже діти мають жити. Як мали жити маленькі мешканці розбитих російськими ракетами будинків по всій країні. Повинні були жити всі пасажири автівок з написом «Діти», розстріляних окупантами», — сказала Зеленська.
За інформацією Офісу генпрокурора, Харківщина — на другому місці за кількістю вбитих і поранених росією дітей в Україні. У Харкові та області за час повномасштабного вторгнення загинули 76 дітей. Наймолодшому загиблому було 5 місяців.
Робота над пам'ятником
Про ідею створення пам'ятника загиблим дітям у Харкові публічно не оголошувалося. Конкурсу на рівні міста або області не було, підтвердили «МедіаПорту» у Харківській ОВА, попри те, що місцем для монумента обрали центр, поруч з майданом Свободи.
Ініціатором виступив народний депутат України Павло Якименко. Ідею підтримали його друзі, харків'яни, представники бізнесу, повідомили «МедіаПорту» у пресслужбі депутата.
«Його встановлення стало можливим завдяки меценатам: Владиславу Ткаченку, Віталію Якименку, Даниїлу Шуфані, Ігорю Аріху, Дмитру Гриню, родині Бізікіних, Антону Копилову, Оксані Горстки, Олені Гринь, Олексію Захарову та всій громадськості. Меценати вирішили не озвучувати вартість створення монумента. Вони вважають, що цю добру справу потрібно робити тихо і без пафосу», — прокоментував нардеп.
За словами Якименка, активна робота над композицією розпочалась у вересні 2022. Це збірний образ усіх загиблих внаслідок російського вторгнення дітей.
«Роботи було дуже багато — допомога ЗСУ, переселенцям. Росіяни обстрілювали міста й села області, вбивали як і українських військових, так і цивільних беззбройних людей. І саме в цей час мої знайомі, люди, які всім серцем вболівають за Харків — засновники благодійного фонду «Небайдужий Харків» Антон Копилов та Сергій Бізікін — запропонували ідею: встановити у центрі міста монумент пам’яті загиблих дітей від рук росіян», — відповів народний депутат.
«МедіаПорту» не вдалося зв'язатися зі скульптором, щоб дізнатися деталі роботи — телефони майстерні не відповідають. Судячи з портфоліо, авторська студія Михайла Ятченка спеціалізується на ритуальних пам'ятниках та скульптурних композиціях. Павло Якименко розповів, що обираючи автора, поклався на його талант.
«З ним ми вже давно знайомі і знаємо усі його роботи, що завжди відповідають найвищим критеріям. Тому було вирішено звернутися саме до цього талановитого скульптора. Фінальний варіант пам’ятника загиблим дітям від росіян затверджували я, Антон Копилов та Сергій Бізікін. Умовно кажучи, це і була наша робоча група. Попередньо ми обрали місцем встановлення пам’ятника центр Харкова, а саме — біля станції метро «Університет». Від міської ради отримали необхідне погодження. Від обласної влади ми також отримали підтримку та сприяння. Особисто начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов перейнявся ідеєю встановлення монумента, а тому за потреби завжди допомагав на всіх етапах», — прокоментував нардеп.
Пам'ятник потрібен, але є питання
Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов на відкритті монумента сказав: «Нехай цей пам'ятник стане вічною згадкою про безневинних жертв російських терористів та символом невідворотного покарання за жахливі злочини окупантів».
Водночас жодних згадок про російську агресію на постаменті немає.
Ініціатори мали кілька варіантів напису, розповів Якименко, але зупинилися на фразі: «Маленьким янголам, які так рано зустрілись з людською жорстокістю та, на жаль, ніколи не стануть дорослими…».
«Було кілька варіантів напису, але усім однозначно сподобалась фраза Микити Бізікіна — 28-річного сина Сергія Бізікіна, який, як я вже зауважив, був одним із ініціаторів створення монумента. Рядки цілісні і мають свій контекст, тому залишили в оригінальному вигляді, який і запропонував Микита. Я не маю сумнівів, що й так усім зрозуміло, що росія — країна-вбивця українців, яка намагається знищити нашу державу. Ми називаємо речі своїми іменами. Окупант програє і відплатить за кожний злочин», — прокоментував народний депутат.
На відсутність згадки про російську агресію звернула увагу дитяча письменниця та драматургиня Юліта Ран.
«Немає жодної згадки, чому ці діти гинуть. Просто пам'ятник якимось янголятам, які стикнулися з людською жорстокістю. Це викликає суперечливі почуття. Чому ми не називаємо вбивць? Чому толеруємо невідомо що? Знову Харків не називає війну війною, російських окупантів і агресорів російськими окупантами і агресорами», — сказала вона «МедіаПорту».
Юліта — авторка дитячих книжок: «Важко для дітей писати про війну, але навіть якщо ти вибираєш якусь форму алегорії — наприклад, у мене вийшов комікс про Пса Патрона, він рятує світ від прибульців — все одно діти розуміють, про кого це. Але в цьому випадку йдеться про книжку, витвір фантазії, а тут — пам'ятник. Це залишиться на вулиці, люди йтимуть і читатимуть. Якесь абстрактне зло, злі сили, які нищать невинних янголят. Пам'ятник несе не розважальну функцію, це і просвітництво, і історична пам'ять. Що зрозуміють наші нащадки через 30 років?»
Відсутність конкретики може призвести до неоднозначних трактувань, каже депутат Харківської міськради та співзасновник громадської організації «Харківський антикорупційний центр» Дмитро Булах: «Ми розуміємо, що ці діти вмерли не самі. Це справа рук конкретної держави — росії, яка напала на нас, тому це важливо для історичної правди».
Як учасник боротьби з «Одороблом», Дмитро також зазначає, що процедура встановлення пам'ятників у Харкові залишається застарілою і позбавляє громадськість участі у цьому процесі.
«Громаді потрібно було сказати заздалегідь, що є така ідея, є такі проєкти, зробити хоча б невеличкий конкурс, обговорити в онлайн-режимі, отримати певний зворотній зв'язок від людей. І взагалі — серйозніше ставитися до спільних публічних просторів. Практика залишається закритою. Давно прийшов час для інших форматів роботи з публічним простором, більшого включення у цей процес громади, для того, щоб люди знали, як це робиться. Це просто неповага до нас усіх, жителів міста, що нас так ставлять до відома», — коментує Булах.
Замовниками встановлення пам'ятників у місті має бути громада, адже саме вона вшановує пам’ять людей чи подій, каже харківська громадська діячка, керівниця руху Save Kharkiv Олена Рофе-Бекетова.
«Громада має вирішувати, які пам’ятники (кому, чому) мають бути в місті. Обговоренню може передувати інформаційна, пояснювальна кампанія, адже не завжди події чи постаті, що заслуговують на вшанування, відомі на широкий загал. Щодо обрання місць для їх розташування: я за співпрацю в цьому питанні урбаністів, істориків, архітекторів, громади», — зазначила вона.
Як і для Дмитра Булаха, інформація про відкриття пам'ятника стала для Олени Рофе-Бекетової несподіванкою.
«Вважаю, має бути чітко сформована процедура встановлення будь-якого пам'ятника або пам'ятного знаку на території міста. Все, що зараз робиться для увічнення пам'яті загиблих, має робитися. Так, не всі рішення вдалі, але вони несуть і психотерапевтичний ефект також. І все це треба робити не чекаючи мирного часу, ми маємо адаптуватися до тих умов життя, які є прямо зараз», — прокоментувала Олена.
Зацікавленість харків'ян
Новий пам'ятник привертає увагу харків'ян. За день після відкриття перехожі охоче роздивляються скульптуру і фотографують її на пам'ять.
У підніжжя — десятки іграшок і лампадки.
«У будь-якому місті, де загинули діти, люди приносять квіти і м'які іграшки як данину пам'яті, скорботі. І тут, я думаю, буде так само, — коментує Юліта Ран. — Ми проживаємо страшну трагедію, тому нам дуже потрібні такі пам'ятники і місця у громадському просторі, де можна зупинитися, згадати. Це нагадування, що війна триває. І тому для мене дуже важливо, щоб там було все це чітко написано».
Олена Рофе-Бекетова сподівається, що ініціатори вкажуть на пам'ятнику, що йдеться про українських дітей, загиблих внаслідок російської агресії.
«Це [напис] можна і треба виправити — дописати», — сказала вона.
За словами ініціатора встановлення пам'ятника Павла Якименка, «у найближчому майбутньому» композицію доповнять іменами дітей, загиблих внаслідок російського вторгнення на Харківщині. Від вказання прізвищ меценатів на монументі чи біля нього відмовились. Деякі з них, за словами нардепа, попросили не оприлюднювати імен.
Читайте також: «Акценти зрозумілі»: Синєгубов — про вигляд пам’ятника загиблим дітям у Харкові
