Аватар пользователя Надежда Шостак

Зима близько: як українці готуються до опалювального сезону

Кілька років жителька Івано-Франківська Марія Храбатин намагається отримати дозвіл на індивідуальне опалення. Каже: це потрібно не стільки заради економії, скільки за станом здоров’я. Проте документ жінці не дають — від’єднатися від централізованого опалення може тільки увесь будинок. Мешканці 16-поверхівки у Харкові, які теж відчули на собі зростання тарифів та нарікали на якість послуги, знайшли вихід із ситуації. Зекономити на опаленні та налагодити рівномірне теплопостачання харків’яни змогли завдяки енергоефективним технологіям.

То холод, то спека

У квартиру на вулиці Вовчинецькій, 186 — це околиця Франківська — Марія Храбатин разом з чоловіком заселилась улітку 1982 року. З дитинства жінка хворіє на хронічний бронхіт. Аналогічне захворювання має і чоловік Марії. «У нас однакові діагнози — хронічне обструктивне захворювання легень, тільки ступінь різна», — каже жінка. 

«Пенсія у нас маленька: чоловік отримує 1386 гривень, а я — 1908. На це і живемо», — додає вона.

Пані Марія дістає зошит з квитанціями і демонструє суми. Бувають місяці, коли рахунок за опалення майже дорівнює пенсії: у січні 2017-го франківка, незважаючи на субсидію, сплатила 1072 гривні.

«Наша квартира розташована з північної сторони, дерева закривають вікна, — пояснює жителька Франківська. — У нас страшний холод восени, просто дикий».

Навесні, коли виключають батареї, теж холодно, каже жінка, та й навіть у червні, коли починаються дощі. «Тоді зуб на зуб не попадає, спимо під ковдрами і тепло одягнуті», — скаржиться.

Коли включають опалення, навпаки: стає занадто тепло. «Ми душимось. У нас легенево-серцева недостатність», — розповідає франківка.

Тоді доводиться відкривати вікна, зволожувати речі. А від того — протяги.

«Тепер маю ще й проблеми з очима, рематоїдний артрит, руки ночами терпнуть, ноги крутить. От крім хронічного захворювання легень, ще купа всього», — додає пані Марія.

Більшу частину пенсії в опалювальний сезон доводиться витрачати на сплату комунальних послуг і придбання ліків.

Боротьба за індивідуальне опалення

Пані Марія вже і не пам'ятає, коли вперше звернулася до чиновників за дозволом про індивідуальне опалення. Першу відмову пенсіонерка розірвала. Вдруге їй відмовили у 2012 році. Цьогорічна третя спроба теж виявилася невдалою.

«До мера Руслана Марцінківа я прийшла на прийом, та нічого від нього не почула. Сказав, що він не буде порушувати закон і все», — згадує жінка.

Порушувати не можна, згодна пані Марія, але зауважує: є різні життєві ситуації. У безвиході жінка пригрозила міському голові, що накладе на себе руки. Та мер тільки послався на закон.

Марія Храбатин на прийомі міського голови Івано-Франківська

Марія Храбатин на прийомі міського голови Івано-Франківська

Мати Марії, яка теж жила у квартирі родини Храбатин, близько півроку не дожила до 90-річчя.

«Мені так мами шкода. Як я її одягала: по три светри, безрукавку, хустки і штани. І коциком накривала, і рукавички давала... Я нікому не пробачу, як мама у 90 років мерзла у моїй хаті, і я не могла нічого не зробити. Я включала обігрівач, але не ж цілодобово, бо світла багато їсть», — нарікає на якість послуг пані Марія.

Вона певна: з індивідуальним опаленням могла б регулювати температуру.

Що кажуть чиновники

Зі 142 квартир у будинку Марії Храбатин 64 відключені від централізованого опалення, розповідає Ігор Угриновський, заступник директора з розрахунків і реалізації теплової енергії державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго». 

Поквартирне відключення було можливим до 2008 року. Потім внесли зміни — від’єднатися стало можливим тільки цілим будинком. Новий Закон «Про житлово-комунальні послуги», ухвалений 2017 року, дозволяє мешканцям багатоквартирних будинків відключитися від мереж централізованого опалення, якщо не менше половини квартир вже мають індивідуальне опалення. У випадку Марії Храбатин половини квартир немає. До того ж у червні 2018 року введення закону в дію відтермінували. Відтак, зараз дозвіл, як і раніше, можуть надати тільки на весь будинок.

«Цю норму відтермінували до 1 травня 2019 року, але люди масово почали писати заяви. За 2018 рік надійшло 120 заяв на отримання дозволу на індивідуальне опалення», — пояснює директор Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міськради Михайло Смушак.

Що робити в разі неякісних послуг? Якщо у квартирі менше 18 градусів, треба звернутися до теплового підприємства, підкреслює Ігор Угриновський: «Це означає, що ми щось не додаємо. Але це у випадку, якщо у споживачів вікна стоять нормальні, утеплені».

За результатом перевірки тепловики мають скласти акт і зменшити вартість опалення на 5-10%. Далі балансоутримувача повідомлять, що у певній квартирі холодно і проблему мають ліквідувати.

Міжвідомча комісія з розгляду питань, пов’язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, не розглядає хворобу споживача як причину, щоб надати дозвіл на індивідуальне опалення, каже Ігор Угриновський. Утім прецедент є — одне таке прохання задовольнили.

«Людина сказала, що необхідна тепла підлога за станом здоров’я. У зв'язку з тим, що дитина хвора на церебральний параліч», — пригадує посадовець.

Оскільки «Теплокомуненерго» не може забезпечити таку послугу, родині надали дозвіл на індивідуальне опалення.

Споживач може надати висновок від медиків, що нижча температура шкодить його здоров’ю. «Та практики такої ще не було, бо звернень нема», — коментує Угриновський.

Що робити, якщо під час опалювального сезону у квартирі нестерпно жарко? За словами Угриновського, можна встановити на батарею кран, що регулюватиме подачу тепла. Проте слід розуміти: вартість опалення все одно не зміниться. Тепловики не можуть перевірити, скільки ти використаєш тепла.

«У Законі України «Про житлово-комунальні послуги» впроваджений розподілювач тепла. Тобто, на батарею буде кріпитись лічильник, який якраз рахуватиме кількість спожитого тепла», — додає Ігор Угринський.

Та поки в Івано-Франківську такого нема.

Михайло Смушак згадує, що 5-6 років тому в Івано-Франківську намагались обійти законодавство.

«Почали видавати дозволи на стояки, на поетапне відключення. Дали їх більше сотні. Але потім правоохоронці вказали нам, що ми порушуємо закон», — пригадує Смушак.

Робити так більше не хочуть, бо за дисциплінарною відповідальністю слідує кримінальна. Є і ще одна причина відмов.

«Хаотичне відключення від центрального опалення приведе до розбалансування системи. Тому якщо відключатися, то будинком», — зазначає Смушак.

Цьогоріч від централізованого опалення в Івано-Франківську відключили шість будинків. 

Харків і область

У Харкові з заявками про відключення від централізованного опалення цьогоріч не звертався ніхто, стверджує речниця комунального підприємства «Харківські теплові мережі» Тетяна Чуйкова.  

У передмісті Харкова — Харківському, Дергачівському районах області — на індивідуальне опалення за останні роки повністю перевели цілі селища — Васищеве, Буди, Елітне, перелічує директор Департаменту житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації Сергій Магдисюк. В процесі переведення — місто Дергачі, селища Мала Данилівка, Солоницівка і Безлюдівка. 

«Коли критична маса населення вже перейшла, централізоване опалення стає економічно невигідним для обслуговування підприємству. Візьмемо Малу Данилівку. Котельня радянських часів величезна, 12 МВт, будувалася на перспективу, мала опалювати Зооветакадемію, але академія прийняла рішення самостійно опалюватися. Більше 50% населення самостійно перевелися на індивідуальне опалення, і кожного місяця ця котельня давала збитки. До того ж, коли почала зростати ціна на послугу, люди перестали сплачувати», — пояснює причини переведення на індивідуальне опалення Магдисюк.  

Також він називає завершеними роботи у Покотилівці. Хоча частина мешканців цього селища виступила проти переходу на індивідуальне опалення. Віце-губернатор Євгеній Шахненко пообіцяв владнати конфлікт. 

Потреба в інвестиціях

За даними уряду, Україна споживає вп'ятеро більше теплової енергії за Німеччину і втричі більше, ніж Польща. Енергомодернізації нині підлягає близько 70% житлового сектору України, зазначає віце-прем'єр Геннадій Зубко, і потреба в інвестиціях становить не менше 30 млрд євро. 

Згідно з Угодою про асоціацію з ЄС Україна зобов'язалася сприяти енергоефективності та енергозбереженню. Євросоюз підтримує заходи з енергоефективності в Україні фінансово. У квітні Україна та ЄС підписали угоду про надання першого траншу у розмірі 50 млн євро на діяльність Фонду енергоефективності, у вересні ЄС підтвердив готовність надання другого траншу — 54 млн євро. 

Держава фінансує програму з утеплення — «Теплі кредити». 19 жовтня уряд додатково профінансував її на 100 млн грн. За рахунок бюджетних коштів в регіонах впроваджують місцеві програми з енергоефективності. 

Ініціативні громадяни

Харків’янин Леонід Корсун за фахом фізик. Нині на пенсії, мешкає у 16-типоверхівці по провулку Титаренківський, 20 на Холодній Горі. Зацікавившись енергоефективними технологіями 10 років тому, він разом з сусідами почав впроваджувати їх у висотці. Це особливо актуально через постійне зростання тарифів. Востаннє тариф на опалення і гарячу воду у Харкові переглянули 22 жовтня. 

«Термомодернізація вигідніше, ніж депозит, бо дає до 40% економії, — говорить Леонід Корсун. — У нас був холодний будинок, а платили за тепло багато. Зібралися гуртом, вирішили встановити тепловий пункт, замінили вікна та двері в так званих «холодних» зонах. З 2014 року утеплюємо квартири з вулиці. У нас таких більше, чим деінде».

За весь час, за підрахунками пенсіонера, мешканці вклали у свій будинок майже півмільйона гривень. 

«Гроші збирали по-різному — і по тисячі гривень, і по 260, і по 50, — згадує пенсіонер. — Як сусіди спочатку ставились до моїх ініціатив? Це була дуже складна штука. Утриманські настрої серед мешканців дуже-дуже поширені. Є такі, що квартири здають у оренду, а грошей не здали і копійки».

Зверталися по допомогу до комунальників та чиновників. «У нас система дуже бюрократична, тому без листів ніяк. У мене листів — ціла бібліотека», — розводить руками мешканець будинку.

«Протягом багатьох років мешканці за рахунок своїх коштів проводили роботи з енергозбереження, які їм були під силу. Коли дійшло до робіт, які фінансово дорогі, тоді вони вже звернулися до нас, — розповідає начальник відділу Департаменту житлового господарства Вікторія Богатир. — У них зруйнувався шар водозахисної штукатурки по фасаду будівлі. Тут вже потрібні більш дорогі заходи. Вони до нас звернулися, ми розглянули їх вкладення, побачили, що люди — активні, небайдужі. Ініціативу, безумовно, треба підтримувати, тому в цьому будинку за рахунок міського бюджету виконали ремонт міжпанельних стиків та утеплення глухої стіни і так званої «холодної зони».

Нині зацікавилися міською програмою енергоефективності та енергозбереження «30/70». Напередодні нового опалювального сезону у 16-поверхівці коштом міського бюджету встановили сучасний тепловий пункт.  

«Тут стояв дешевий тепловий пункт. Він давав до 30% економії. Новий тепловий пункт дасть економії близько 45%. Це очікувана цифра. Як це вплине на мої розрахунки на тепло? Десь на 700 гривень платитиму менше, бо у мене в цьому році субсидії не буде. Для мене це дуже істотна цифра. В цілому утеплення будинку без урахування пункту дає близько 20% економії», — наводить цифри Леонід Корсун. 

Такий тепловий пункт, за словами директора фірми-підрядника Дмитра Лавриненка, коштує у середньому 160 тисяч гривень. З його допомогою можна не тільки зекономити кошти, а й налагодити рівномірне теплопостачання у багатоповерхівці.

«Люди часто скаржаться, що у одних в квартирах дуже зимно, а інші вимушені відкривати вікна. У 16-поверхівці через перепади тиску тепло може подаватися нерівномірно», — говорить Лавриненко. 

Сучасні теплові пункти облаштовані приладом погодного регулювання — залежно від температури на вулиці регулюється подача теплоносія. Наприклад, теплоносій температурою 70 градусів надійшов до будинку, пройшов через лічильник та всі квартири. На виході з системи спрацьовує датчик, який контролює температуру. Якщо теплоносій не дуже охолов, то клапан перекривається і теплоносій знову йде по квартирам. Цей цикл в залежності від погоди та температури теплоносія може повторюватися 3-5 разів. Лічильник увесь цей час не працює, тому що рух здійснюється всередині будинку. 

«Підвищити температуру у будинку чи зменшити можна не виходячи з дому, якщо є інтернет, — пояснює Дмитро Лавриненко. — Тепловий пункт запускається навіть з мобільного телефону. Треба тільки, щоб була заповнена система і відкриті засувки. Я можу телефоном вмикати-вимикати насоси, керувати клапаном. Це повністю автоматизований тепловий пункт». 

Сусіди підгледіли

Мешканці 16-поверхівки у провулку Титаренківський, 24 спочатку стежили за роботами по-сусідству, а три роки тому наважилися розпитати Леоніда Корсуна. 

«Спочатку нам Леонід Андрійович допомагав у питаннях енергоефективності — у нього досвіду більше, в тому числі і в написанні листів. А тепер уже він у нас питає: як ви мене обійшли ось в тому і тому, — розповідає мешканка Лілія Желіховська. — Для того, щоб нам встановили цей теплопункт, ми 27 прийомів обійшли і кіпу паперів віднесли. Тепловий пункт встановлювали за програмою пайової участі «30/70». Через те, що ми самі виконали в будинку робіт більше ніж на мільйон гривень, то пункт нам встановили за рахунок грошей з бюджету. У підсумку за минулий опалювальний сезон ми отримали економію майже по 3 тисячі на кожній квартирі».

Щоб навести лад у багатоповерхівці, мешканці провели збори і обговорили план робіт. Кожна квартира, а їх у будівлі 64, долучилася до ремонту, внески складали 1800 грн. Хтось вносив усю суму одразу, хтось частинами. За ці кошти у будинку встановили лічильник і насос, утеплили місця загального користування, впорядкували підвал та горище.

«Ще нам потрібне зовнішнє утеплення. Сподіваємося, зроблять в наступному році. Звичайно хотілося б, щоб все швидше відбувалося, а не так, як у нас це буває. Певно, це залежить від надходження грошей, — каже Желіховська. — З сусідніх будинків мешканці підходять, запитують, але ніхто не хоче займатися, бо це навантаження. Ходимо по всіх інстанціях. Зробили в результаті і димовідводи, і електрику».

У грудні минулого року у Харкові затвердили програму енергозбереження та підвищення енергоефективності житлового фонду, що знаходиться у комунальній власності. Скорочена назва — «30/70». Основне джерело фінансування — міський бюджет. Мешканці багатоповерхівок оплачують заходи з енергозбереження та енергоефективності на умовах співфінансування — 30%. 

«Закон №417 «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», який вступив в силу в 2015 році, дав нам можливість в якості інвесторів запрошувати мешканців і залучати їх кошти в якості співфінансування, — пояснює Вікторія Богатир. — На жаль, існує інертність свідомості з боку мешканців багатоквартирних будинків, вони вважають так: я ж плачу за комунальні послуги, значить мені винні».

Проект розрахований тільки на загальнобудинкові роботи. Утеплення квартир він не передбачає. Щоб подати заявку, мешканці повинні провести кілька загальних зборів і прийняти рішення за допомогою голосування. За законом, підтримку мають висловити мінімум 75%. Потім протягом двох тижнів експерт-підрядник оцінює обсяг і вартість робіт, а також вираховує частку участі мешканців будинку.

«Ті, хто вже провів такі збори, — мешканці восьми будинків. У цій програмі нині задіяні як мінімум п'ять будинків. Для нас головне, щоб мешканці забезпечили збір коштів. У рамках нашого проекту — це 30% від загальної суми. Також повинні вибрати уповноважену особу, яка підписує договір з підрядником на виконання робіт», — каже керівниця відділу. 

«Програмою передбачено навчання на базі університету міського господарства ім. Бекетова — триденний курс, що стосується енергоменеджменту, енергозбереження, законодавства у цій сфері. За результатами люди отримають сертифікати і будуть розуміти: як провести збори з сусідами, щоб вирішити питання про співфінансування, які роботи необхідно виконати в першу чергу», — говорить Богатир. 

Після спілкування з фахівцями з енергозбереження у відділі Департаменту житлового господарства розробили рекомендації. 

«Перше, з чого в будь-якому будинку потрібно починати — це збалансувати тепловий режим будинку, тобто вирівняти подачу теплоносія в кожну квартиру, — розповідає Вікторія Богатир. — У цьому допоможе модернізація теплового вузла будинку — встановлення індивідуального теплового пункту».

Другий етап — заміна дверей та вікон або їхнє утеплення. Щоб зменшити втрати у підвалі або на технічному поверсі, має бути теплоізольований трубопровід. У профільному департаменті також рекомендують замінити вікна в під'їзді, якщо він опалюється.

Все це, за словами Богатир, призведе до економії на опаленні від 30 до 50%. 

Автори: Надія ШОСТАК, Людмила ОЛЕНЮК
Фото: Павло ПАХОМЕНКО

Спільний проект «Галицького кореспондента» і «МедіаПорту» здійснюється за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке автору, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Вы также можете отправить свой комментарий.