Заява Комісії з журналістської етики

Комісія з журналістської етики стурбована продовженням тиску на загальнонаціональні та регіональні засоби масової інформації з боку органів влади.

Тиск на ЗМІ має форму обмеження доступу до інформації, відсутності відповіді на критику в пресі, ігнорування незручних запитань журналістів, застосування стосовно журналістів, ЗМІ та засновників ЗМІ жорстких майнових санкцій. Законодавство України декларує обов’язок органів влади інформувати громадськість про свою діяльність та прийняті рішення, гарантує конституційні свободи людини, проте професійні права журналістів ігнорують державні службовці.

Непоодинокі випадки тиску на регіональні видання, як правило, залишаються невідомими широкому загалу, створюючи атмосферу безкарності місцевих чиновників. Так, з 14 липня 2003 р. журналістів трьох недержавних газет міста Суми не допускають на апаратні засідання міськвиконкому, на ці засідання допускаються виключно журналісти газети міської ради та телекомпанії, з якою міськрада уклала договір про висвітлення її діяльності. З недержавними газетами, економічно невмотивовано, відмовляються укладати договори друкарні області. Ці дії порушують права і законні інтереси журналістів та видань і можуть свідчити про те, що місцева влада просто намагається усунути з ринку видання, на які не має впливу.

Водночас набула поширення практика органів влади різних рівнів із допомогою пільг, сприяння в доступі до інформації, а також конкурсів, премій, нагород, оплачених круїзів впливати на журналістів і видання задля забезпечення контролю над тим, що вони пишуть. Але саме через ЗМІ громадяни можуть оперативно отримати інформацію, необхідну їм для реалізації прав, свобод і законних інтересів.

Яскравим свідченням неповаги до права громадськості на отримання інформації стало позбавлення акредитації на Ялтинський саміт Україна — ЄС на початку жовтня 2003 р. кримської журналістки Лілі Буджурової. Випадок тим більш промовистий, що на тлі безкарної маніпуляції українських чиновників правами ЗМІ приклад використання формальних причіпок проти преси подає адміністрація вищої посадової особи держави — Президента України.

Не отримали належної юридичної оцінки дії із перешкоджання діяльності журналістів під час засідання Кабінету міністрів 17 вересня 2003 р., коли групу журналістів українських та зарубіжних ЗМІ було зачинено в прес-центрі Кабміну, позбавлено волі і можливості взяти коментарі у керівництва уряду щодо рішення по угоді про ЄЕП. Минув місяць від часу заяви низки журналістських неурядових організацій України, в якій від органів прокуратури вимагалося провести ретельне розслідування ганебних дій чиновників та притягти їх до передбаченої законом відповідальності. Генеральна прокуратура України, до якої, крім того, було подано офіційні заяви Київської незалежної медіа-профспілки та Академії української преси, відповіла, що заяву передано для розгляду в Кабінет міністрів — орган, щодо чиновників якого журналісти вимагали провести розслідування. Вважаємо, що цим Генеральна прокуратура України продемонструвала небажання об’єктивно розслідувати інцидент та виконати покладені на неї Конституцією і законами України завдання та функції.

Водночас, під гаслами дотримання законності, розгорнулася безпрецедентна боротьба проти «Львівської газети». До газети було застосовано методи тиску із залученням державних фіскальних органів. Перевірки газети і її засновників Державною податковою адміністрацією у Львівській області і податковою інспекцією м.Львова можуть призвести до закриття газети з неринкових причин, позбавивши журналістів роботи, а громадськість права на отримання різної інформації з різних джерел.

Дедалі більша кількість випадків тиску влади на ЗМІ свідчить, що в Україні розпочалася чергова кампанія влади проти мас-медіа, які намагаються подавати інформацію об’єктивно.

Розуміючи складність чесного виконання журналістами своїх професійних обов’язків, Комісія з журналістської етики наголошує, що:

«Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста.» (п. 5 Етичного Кодексу українського журналіста);

«Журналіст при зборі інформації діє в правовому полі України і може вдатися до будь-яких законних, в тому числі судових процедур проти осіб, які перешкоджають йому в зборі інформації.» (п. 12 Етичного Кодексу українського журналіста);

«Журналіста не можна службовим порядком зобов’язати писати чи виконувати будь-що, якщо це суперечить його власним переконанням чи принципам.» (п. 15 Етичного Кодексу українського журналіста).

Закликаємо колег
- усвідомлювати небезпеку, яку містять прояви ігнорування таких демократичних цінностей, як права та свободи людини і громадянина, можливість вільно збирати і поширювати інформацію та ідеї;
- вимагати реалізації професійних прав для всіх журналістів, незалежно від їхніх політичних переконань та форми власності видання.

Вимагаємо
- від органів державної влади та місцевого самоврядування суворо дотримуватися норм Конституції та законів України;
- від Генеральної прокуратури України — провести ретельне розслідування кожного випадку перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та притягти винних до передбаченої законом відповідальності.

Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке автору, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Вы также можете отправить свой комментарий.