Web Analytics

«Це потужний знак». Міністерка закордонних справ Німеччини відвідала Харків

Три години перемовин дорогою до Харкова під знаком «Леопардів». 10 січня Харків вперше після повномасштабного вторгнення відвідав представник ЄС рівня урядовця — міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок. Очільниця МЗС на власні очі побачила наслідки російського вторгнення для мегаполіса і, на думку її українського колеги Дмитра Кулеби, упевнилася, що Німеччина має надати Україні танки Leopard. Що побачила Анналена Бербок у Харкові, про що говорила під час візиту з представниками міста і що свідчить її візит у прифронтове місто — матеріал «МедіаПорта».

Три години переговорів у дорозі

Візит міністерки закордонних справ Анналени Бербок був раптовим. Офіційно про нього не повідомлялося, а журналісти почали викладати матеріали вже після того, як відвідини завершилися. Урядовиця дісталася до Харкова на поїзді. 

Фото: Dmytro Kuleba/Twitter

У дорозі її супроводжував український колега Дмитро Кулеба. Розмова в експресі тривала три години, написав у Facebook глава українського МЗС. 

Фото: Харківська ОВА

«Наші переговори в дорозі тривали три години — за інших обставин міністри зазвичай стільки не говорять», — пише він. 

Росія завдала величезних страждань Харкову, відмічає Кулеба. На його думку, місто є символом успішних українських контрнаступів, які доводять, що Україна переможе «за достатньої підтримки партнерів». 

Що побачила урядовиця

Анналена Бербок стала першою іноземною міністеркою закордонних справ, хто побував у Харкові після 24 лютого. Для урядовиці провели екскурсію теперішніми «пам'ятками» — показали зруйновану ракетним ударом у березні будівлю Харківської обласної адміністрації, знищену внаслідок бою з російськими військовими школу №134 на вулиці Шевченка, зруйнований об'єкт критичної інфраструктури на околиці, Салтівку та Північну Салтівку. 

«Провели змістовні переговори щодо притягнення росії до відповідальності за її злочини, щодо відновлення інфраструктури Харківщини», — повідомив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов

Фото Харківської ОВА

Пресслужба Харківської ОВА повідомляє, що частина з 20 млн євро, які Німеччина надасть Україні на резервне обладнання для критичної інфраструктури, отримає Харківщина. 

«Брутальна російська стратегія полягає саме в тому, що вони не лише атакують військові об’єкти, а й піддають ударам критичну інфраструктуру. А це означає, що в зимовий період у людей не буде опалення, водопостачання або струму. У Харкові ми хочемо допомогти шляхом партнерства між містами Харків–Нюрнберг, наприклад, вже іде підтримка дитячої лікарні та інших медичних закладів. Крім того, беремо участь в розмінуванні територій, а також надаємо військову допомогу для Харківського регіону», — розповіла Анналена Бербок.

Вона нагадала, що за останні 10 місяців Німеччина разом з партнерами поставила ППО, IRIS-T (зенітний ракетний комплекс), зенітні самохідні артилерійські установки «Гепард».

«Зараз останнє рішення — передача БМП Marder. Ми будемо продовжувати це партнерство. Я сьогодні перебуваю тут, щоб побачити на власні очі, наскільки важлива ця наша допомога і щоб її продовжувати з більшою користю для України», — сказала міністерка.

«Танки не є нашою примхою» 

Питання постачання Україні німецьких танків Leopard «незримо супроводжувало» візит міністерки, говорить Кулеба. Він не сумнівається, що Німеччина ухвалить це рішення. 

«Формула миру, санкції, трибунал, євроінтеграція, зброя — все це ми детально обговорили і готуємо відповідні рішення. Але, безумовно, кожної хвилини під час візиту нас незримо супроводжувала тема Леопардів. Я пояснив колезі та німецьким медіа, що німецькі танки не є нашою примхою і вони потрібні нам не для прогулянок. Танки потрібні для того, щоб звільнити українські міста та села, які все ще перебувають під російською окупацією. Щоб врятувати їх від руйнувань, які Анналена сьогодні побачила у Харкові. Щоб захистити нашу енергетичну інфраструктуру та врятувати українців від російських злочинів. Ось для чого нам німецькі танки», — коментує Кулеба. 

«Я думаю, що і німецький уряд десь в глибині душі вже розуміє, що це рішення буде ухвалене. Засмучує лише те, що це рішення ще не ухвалене і через це ми втрачаємо дорогоцінний час і життя», — додав він, подякувавши за зброю, надану від початку повномасштабного вторгнення. 

«Це потужний знак», — Тетяна Гавриш

На думку керуючої партнерки юридичної компанії ILF Тетяни Гавриш, яка є почесним консулом Німеччини у Харкові, сьогоднішній візит є потужним знаком для всіх.    

«Я не можу коментувати, про що був візит міністерки Німеччини до України, але я можу міркувати, виходячи зі свого особистого уявлення. Як на мене, це дуже потужний знак. Харків розташований майже на кордоні і грає визначальну роль в історії цієї війни, тому що він вистояв, попри очікування всіх — і всередині України, і міжнародної спільноти. Харків довів, що він є українським містом. Харків грає дуже потужну роль і в економічному, і в політичному сенсі в Україні, маємо казати, і в Європі, це східний форпост Європи. Звісно, це знак. Достатньо ризикований, давайте визнаємо. І безпрецедентний з точки зору знаків, який Німеччина посилає, і впливу, який вона має. Так, це визнання Німеччиною, одного з основних гравців у Європейському Союзі, значущості цього міста для майбутнього України і Євросоюзу», — вважає Тетяна Гавриш. 

У вересні Харківщину відвідали представники дипломатичних установ понад 20 країн. Фото: Харківська ОВА

Коментуючи питання, які місцева влада порушувала перед міністеркою МЗС Німеччини (відбудова інфраструктури, притягнення РФ до відповідальності за численні воєнні злочини), Тетяна Гавриш звертає увагу на масштаби допомоги Німеччини, хоча німецька машина і здається неповороткою і бюрократичною. 

«Допомога Німеччини і економічна, і військова, і експертна, є безпрецедентною з точки зору обсягу і впливу. Майже з перших днів війни йде робота німецьких прокурорів щодо допомоги, консультування і навіть фіксації доказів, німецькі прокурори опитували українців як свідків російських воєнних злочинів. Тому я думаю, що це безпрецедентна робота, яку проводить міжнародна, в тому числі правова спільнота, яка зрештою перетвориться у певний міжнародний процес», — додає Тетяна Гавриш. 

Перше, на що правниця радить звернути увагу найближчим часом, — рішення Європейського суду з прав людини у справі про захоплення Росією східної України у 2014 році, яке, за інформацією Уповноваженої у справах Європейського суду з прав людини України Маргарити Сокоренко, оголосять 25 січня. 

«ЄСПЛ оголосить позицію щодо прийнятності міждержавної справи. Це прецедент, на який ми чекали усі ці роки, оскільки в тому числі й наша юридична компанія має у провадженні кілька десятків справ щодо майна, яке було пошкоджено або анексоване внаслідок російської агресії. ЄСПЛ — це правова інституція, але вона також є достатньо політично визначальною у рішеннях по прецедентах. Це рішення нам взагалі покаже європейський правовий вектор. Я думаю, що ґрунтуючись на ньому, ми можемо робити певні прогнози щодо майбутнього», — сказала Тетяна Гавриш.