У харківському артклубі Pintagon 16 листопада виступили Олександр Ремез і Sasha Boole — артисти, які служать в Збройних силах України. Про війну, «Культурний Десант» та благодійність — матеріал «МедіаПорта».
«Добре грати класну музику»
На початку російського повномасштабного вторгнення у підвальному приміщенні артклубу Pintagon від обстрілів ховалися люди, розповідає медійник Дмитро Кутовий, який курує культурні проєкти закладу. Водночас тут грали перші концерти під час великої війни.
«Навіть відбувся джазовий концерт — це було незабутньо. 8 квітня 2022 року, 47 обстрілів — я потім перевірив. Прекрасні харківські музиканти Сергій Давидов і Артем Васильченко грали в дуеті, рояль і саксофон. Це було дуже круто, хоча гриміло сильно», — згадує Кутовий.
Олександр Ремез і Sasha Boole виступають у Харкові як представники «Культурного Десанту».
«Це ті самі хлопці, які грали собі музику і ніколи не думали про війну. І ці хлопці просто взяли зброю і пішли боронити українську землю, боронити свободу. Також вони роблять те, що вони добре вміють: добре грати класну музику. «Культурний Десант» — це фактично військовий підрозділ, який, окрім того, що захищає Батьківщину зі зброєю в руках, займається організацією культурних подій», — каже Дмитро Кутовий.
Sasha Boole і нова пісня «Тримаєм посадку»
Справжнє ім’я Sasha Boole — Олександр Буліч. Він родом з Житомира, виріс у Чернівцях. Музикант, композитор, письменник, журналіст, став на захист України в березні 2022-го, у квітні почав виконувати бойові завдання на сході України, захисник Харківщини.
«Я офіцер запасу. Я просто пішов в територіальний центр комплектування і сказав: візьміть мене. І мене взяли», — розповідає музикант.
На концерт у Харкові Саша приїхав з виступу для військових.
«Тривалий час я взагалі не брався до інструменту. Не мав бажання, можливості, часу та емоційного ресурсу. Вже коли я потрапив у тил, то почав потрошку повертатися до гри. Але це точно не той об’єм занять музикою, який був до цього. До участі у війні я був музикантом 24/7. Зараз на 90% мій час зайнятий службою і лише потім у вільний час я беру інструмент», — поділився музикант.
Попри дефіцит часу на творчість, у вересні Буль випустив нову пісню й кліп «Тримаєм Посадку». У композиції, присвяченій бійцям, автор використовує сатиру.
«Мені не хотілося писати дуже сумну пісню про війну. Я не хотів її романтизувати — немає що романтизувати у війні. Мені здається, що сарказм, іронія — один з небагатьох шляхів, що нам залишається. Я хотів цією піснею героїзувати людей, які не були народжені для війни. І може вони хотіли тримати «економічний фронт», але пішли і тримають посадки. Вони розуміють, що якщо не втримати посадку, ніякого «економічного фронту» не буде», — пояснює музикант.
Буль грає цю пісню переважно для військових і тішиться, коли побратими її впізнають.
«Я співаю про речі, які знайомі кожному піхотинцю. Мені здається, людині приємно розуміти, що її подвиг зафіксований в музиці. І це надає додаткові сили», — розмірковує Саша.
Автор був готовий до негативного відгуку, але сталося зворотне.
«Люди реагують на мою нову пісню краще, ніж я очікував. Гейту не було. Буквально одиниці нападів накшталт: «Ви там в пісні згадали «економічний фронт», я більше тепер не буду донатити». Але я впевнений, що люди, які це пишуть, не донатили і до того», — сміється Саша.
У Буля — великі плани на демобілізацію, коли знову зможе бути митцем 24/7: «Буде книга, буде альбом, будуть нові пісні. Також я планую працювати в жанрі графічного роману. І будуть якісь подорожі. В армії теж є свого роду подорожі, але хотілося б подорожей іншого характеру».
Олександр Ремез: «Зникає вся мішура»
Олександр Ремез — художній керівник «Культурного Десанту» харківського напрямку. В цивільному житті — музикант, грав у гуртах «Руки'в Брюки» та «The WiseGuyz». Олександр — харків’янин, але тривалий час живе в Києві. Повномасштабна війна почалася для нього з дзвінка матері з рідного Харкова.
«Каже: «Сашо, по нас стріляють». Чую, вже і у нас стріляють. Я дуже розлютився. Думаю: вони що, офігіли взагалі? Думав, яке ж мені прийняти рішення. І найправильнішим здалося — піти до територіальної оборони», — згадує Олександр Ремез.
Військовий досвід Ремез відтворював у музиці. Після поранення влітку 2022 почав записувати і випускати пісні. На харківському концерті музикант зіграв пісню, яка народилася в потязі, який евакуював його, пораненого, до шпиталю.
«Я працював у штабі після поранення. До нас з «Культурним Десантом» приїжджав Саша Чемеров. Ми з ними поговорили і він мене запросив», — згадує Олександр, як потрапив до підрозділу, що об’єднав музикантів.
Він каже, що завжди шукає для себе місію. Зараз це — грати для військових.
«Я вже фізично відчував, що мені не вистачає музики. Коли все життя цьому приділяєш, це стає твоєю силою. Все-таки я можу бути тут більш корисним. Якщо завдяки музиці можна покращувати моральний стан наших військових, то я готовий», — розповідає музикант.
«Культурний Десант» передусім цінує митців, які здатні створювати та рефлексувати, говорить Олександр Ремез. Це потрібно військовим, для яких вони виступають: щирі почуття, знайомі кожному бійцю, перетворені на музику. Проте, за словами Олександра, військові не завжди розуміють, навіщо їм витрачати час на концерт.
«Ми грали для штурмовиків, які вийшли… там половини роти вже не стало. Вони в такому стані, трохи як дикі. Очі людей, які щойно після бойових дій, може, як у тварин хижих. А потім потроху ми починаємо грати, щось розповідати і вони вже такі: «О, це красиво»... Це неймовірні враження. Це дуже сильний фідбек. «Нуль» — це місце, де люди стають справжніми. Там зникає вся мішура, залишається тільки сама людина, як вона є. Це дуже щиро», — розповідає Олександр.
«Трішки відволіктися і працювати далі»
Аудиторія концерту в Харкові охоче взаємодіяла з виконавцями: зал хором співав гімн роти, який написав та виконав Олександр Ремез, та практикував український бітбокс, що вигадав Sasha Boole.
Харків’янка Олена Ребезюк вдячна «Культурному Десанту» за емоції та натхнення. Жителька Північної Салтівки прийшла на концерт на запрошення подруги.
«У порівнянні з минулим роком, в Харкові відбувається дуже багато різних подій і це дуже круто. Ми в постійній напрузі, враховуючи, що ще є обстріли міста. І такі культурні заходи допомагають трішки відволіктися і надають бажання роботи щось далі. І мені дуже подобається, що це саме українська культура. Окрім того, що кожен з нас намагається зрозуміти свою ідентичність, це як зовнішнє підкріплення», — говорить Олена.
Олена пишається військовими, які знаходять сили на творчість. І впевнена, що цивільні мають підтримувати армію незалежно від виступів.
«У нас найбільші хвилі донатів — або коли був великий «приліт», або коли такий концерт. Нам через дофамінчик нагадують, що треба донатити. Мені б хотілося, щоб ми це робили постійно. Потрібно тримати рівень на довгій дистанції», — розмірковує Олена.
Кошти від концерту в Харкові підуть на бензин та ремонт машин «Культурного Десанту» для поїздок на передову.
