Жителька Харківщини Надія Заремба розшукує свого племінника Василя Кавуна: під час окупації Балаклії чоловіка викрали російські загарбники, де він зараз — невідомо.
Про пошуки Василя Кавуна розповіли у Харківській правозахисній групі, до якої звернулися по допомогу його родичі.
Кавуну 30 років, він був учасником АТО. Жив у Балаклії, яку на початку березня захопили війська РФ. У квітні, за словами його тітки Надії Заремби, чоловіка забрали окупанти, і відтоді рідні його шукають.
«Я не знаю, чи він у полоні, чи вже убитий… За розповідями свідків виходить так, що його у Балаклії катували й убили... 19 квітня вранці мені подзвонила сестра і сказала, що до неї прийшла Василева співмешканка, з російською стрічкою на одязі, і сказала, що Вася пішов десь із пилкою і зник. Чоловік сестри пішов у центр і дізнався, що 18 квітня Василю і ще двом хлопцям, Геруду і Бовдирю, росіяни натягли мішки на голови й забрали», — каже родичка.
Забирав Василя, за словами його матері, призначений окупантами «комендант». Надія Заремба припускає, що на її племінника хтось доніс — розповів, що він колишній АТОвець.
Пізніше, коли окупанти проводили «перепис», батьки Кавуна спитали про його долю: російські військові відповіли, що нібито його в місті немає, він «далеко».
Згодом сестра Надії Заремби змушена була виїхати з Балаклії — через Росію, Грузію, Турцію до Германії. У вересні їй зателефонувала жінка, яка розповіла, що два хлопці яких забрали разом з Василем, вийшли на волю.
«І ось ця жінка переказала моїй сестрі телефоном, що Геруд їй розповів. Коли вони були в камері, Васю росіяни забрали на катування. І притягли його назад у такому стані, що він ледь харчав. Залишили так до ранку. Вранці прийшли, нібито вистрілили йому в голову — і в чорний мішок. Далі ми нічого не знаємо. Це все», — згадує Заремба.
За її словами, чоловік, який під час окупації працював у місцевому похоронному бюро, сказав її зятю, що окупанти закопували в одну яму одразу по два-три тіла. Сторонніх — не допускали. Надія Заремба вважає, що про її племінника можуть знати інші місцеві жителі, які теж працювали у похоронному бізнесі.
«Я живу в Боровій, а в Балаклію в мене немає можливості їздити. Я просто хочу найти Василя! Хочу, щоб живий був... Мати його, моя сестра, його б шукала!» — говорить жінка.
За словами Заремби, про «коменданта» відомо, що він росіянин, місцеві називали його «Костя». У розслідуванні Reuters згадується «комендант» з позивним «Граніт» — за даними інформагентства, він керував однією з катівень. Чи одна це людина, наразі точно невідомо.
Журналісти проєкту «Схеми» також встановили імена деяких російських військових та спецслужбовців, причетних до катувань у Балаклії — за інформацією на знайденій флешці. Серед них — заступник командира з військово-політичної роботи 11-го армійського корпусу Балтійського флоту РФ Микола Кліманов, старший оперуповноважений УФСБ Росії з Балтійського флоту та військ Калінінградської області Дмитро Мєлєшенко, командир стрілецької роти в Луганському 202-му стрілецькому полку, що належить до Південного військового округу РФ, Володимир Чєрнєв.
Харківська правозахисна група готова надати безоплатну правову, гуманітарну та психологічну допомогу тим, хто постраждав від російської агресії, втратив рідних або майно, у кого близькі зникли безвісти чи потрапили в полон. Звертатися можна до приймальні в Харкові, попередній запис за телефонами: (099) 302 77 47 та (050) 505 14 15.
Балаклію звільнили під час контрнаступу Сил оборони на Харківщині на початку вересня.
Під час окупації російські військові облаштували в місті катівню. За інформацією правоохоронців, там постійно тримали щонайменше 40 людей.
Читайте також: «Поверніть наших дітей»: як батьки шукають викрадених окупантами у Балаклії та Допомагав місту в окупації: історія викраденого волонтера з Балаклії Артема Пилипенка
