Як Міша і Гєша долізингувалися

… або до чого призводить економічний інтернаціоналізм на прикладі “Міськелектрорансу”.

22 вересня нового розголосу отримав скандал навколо «залізингованого» рухомого складу харківського КП «Міськелектротранс», що останнім часом животіє на межі банкрутства. Як заявляє в. о. голови Харківської міськради Геннадій Кернес, складнощі з погашенням 50 млн грн. боргу за російські трамваї та тролейбуси пов‘язані зі зміною законодавства вже в процесі експлуатації рухомого складу. Мовляв, міська влада розраховувала на державні дотації на трамваї та тролейбуси за старими нормативними документами.

Ідеться про Державну програму розвитку міського електротранспорту на 2007-2015 рр., затверджену 29 грудня 2006 року, що говорить: «оновлення трамвайних вагонів і тролейбусів, що вичерпали свій технічний ресурс, шляхом закупівлі сучасногоВІТЧИЗНЯНОГО рухомого складу».

Скарга Кернеса на зміну «правил гри», що відбулася майже 4 роки тому, виглядає, м‘яко кажучи, незграбною. Проте в «нефаховості» колишнього гравця в наперстки, особливо у справі вимагання грошей, сумніватися не доводиться.

Наразі стає зрозуміло, що біло-синя міська рада «провертає» двоходову злочинну схему. Перший її етап полягав у закупівлі в 2006-му російських тролейбусів і трамваїв. Такий вектор зрозумілий для типового представника окупаційної адміністрації, себто для членів ПР. Вони вірою і правдою служать московському царю, але ніяк не українському народові.

Цією дією було нанесено ще один удар вітчизняним підприємствам, що володіють повним циклом виробництва рухомого складу для міського електротранспорту. Для можновладців ціна питання полягала або в пріоритетному розвитку українського машинобудування, або ж в отриманні певної суми відкатів через «мутнувате» з усіх боків підприємство «ПЛ «Лізинг». Що чиновничому серцю, тобто гаманцю ближче – питання риторичне.

Сьогодні ж настав другий етап схеми – центральна влада (цілком обґрунтовано) не збирається допомагати Харкову в оплаті продукції іноземного виробника (хай і соціально-насущної), а значить платити доведеться нам – харківцям. Інакше парк «Міскелектротрансу» скоротиться на 10 трамваїв і 90 тролейбусів.

Ситуація з боргами КП «Міськелектротранс» засвідчує правильність концепції економічного націоналізму, зокрема, при господарюванні у великому місті. Адже якби Харків купував українські трамваї та тролейбуси, то, окрім забезпечення тисяч нових робочих місць та розвитку науково-технічного комплексу, місту куди простіше було би за них розраховуватись. І не ділилися би кошти городян поміж доморощеними «воротилами» від влади та російськими кампаніями, а працювали би на благо економіки України.