Журналіст та режисер фільму «20 днів у Маріуполі» Мстислав Чернов прокоментував перемогу на
«Для нас велика честь представляти Україну на церемонії «Оскар». Ця статуетка, ця перемога — для українців, для маріупольців. Дякую всім, хто боронить нашу країну і бореться за нашу свободу», — сказав Мстислав Чернов у відеозверненні.
Після церемонії режисер також відповів на питання журналістів. «МедіаПорт» наводить переклад ключових тез.
Гуманітарна справа, а не політична
«Я хочу нагадати, що вчора [9 березня] була річниця авіаудару по пологовому будинку у Маріуполі. Це знаменний момент. Це символічний момент. Цей момент став символом вторгнення росії на територію України, символом воєнних злочинів, вчинених нею в Україні. Зараз, на жаль, тема України і підтримки України стала розмінною монетою для багатьох політиків світу. Я сподіваюсь нагадати нашим фільмом, що це гуманітарна катастрофа, а не політична справа. Гуманітарна катастрофа. Питання про підтримку цивільного населення, яке потерпає від нападів і гине. Це не моя справа — намагатися когось в чомусь переконати. Моя справа — надати стільки контексту і інформації, скільки тільки можливо. Я сподіваюсь, що рішення [про військову підтримку] будуть прийняті на основі інформації, яку ми надали».
Думками з Маріуполем
«Вже майже два роки Маріуполь окуповано. Але це так і не відійшло для нас у минуле. Кожного дня думками ми разом з людьми Маріуполя і всіх окупованих міст України. Їх багато: Бахмут, Мар'їнка, Авдіївка, Соледар, Попасна, незліченні села. Маріуполь для нас уособлює всі ці міста, що були зруйновані. Ми маємо честь говорити про Україну і ці міста. Честь нагадати світу, як важливо намагатись зупинити це вторгення. Але водночас це незвичний, болючий досвід, тому що я стою тут перед вами, а серце моє — в Україні. Воно з усіма тими людьми, що страждають в цей самий час, гинуть, залишаються без дому і борються за свою землю... Я сподіваюсь, що наша перемога донесе цю історію до багатьох людей. Що люди побачать і почують українців».
Багато митців — в окопах
«Настане час, коли Україна представить світу великі фільми і великих митців. Багато українських кінематографістів наразі в окопах борються за свою країну. Вони не можуть знімати фільми. Вони не можуть ще осмислити те, що відбувається з нашою історією, з нашими людьми. Тому сьогодні документальне кіно представляє Україну у світі. Але прийдуть часи, коли більше українських кінематографістів розкажуть свої історії. І я сподіваюсь, що вони надихнуться нашим досвідом, нашею працею».
Зберегти минуле для майбутнього
«Як я вже казав, історія — це не завжди те, що відбулося. Це те, що ми пам'ятаємо. І майбутні покоління озирнуться на те, що відбувається сьогодні. І вони побачать минуле крізь лінзу кінематографу, незалежно від того, документальна вона чи художня».
Читайте також: Як коментують здобуття українським режисером премії «Оскар»
