Враження від дебатів про вільний ринок землі: "Земля як товар у цій (!) країні

Саме таксприймають вільний ринок сільськогосподарської землі його потенційні учасники .Таке враження склалося після засідання дебатного клуба «DEBATY.org», що відбулося 26квітня…

Окремо вартоподякувати організаторам дебатів за формат та учасників. На відміну відзагальних і неконкретних теревенів політиканів у кулуарах Верховної ради, тутможна було з‘ясувати всі «за» та «проти» вільного земельного ринку. Аджеосновні доповідачі в дебатах – аграрії, банкіри та «закордон нам допоможе».

Уже зараззрозуміло: єдині, хто зацікавлені у скорішому відкритті вільного продажу землі– це банки та іноземні інвестори. Власне цим і сформульовано загрози такогоринку як для українського селянина, так і для національної безпеки Українивзагалі. Ставлення цих суб‘єктів до української землі винесено до назви.

Очевидно, щовнутрішніх інвесторів, які би посилили цей ринок (як класичний риноккапітальних ресурсів) НЕМАЄ. Отже, перерозподілом власності на землю займутьсявеликі банки та чужоземні сільськогосподарські підприємства. Недарма керівникодного за банків, аргументуючи свою позицію висловився: «Грошей в нас багато,але вкладати їх треба після відкриття ринку». Так чи інакше, про соціальнускладову питання, про подальшу деградацію села чомусь ніхто не говорить.Майбутні акули ринку вже марять спекуляційними надприбутками, і не є таємницею,що чинна влада виконує їхнє замовлення на законодавчому рівні.

Віце-прем‘єрУряду Тимошенко Віктор Пинзеник навів насправді «вбивчий аргумент». Мовляв,земля – це той самий обмінний еквівалент, що й валюта. Бо ніхто не наважитьсяпродавати 1 долар США за 1 грн, всі знають, що реальний курс ~ 7,95 грн. Так самомовляв і буде із прозорою ціною на землю. Як на мене, логіка не вище, аніж у касираобмінного кіоску.

Що ж насправдістанеться із землею як із товаром за умов дикого державного капіталізму,показує сумний досвід приватизації українських підприємств у 1990-х. Саме доцього апелювала Лора Рубаненко, голова ТОВ «Гладківщинське хлібоприймальнепідприємство», що на Черкащині. До згаданого періоду в обласному центріфункціонували 93 заводи та фабрики. Після приватизації – 12. Решту покрадено навторинну цеглу та металобрухт. Те саме буде із землею. Жоден власник ресурсу незацікавлений у його інтенсифікації, якщо цей ресурс є спекулятивним товаром.Себто, з відкриттям земельного ринку великі аграрні підприємці не будутьзацікавлені у відновленні чорноземів чи меліорації. Вони лише слідкуватимуть затрендом купівлі-продажу, аби отримати спекулятивний прибуток. У цей часземельна ділянка простоюватиме, а селяни банально голодуватимуть. Голодуватимевся Україна.

Так і сталосяколись в Угорщині – ділиться досвідом Джозеф Попп, директор університету м.Дебрецен. Після відкриття ринку землі і катастрофічних наслідків цього крокууряд був змушений в найкоротший термін націоналізувати землісільськогосподарського призначення. Утім, це не завадило інтегрувати доаграрного сектора банки. А саме на неможливості такої інтеграції наполягаютьприхильники продажу землі. Мовляв, коли земля стане предметом застави, цепоживить банківські інституції, що потягнуть нагору національну економіку.Досвід угорців доводить: предметом застави може бути не право на землю, а правона її оренду. Бачимо, що чинна влада відверто із цим лукавить, аби якнайшвидшевиконати свої васальні зобов‘язання перед претендентами на українськічорноземи.

Утім, попризагальний осад дикості від такої собі дискусії земельних та банківських комерців,хотілося би зупинитись на приємному. А саме на виступі доктора медицини ОльгиБогомолець. Привітавши усіх присутніх з великодніми святами, вона нагадала, щосаме Бог створив землю, і наділив нас, українців саме цією частиною своготворіння. І жодна особа, компанія чи навіть держава не вправі переглядатиБожого творіння. На цьому можна і треба ставити крапку в усіх дискусіях провільний ринок землі в Україні. Але в жодному разі не зупинятися, оскільки самевід злагодженої роботи щодо проведення референдуму, який буде закріплено правосаме українців та України як держави на землю, залежить те, чи допустимо миотих «акул» до даної нам Богом землі, чи будемо і надалі жити і годуватися знеї. 

Якщо Ви виявили помилку у тексті — виділіть її курсором та натисніть "Ctrl + Enter". Дякуємо Вам за уважність та ввічливість.
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке автору, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Вы также можете отправить свой комментарий.