Вирок Зайцевій та Дронову: що врахував і відкинув суд

Суддя Віктор Попрас призначив максимальне покарання обом обвинуваченим у ДТП на Сумській — по 10 років ув'язнення з позбавленням права керувати транспортними засобами протягом трьох років. Як суд обґрунутував вирок, враховуючи наявність пом'якшувальної обставини щодо Олени Зайцевої? Яку оцінку дав судово-автотехнічній експертизі Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, проведеної за ініціативи захисту Геннадія Дронова? І чому визнав недопустимим доказом долучену представницею потерпілих до матеріалів справи відповідь державної установи МОЗ щодо стану водійки Lexus? 

1. Зміни в обвинуваченні. В поданому прокуратурою до суду обвинуваченні щодо водія Volkswagen Toaureg Геннадія Дронова було вказано, що він порушив вимоги пунктів 8.7.3 (ґ) та (е)*8.7.3 Сигнали світлофора мають такі значення: ґ) жовтий забороняє рух та попереджає про майбутню зміну сигналу, е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух, 8.10*8.10 У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки», якщо їх немає — не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішоходним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках — перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів, 10.1*10.1 Перед початком руху перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху Правил дорожнього руху. 

Обвинувачення базувалося на експертизах, проведених Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Бокаріуса. 6 лютого перед судовими дебатами несподівано для учасників процесу прокурор заявив клопотання про повторний допит експертів Харківського НДІ судових експертиз ім. Бокаріуса. Суд клопотання задовольнив.

Під час допиту експерти заявили, що їхній висновок містить друкарську помилку, Дронов порушив вимоги іншого підпунткту 8.7.3 ПДР, не «ґ» та «е», а «є»*8.7.3 є) Поєднання червоного, жовтого сигналу забороняють рух і інформують про наступне вмикання зеленого сигналу

Таким чином прокурор за допомогою експертів уточнив обвинувачення. Як це оцінив суд? 

З вироку Київського райсуду 26 лютого 2019 року: «При формулюванні обвинувачення Дронову в обвинувальному акті правильно сформульована фактична сторона обвинувачення. Зазначено, що Дронов відновив рух автомобіля на забороняючий рух транспортному засобу червоний та жовтий сигнал світлофора та почав перетинати перехрестя по вул. Сумської та пров. Мечникова в м. Харкові. Проте при посиланні на пункти Правил дорожнього руху, які порушив Дронов, помилково вказано, що Дронов порушив п. 8.7.3 «ґ», «е» ПДР, згідно з яким сигнали світлофора мають такі значення: «ґ» — жовтий забороняє рух та попереджає про майбутню зміну сигналу; «е» — червоний сигнал, в тому числі миготливий або два червоних забороняє рух».

«В мотивувальній частині вироку при формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, зазначається, що Дронов, порушив вимоги пункту 8.7.3 «є» ПДР, згідно з якими сигнали світлофора мають такі значення: «є» — поєднання червоного, жовтого сигналу забороняють рух і інформують про наступне вмикання зеленого сигналу, що ґрунтується на дослідженнях під час судового розгляду справи доказах». 

2. Висновок судово-автотехнічної експертизи Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, долучений до матеріалів справи за клопотанням захисника Дронова Сергія Перепелиці, просили визнати недопустимим доказом і прокуратура, і захист Зайцевої. Суд, однак, визнав документ допустимим доказом і послався на нього зокрема у частині щодо порушень Дроновим ПДР. 

З вироку Київського райсуду 26 лютого 2019 року: «За клопотанням сторони Дронова судом було долучено до матеріалів кримінального провадження та досліджено під час судового розгляду висновок комісійної судово-автотехнічної експертизи № [...] 19 грудня 2018 року, проведеного Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз. Судом не вбачається підстав для визнання вказаної комісійної судово-автотехнічної експертизи недопустимим доказом, враховуючи наступне.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей та документів, інших доказів, а також мають право надати суду висновок експерта, що передбачено ст. 22, 101 КПК України. [...] Таким чином висновки експертизи [...] отримано у встановленому законом порядку, досліджено на підставі матеріалів кримінального провадження, що підтверджується актом прийняття-передачі документів, зазначених додатками, експерти попереджались про кримінальну відповідальність, висновок було відкрито стороні обвинувачення, тому зазначений висновок відповідає допустимості, визначеної ч. 76 КПК, ст. 101, 102 КПК України».

З вироку Київського райсуду 26 лютого 2019 року: «Оскільки вищезазначений доказ, висновок комісійної судово-автотехнічної експертизи № [...] від 19 грудня 2018 року долучений до матеріалів кримінального провадження стороною захисту Дронова, суд вважає, що з висновком вказаної комісійної судово-автотехнічної експертизи, в тому числі в частині того, що автомобіль Volkswagen розпочав рух на жовтий з червоним забороняючий сигнал світлофора, а водій Дронов порушував вимоги пункту 8.7.3 «є» ПДР, обвинувачений Дронов та його захисники погодились.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що сформульована у вироку фактична обставина обвинувачення Дронова не зазнала істотних змін, тісно пов’язана з первісною, тому в даному випадку не погіршується становище обвинуваченого Дронова та не порушується його право на захист.

Таким чином, при проведенні вищезазначених експертних досліджень експертами було встановлено, що порушення в даній дорожній ситуації водієм автомобіля Volkswagen Touareg Дроновим вимог п. 8.7.3 «є», 8.10, 10.1 ПДР знаходяться з технічної точки зору у причинному зв’язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди. Враховуючи викладене, невизнання обвинуваченим Дроновим винуватості у скоєному розцінюється судом як намагання уникнути відповідальності за вчинення кримінального правопорушення та його наслідків, оскільки провина Дронова у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 ККУ, при обставинах, визнаних судом встановленими, у вироку підтверджуються сукупністю досліджень у судовому засіданні і наведених у вироку доказів». 

3. Акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів щодо Зайцевої просила визнати недопустимим доказом захисниця водійки Lexus Юлія Козир. На її думку, «численні порушення» інструкцій свідчили про фактичну відсутність огляду. 

Підстав для визнання акту недопустимим доказом суд не знайшов. 

З вироку Київського райсуду 26 лютого 2019 року: «Судом не вбачається підстав для визнання недопустимими доказами акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № [...] відносно Зайцевої, та висновок по результатам медичного огляду [...], оскільки порушення, які б могли слугувати підставою для визнання акту та висновку недопустимими доказами, під час судового розгляду встановлено не було, враховуючи показання допитаних у судовому засіданні лікаря-нарколога Федірко, яка проводила огляд та складала акт та висновок, лікаря-лаборанта Чубенка, який проводив токсикологічні дослідження Зайцевої, відтворення відеозапису огляду Зайцевої та відібрання біологічних зразків».

4. Суд не встановив, що Зайцева в момент ДТП перебувала у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів. Відповідь директора Державної установи «Центр психічного здоров’я моніторингу наркотиків та алкоголю МОЗ України» Сергія Шума, долучену за клопотанням представниці потерпілих Ларисою Матвєєвою до матеріалів справи*На основі аналізу результатів медичного огляду Зайцевої, проведення лабораторного дослідження попереднім методом (що виявив опіати) та судово-токсикологічної експертизи (що виявила, зокрема, кодеїн та фенобарбітал) Шум відповів: «можливо визначити», що Зайцева «перебувала у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів», суд не визнав допустимим та належним доказом. 

З вироку Київського райсуду 26 лютого 2019 року: «З урахуванням наданих токсикологічних досліджень лікар-нарколог Федірко, яка проводила огляд після ДТП, дійшла висновку, що Зайцева не перебувала в стані наркотичного сп'яніння». 

«Допитані у судовому засіданні свідки Шестов, Шевчук, Помазан, Щербина, Мягкоголов, які 18 жовтня 2017 року прибули на місце ДТП, спілкувались з Зайцевою, будучи поліцейськими відповідного підрозділу Національної поліції, які уповноважені проводити огляд водіїв транспортних засобів для виявлення ознак алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння, перебування під впливом наркотичних засобів, лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підтвердили у судовому засіданні відсутність ознак сп'яніння у Зайцевої.

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи [...] Зайцева на час огляду хронічного, психічного захворювання, тимчасового розладу, недоумства або іншого або іншого хворобливого стану не виявляє. Відповідно до свого психічного стану, може усвідомлювати свої дії, керувати ними [...]. Таким чином наведені докази, які були досліджені у судовому засіданні, не підтвердили факт перебування Зайцевої в момент перебування дорожньо-транспортної пригоди в стані алкогольного сп'яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів».

«Долучена до матеріалів кримінального провадження відповідь Державної установи «Центр психічного здоров’я моніторингу наркотиків та алкоголю МОЗ України» на адвокатський запит [...] про перебування Особи_1 у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, не визнається судом належним та допустимим доказом, який би підтверджував перебування Зайцевої в момент ДТП в стані алкогольного сп'яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, враховуючи наступне.

Матеріалів кримінального провадження для дослідження особі, яка надавала вищезазначену відповідь, у встановленому порядку не надавались. Відповідь надана на питання, вирішення якого потребує спеціальних знань та проведення певних досліджень. Перед проведенням експертних досліджень особа, яка їх проводить та робить певні висновки, попереджається про кримінальну відповідальність, чого зроблено не було. Відповідь в якості доказу не відкривалась сторонам кримінального провадження».

5. Як суд розцінив обставини, що пом'якшують покарання Зайцевій. В обвинувальному акті, поданому до суду, прокуратура вказала дві пом'якшувальні обставини щодо водійки Lexus: «щире каяття та добровільне часткове відшкодування завданого збитку потерпілим». Під час дебатів сторона обвинувачення сформлювала її в одну: «щире каяття, яке виразилось у відшкодуванні збитків завданих збитків ряду заявлених потерпілих». 

З вироку Київського райсуду 26 лютого 2019 року: «Обставиною, яка згідно з положеннями ст. 66 КК України пом'якшує покарання Зайцевої, суд визнає щире каяття, яке виразилось у визнанні Зайцевою своєї провини, готовності нести кримінальну відповідальність та відшкодування шкоди потерпілим Неудачину, Власенко, Ковальовій».

Суд, незважаючи на це, призначив Зайцевій максимальне покарання. 

З вироку Київського райсуду 26 лютого 2019 року: «Такий вид та міра покарання за скоєне Зайцевою кримінальне правопорушення, навіть за наявності пом'якшуючої покарання обставини, відповідатиме меті покарання, встановленій ст. 50 КПК, принципам справедливості та індивідуалізації, враховуючи, що покарання повинно бути співмірним характеру вчинених дій та їх небезпечності, враховуючи ступінь тяжкості вчинення обвинуваченою Зайцевої злочину, грубість порушення нею Правил дорожнього руху України, що потягло за собою тяжкі наслідки у вигляді загибелі шести осіб, завдання тілесних ушкоджень ще шістьом постраждалим від ДТП, позицію потерпілих, які наполягали на застосуванні до Зайцевої найсуворішої міри покарання».

Максимальне покарання для Дронова призначене судом, «враховуючи відсутність осуду свого діяння з боку Дронова, який незважаючи на тривалий час, що пройшов з дня дорожньо-транспортної пригоди, не тільки не компенсував майнової та моральної шкоди, але й навіть не намагався цього зробити, позицію потерпілих, які втратили близьких родичів, отримали ушкодження, здоров'я, стали інвалідами, та просили призначити Дронову суворе покарання». 

Читайте також: Дронов оскаржуватиме вирок, сторона Зайцевої визначається

Якщо Ви виявили помилку у тексті — виділіть її курсором та натисніть "Ctrl + Enter". Дякуємо Вам за уважність та ввічливість.
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке автору, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Вы также можете отправить свой комментарий.