Верховна Рада ухвалила закон про мобілізацію

Про це повідомляється на сайті Верховної Ради.

«Закон прийнято 283-ма голосами народних депутатів у редакції профільного Комітету питань національної безпеки, оброни та розвідки», — сказано в повідомленні.

Як пише «Українська правда», у залі були міністр оборони Рустем Умєров, головнокомандувач Олександр Сирський і бойові комбриги. Перед голосуванням командувач Обʼєднаних сил Юрій Содоль закликав Верхову Раду підтримати законопроєкт у комітетській редакції. 

Зміни для військовозобовʼязаних

• Мобілізації підлягають громадяни віком від 25 до 60 років. 
• Електронних повісток не буде, їх і надалі вручатимуть у паперовому вигляді. Людина, яка отримала повістку, має з'явитися в ТЦК у визначений повісткою термін. Поважною причиною неявки може бути стихійне лихо, хвороба, смерть близького родича. 
• Електронний кабінет призовника, військовозобовʼязаного чи резервіста, реєструється добровільно. Е-кабінет має запрацювати протягом 2 місяців.
• Під час проведення мобілізації чоловіки віком від 18 до 60 років зобов’язані постійно носити із собою військово-обліковий документ (приписне посвідчення, військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобовʼязаного) і предʼявити його на вимогу представника ТЦК або поліцейського, які зобовʼязані фіксувати процес перевірки документів на камеру або телефон.
• Після публікації закону у всіх військовозобовʼязаних буде 60 днів, щоб уточнити свою актуальну адресу проживання, контактну інформацію та інші військово-облікові дані. Зробити це вони можуть в ТЦК, ЦНАП або через електронний кабінет. 
• Якщо зараз громадяни не в Україні, то вони можуть відправити інформацію до ТЦК через електронну пошту, подзвонити туди або зареєструвати електронний кабінет і оновити дані в ньому. 
• Громадянам, які постійно проживають за кордоном, необхідно стати на військовий облік в Україні. Як саме вони мають це зробити – визначатиме Кабінет міністрів.
• Отримати консульські послуги в закордонних дипустановах України військовозобов'язані віком від 18 до 60 років зможуть, тільки якщо вони оновили свої військово-облікові дані.
• Паспорт і закордонний паспорт військовозобов'язані також зможуть оформити, лише якщо матимуть при собі військово-облікові документи.
• Цивільні чоловіки від 25 до 55 років, які отримали інвалідність ІІ та ІІІ груп після повномасштабного вторгнення (за винятком військових), мають ще раз пройти медико-соціальну експертизу (МСЕК), щоб підтвердити її висновки.
• На військову службу можуть призвати засуджених до умовного терміну, крім тих, хто вчинив злочини проти національної безпеки України. Такі громадяни проходитимуть військову службу у спеціалізованих підрозділах військових частин.

Не підлягатимуть службі:

• громадяни, непридатні до військової служби за станом здоров‘я (що підтверджено висновком ВЛК) або віком; 
• люди, які відповідно до висновку військово-лікарської комісії визнані тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін 6-12 місяців;
• заброньовані працівники;
• багатодітні батьки, які виховують трьох і більше неповнолітніх дітей, за винятком тих, хто перебуває в розлученні і вже більше трьох місяців не сплачує аліменти; 
• жінки та чоловіки, які самостійно виховують щонайменше одну дитину віком до 18 років;
  батьки, опікуни, піклувальники, батьки-вихователі, прийомні батьки, які виховують неповнолітню дитину з інвалідністю або тяжко хвору дитину;
• батьки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина з інвалідністю I чи II групи;
• усиновлювачі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, які утримують неповнолітню дитину;
• громадяни, які зайняті постійним доглядом за хворими дружиною (чоловіком), дитиною, батьками;
  опікуни людини, яку суд визнав недієздатною;
• люди, які мають дружину (чоловіка) з інвалідністю І чи ІІ групи, а також інвалідністю ІІІ групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;
• люди, які утримують одного зі своїх батьків або одного з батьків дружини (чоловіка) з інвалідністю І чи ІІ групи;
• люди, які виховують неповнолітню дитину та мають чоловіка (дружину), що проходить військову службу;
• люди, близькі родичі яких загинули або зникли безвісти під час проведення АТО, ООС, повномасштабної війни;
• члени сімей Героїв України, які загинули під час Революції Гідності.

Демобілізацію під час підготовки проєкту закону в другому читанні виключили за зверненнями головнокомандувача Олександра Сирського, міністра оборони Рустема Умєрова і премʼєр-міністра Дениса Шмигаля. Її мають прописати в окремому законопроєкті. 

У законі про мобілізацію перераховані сімейні обставини та інші поважні причини, які дають право звільнитися з військової служби (вагітність, самостійне виховання неповнолітньої дитини, усиновлення чи виховання неповнолітньої дитини з інвалідністю, утримання повнолітньої дитини з інвалідністю І або ІІ групи, необхідність постійно доглядати за дружиною (чоловіком) з інвалідністю І або ІІ групи, а також ІІІ групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання або відсутності кінцівок тощо). 

Право звільнитися з військової служби в запас мають військовослужбовці, які повернулися з полону. Але якщо вони вирішили продовжити службу, то зможуть отримати додаткову оплачувану відпустку тривалістю 90 днів.

Соцпитання та мотивація для військовослужбовців

• Основна 30-денна відпустка може надаватися частинами, при цьому одна частина не менше 15 календарних днів.
• Додаткова відпустка за знищену техніку тривалістю не більше 15 календарних днів на рік.
• Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця не може становити менше 15 млн грн.
• Одноразовий сертифікат на купівлю транспортного засобу в розмірі 150 тис. грн після укладення контракту.
• Одноразова компенсація 50% від першого внеску за програмою Є-оселя, додатково 100 тис. грн після першого року військової служби, та ще 100 тисяч гривень після другого.
• Не нараховуються штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, зокрема, банками, а також проценти за користування кредитом, окрім кредитних договорів щодо придбання майна або автомобіля.

Закон тепер має підписати Президент України. 

Чільне фото: Ярослав Железняк/Telegram