Суд взяв під варту підозрюваного у підпалі намету на майдані Свободи у Харкові

Дзержинський райсуд Харкова взяв під варту затриманого за підозрою у підпалі волонтерського намету на площі Свободи у Харкові. Чоловік провини не визнав. 

Суддя Дзержинського райсуду Олексій Шишкін задовольнив клопотання слідчого, погодженого із прокуратурою, про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави. Ухвала може бути оскаржена протягом 5-ти днів. 

На засіданні прокурор Роман Яровий просив не визначати застави, аргументуючи тим, що правопорушення було скоєне «загальнонебезпечним способом». Він також заявив про ризики відносно підозрюваного. 

«Ми вважаємо, що в даному випадку мається існування ризиків, які передбачені п. 1 та 5 ч. 5 ст. 177 КПК. А саме: це переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний вчинив умисний тяжкий злочин, покарання за яке передбачено у виді позбавлення волі строком від 3 до 10 років. Розуміючи, суворість покарання може в подальшому вирішити ухилитися від органу досудового розслідування або суду... Крім цього, підставою вказання саме цього ризику є те, що у провадженні Ленінського райсуду перебуває кримінальне провадження за ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу (умисне легке тілесне ушкодження) і у зв'язку з неодноразовими неявками до суду обвинуваченого було оголошено у розшук. Крім того, даний ризик підтверджується непогашеними судимостями», — сказав прокурор Роман Яровий

На думку обвинувачення, на волі підозрюваний може вчинити нове правопорушення, оскільки не має постійного місця роботи і вже вчиняв корисливі злочини проти власності. В день затримання, 14 червня, окрім підозри про підпал намету за ч. 2 ст. 194 (умисне знищення або пошкодження майна), чоловіку оголосили ще одну підозру — за ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України (крадіжка). 

На засіданні захист заявляв про процесуальні порушення з боку слідства та незаконність затримання. 

«Згідно ст. 208, ми знаємо, що є така підстави: якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення і якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин. Підкреслено перший пункт, перша підстава, тобто якщо цю особу застали під час вчинення кримінального правопорушення або замаху на його вчинення. Злочин було вчинено 20.05, особа затримана 14.06, тобто пройшло вже 25 днів майже. Тобто вони що? Застали громадянина в райвідділку? Виходить так, що працівники поліції після вчинення злочину або замаху на злочин застали його... Я вважаю, що затримання його на 72 години, згідно ст. 208, є незаконним», — сказав захисник Іса Гулієв. 

Також захисник вказав на те, що без адвоката у відділі поліції проводилася процедура впізнання. Свідок впізнав підозрюваного, «як того, хто приходив до намету 19.05 ввечері, цікавився за роботу». «Кожен день по сто тисяч осіб проходить повз, бо там пішохідний перехід», — сказав захисник. 

Захист також зауважував на те, що не було експертизи, яка б встановила шкоду внаслідок пожежі, а потерпілою визнана Ярина Чаговець, а не заявник про злочин спіорганізатор намету Борис Редін. 

До матеріалів справи долучено відео, якого сторона захисту, за словами адвокатів, не бачила. А на відео, що доступне в мережі, не видно обличчя палія, сказав захисник. 

Сам підозрюваний заявив, що не визнає провини, ні напередодні, ні 20 травня його в наметі не було. У відділі поліції, за його словами, йому не дозволили викликати адвоката. 

«Я вимагав адвоката, бо почали робити впізнання. Слідчі, оперативні працівники проігнорували, коли я почав кричати, обурюватися, коли почалося друге впізнання. Мені не давали ані адвоката, ані зв'язатися з кимось... Я вас прошу не карати мене, не брати мене під варту, я зобов'язуюся з'являтися. Я не скоював цього злочину», — сказав підозрюваний. 

Засідання транслював UA: Харків у Facebook