«Моя ідея була така, щоб це не був Ленін-вождь. У Вернадського були діти, він займався сексом, він любив, він гуляв, спілкувався з дітьми, а не стояв на п'єдесталі...».
Олександр Рідний — один з авторів скульптур в оновленому Саду Шевченка.
Леся Курбаса, Володимира Вернадського і Іллю Рєпіна він прагнув зобразити не як видатних постатей, а як звичайних людей. Саме тому Курбас босий — грає людину-невидимку, а Вернадський готує борщ за власним рецептом.
Скульптури, створені Рідним та його колегою Катібом Мамедовим (пам'ятники Клавдії Шульженко з Ісааком Дунаєвським, Марку Бернесу, Леоніду Бикову), викликали неоднозначні відгуки серед харків'ян — принаймні у соцмережах думки розійшлися.
Водночас скульптури привертають велику увагу відвідувачів саду і стали місцем для фотографування сотень людей.
Олександр Рідний на зауваження щодо своїх робіт відповідає: хто критикує, той «комуніст», а митець завжди правий.
Про ідею скульптур, фаворитів мерії серед митців, пріоритети і Буратіно — у суботньому подкасті «МедіаПорта».
![](/sites/default/files/textimage_store/cache/styles/facebook/0/05/0566f363fd7cedcc7160e9e9fc80a504c7b87e19adbceea477e00c5fe32e6dfd.jpg)