fbpx Полтавська битва Геннадія Кернеса: гра в довгу - MediaPort
Аватар пользователя Тетяна Федоркова

Полтавська битва Геннадія Кернеса: гра в довгу

Судова розпорядниця метушиться. Розсаджує пресу. Поправляє мікрофони для запису судового засідання. Питає, чи все гаразд у прокурора. Здається, тут їй одній до всього діло. Учасникам процесу вже на початку зрозуміло: засідання знов перенесуть.

«Вісім разів поспіль»

Обвинувачений у справі Геннадій Кернес в Полтавський апеляційний суд, де розглядаються скарги на закриття провадження, не прибув. А разом з ним і більшість захисників. З шістьох адвокатів на засіданні 5 березня присутня тільки Лідія Ізовітова. Додаткові сили поліції у коридорі, залучені для охорони порядку за клопотанням сторони захисту, виглядають надмірними. Нікого з громадськості, яка, на думку сторони Кернеса, створює небезпеку, на засіданні нема.

Охоронці міського голови, теж обвинувачені, приїхали. Помітно нудьгують у першому ряду.

Геннадія Кернеса і його охоронців Євгена Сміцького та Віталія Блинника обвинуватили за трьома статтями Кримінального кодексу: погрози вбивством, незаконне позбавлення волі та катування. За версією слідства, за вказівкою Кернеса у 2014 році охоронці мера викрали і застосували силу до двох харків'ян Сергія Ряполова та Олександра Кутяніна. Затримання відбувалося у часи Євромайдану після того, як Кутянін з приятелями фотографував автівки біля готелю «Національ», де живе Геннадій Кернес

Геннадія Кернеса і його охоронців Євгена Сміцького та Віталія Блинника обвинуватили за трьома статтями Кримінального кодексу: погрози вбивством, незаконне позбавлення волі та катування. За версією слідства, за вказівкою Кернеса у 2014 році охоронці мера викрали і застосували силу до двох харків'ян Сергія Ряполова та Олександра Кутяніна. Затримання відбувалося у часи Євромайдану після того, як Кутянін з приятелями фотографував автівки біля готелю «Національ», де живе Геннадій Кернес

«Встати, суд іде!» — оголошує секретарка, і суддівська трійка на чолі з Володимиром Костенком, шурхаючи мантіями, заходить до зали.

Суд перевіряє явку. Захисники обвинувачених письмово клопочуть про перенесення засідання. Троє з них — Андрій Циганков, Наталя Пліса, Юлія Плетньова — повідомили, що беруть участь в інших засіданнях у Києві та Харкові. Адвокат Олександр Гунченко написав, що хворіє: «У зв’язку з неефективним лікуванням виникла необхідність повторної госпіталізації». Від адвоката Олександра Русина суд документів не отримав.

Обвинувачений Кернес заздалегідь знав про неявку адвокатів. Про це він написав у листі до суду. Вказав також, що проходить обстеження. 

З двох прокурорів, які у цій справі традиційно представляють обвинувачення в суді, на засідання приїхав тільки Ігор Ємець. Продовжувати розгляд за відсутності Кернеса він вважає неможливим і просить звернути увагу, що засідання доводиться відкладати не в перший раз.

«Вже восьмий раз відкладаємо судовий розгляд, і кожного разу наводяться причини, зокрема щодо участі в інших судових засіданнях. Я вважаю, що це не є поважною причиною — з урахуванням кількості судових засідань, пропущених захисниками... Прошу суд відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства відреагувати на невиконання стороною захисту своїх процесуальних обов’язків», — говорить прокурор.

В апеляційному суді втретє клопочуть про примусовий привід Геннадія Кернеса. У двох попередніх засіданнях це питання порушували прокурори, на цей раз — представниця потерпілих Тетяна Зелькіна.

«Те, що Кернес посилається, що немає певних інших захисників і, враховуючи, що їх у нас в процесі ще п’ять, то в даному випадку відсутність будь-якого з захисників не є підставою для відкладення судового розгляду, якщо право на захист забезпечене. На мою думку, наразі немає підстав стверджувати про те, що Кернес Геннадій Адольфович не прибув з поважної причини. Що стосується медичної частини, я підтримую думку прокурорів, що жодних документів, які б підтверджували цю позицію, Кернес не надав. Шановний суд, вже є більш ніж обґрунтовані підстави для того, щоб застосувати положення ст. 141, 142, 143, 140 КПК, а саме застосувати примусовий привід», — каже Зелькіна.

«Скільки це триватиме? Скільки буде неявок? Більше півроку не можемо жодного засідання повноцінно провести. Минулого тижня я спеціально був у Харківській міськраді, була сесія Харківської міськради, де Кернес провів весь день в робочому режимі, не хворів, не чхав», — висловлюється потерпілий Сергій Ряполов.

Захисниця Лідія Ізовітова передає головуючому оригінал заяви Кернеса. Підтвердження медичним процедурам, за її словами, міський голова надасть після того, як їх пройде.

«Кернес Геннадій Адольфович сьогодні має відповідні дослідження щодо стану здоров’я. Вони завчасно були заплановані, тому це поважна причина його неприбуття на виклик суду… Що стосується зайнятості моїх колег, то дійсно ми знаємо, що участь адвокатів, захисників, в інших судових справах, то є поважною причиною. Більш того, є рішення Ради суддів України про те, що потрібно узгоджувати дати призначення судових засідань із захисниками. Щодо стану здоров’я і «восьмого засідання поспіль, на яке не з’являється Кернес»: я хочу нагадати шановному прокурору і шановним прокурорам, які не з’явилися у першу інстанцію вісім (згідно ухвали Київського райсуду, сім — ред.) разів поспіль», — сказала Ізовітова.

Суд відмовляє у примусовому приводі Кернеса. Водночас задовольняє клопотання сторони потерпілих про направлення запитів до судів Києва та Харкова — для з’ясування, чи дійсно захисники перебували у інших засіданнях. Саме засідання очікувано переносять.

Кернес каже, що «не ховається від суду», але факт лишається фактом: до апеляційного суду Полтави він не приїздить. За цей час засідання відкладали з різних підстав: через клопотання про зміну підсудності, хвороби обвинувачених, забезпечення охорони, відсутність захисників. 

«Якщо суд всі причини визнає поважними, то це може тривати постійно, — зауважує Зелькіна. — Кожен раз хтось не буде з'являтися. До закінчення строків давності, тобто ще років п'ять, якби він хотів закрити по строках (по двох інкримінованим статтям терміни давності спливли у січні— ред.)».

Наприкінці грудня у коментарі «МедіаПорту» Геннадій Кернес вчергове повторив: «Я зацікавлений в тому, щоб у цій справі поставили крапку. Але не за терміном давності, тому що це не реабілітуюча стаття. А буду домагатися тільки реабілітації, повного виправдання, тому що я цього не скоював. Я цього не скоював. І крапка».

«Сім разів поспіль»

Неявка прокурорів протягом останніх засідань у суді першої інстанції, Київському райсуді Полтави, стала для судді Андрія Антонова підставою для закриття «справи Кернеса».  

З ухвали Київського райсуду про закриття провадження від 10 серпня: «Великою активністю прокурори відзначалися на початковому етапі судового процесу, в матеріалах справи наявне клопотання прокурора Ганілова О.А. про забезпечення належного дотримання розумних строків судового провадження шляхом призначення щотижневих судових засідань, не менше 2 судових засідань в тиждень, та протягом трьох років судового розгляду дотримання розумних строків судового провадження втратило для прокурорів значимість».  

«Проте, сторона обвинувачення не з'явилася до суду протягом семи засідань, не повідомивши суд про поважність причин свого неприбуття. Таким чином, керуючись п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 р. № 11, суд оцінює таку процесуальну поведінку прокурорів у даному кримінальному провадженні як бездіяльність (неактивність) та констатує, що вказані посадові особи прокуратури не прибули до суду без поважних причин, внаслідок чого порушується принцип розумності строків та верховенства права».

Суддя розцінив відсутність прокурорів як відмову від обвинувачення.

Але про це і мови не було, каже прокурор Ємець. «Ми повідомляли суд, що перебуваємо на лікарняному», — каже він.  

— Всі 19 прокурорів?
— За 19 прокурорів я не можу говорити, тим більше, що їх, відповідно до останньої постанови, яка була у матеріалах справи, не 19, а 8.

На питання, чи є підтвердження його словам, Ємець каже: «Є такий лист в матеріалах справи, я зараз не готовий сказати, від якої дати. Надсилали заздалегідь, що перебуваємо на лікарняному, просимо відкласти судовий розгляд, у зв'язку з цим. Суд проігнорував. Ніяк не відповів і не переконався, чи дійсно ми знаходимося на лікарняному».

В ухвалі про закриття провадження суддя Андрій Антонов вказав, що 2 липня звертався до генпрокурора «з проханням про забезпечення одного із 19 прокурорів Генеральної прокуратури України для участі у судових дебатах по кримінальному провадженню, яке розглядається судом четвертий рік…». «Жодної відповіді, листа чи повідомлення з цього приводу на адресу суду не надходило, а суд не вправі примусово доставляти до суду для участі в судових дебатах будь-кого із 19 прокурорів Генеральної прокуратури України, визначених згідно постанови про зміну групи прокурорів від 02.10.2015 р.», — йдеться в ухвалі.

Чи звертався суд з таким проханням до генпрокурора, Ємцю невідомо. Він каже, що з восьми прокурорів представляти обвинувачення в суді були уповноважені двоє — він та Олександр Ганілов.

Одразу ж після рішення суду про закриття провадження ГПУ порушила справу за ч. 1 ст. 375 «Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови».  

Претензія — не по суті справи, а по формі, заявив в інтерв’ю «Українській правді» наприкінці серпня генпрокурор Юрій Луценко.

Він процитував лист, в якому прокурори просили у судді час для підготовки до дебатів, і сказав, що Антонов його проігнорував.

«Якщо прокурори раптом систематично не приходять на засідання, [суддя мав] звернутися до їхнього керівника, до мене, з пропозицією або їх замінити, або притягнути до дисциплінарної відповідальності. Такого звернення не було… Прокурори сказали, що, враховуючи, що суд триває 3,5 роки, вони просять дати їм час для підготовки до дебатів. Не два дні, ми просили до 17.07. Цей документ направили до суду. Суддя, незважаючи на це, без присутності прокурорів, що взагалі неможливо, з огляду на процитовану мною ст. 324, продовжував засідання і пішов у нарадчу кімнату», — сказав Луценко.

Генпрокурор прямо пов’язав рішення суду із політичними домовленностями. Втручанння у судову систему з боку Петра Порошенка, якого публічно підтримує Геннадій Кернес, Луценко заперечив.

«Я точно знаю, що пан Кернес проводив переговори із народними депутатами про те, щоб йому допомогли закрити цю справу... Слідкуйте, будь ласка, на наступних виборах, хто з нових обранців з’явиться на харківському міському окрузі. Це буде вам відповідь, хто це готував. Це подарунок до дня народження пана Кернеса. А далі — слідкуйте за суддею. Якщо ви побачите, що він найближчим часом піде на пенсію з дембельським акордом, то не дивуйтеся, чому я буду робити все від мене залежне, щоб він поніс покарання. За своє антизаконне рішення і за свій план спасіння нерядового Кернеса», — коментував Луценко.

Новим обранцем, який балотуватиметься по Київському району Харкова, є народний депутат від БПП Олександр Грановський. Його відкрито підтримує Харківський міський голова. В інтерв'ю «НВ» у січні цього року Кернес сказав, що отримувати консультації від Грановського — його особисте право, а судові процеси розпочались п'ять років тому: «Тоді не було виборів у парламент, ні про якого Грановського ніхто не говорив».

Версію про те, що неявка прокурорів на судові дебати теж не була випадковістю, прокурор Ігор Ємець заперечує: «Збіг обставин».

З суддею Антоновим після закриття справи сторона обвинувачення не спілкувалася. «Ми не маємо права, у нас немає таких відносин», — каже прокурор. 

Як там суддя Антонов

Суддя Андрій Антонов продовжує працювати у Київському райсуді Полтави.

Через кілька днів після закриття «справи Кернеса» він подав до Вищої ради правосуддя заяву про відставку, мотивуючи рішення тиском. Національне агентство з питань запобігання корупції ініціювало і здійснило повну перевірку декларацій судді за три роки (2015, 2016, 2017), виявивши деякі порушення при складанні та поданні декларацій.  

У звільненні суддеві відмовили. У повідомленні Вищої ради правосуддя від 20 грудня прізвище Антонова міститься у списку суддів, відставку яких не задовольнили. 

Зустрітися з кореспондентами «МедіаПорта» Антонов відмовився. Через прес-секретаря суду Лілію Калініченко передав: не може давати коментарі, адже справа ще розглядається. Застати суддю на робочому місці кореспондентам не вдалося: його ранкові засідання завершилися раніше графіка, і судді на місці вже не було. 

Позиція Андрія Антонова частково зрозуміла з його скарг до Вищої ради правосуддя — щодо прокурорів, сторони потерпілих, громадських активістів та ЗМІ.

Засідання у Київському райсуді Полтави. Квітень 2016-го

Засідання у Київському райсуді Полтави. Квітень 2016-го

Коментарі потерпілих у ЗМІ («про те, що суддя Антонов А. В. діє за вказівкою Президента України і що суддю шантажують майбутнім кваліфікаційним оцінюванням») Антонов розцінив як втручання в діяльність з метою «схилення до ухвалення вигідного їм судового рішення». Обрану ГПУ тактику («систематично намагались перекласти на суд тягар доведення факту вчинення обвинуваченими злочини») суддя назвав тиском з метою прийняття певного рішення, проявом неповаги до суду, перешкоджанням незалежному здійсненню правосуддя, дискредитацією його особисто як судді та всієї судової гілки влади в очах суспільства. 

Вища рада правосуддя, однак, не знайшла підтверджень тиску і нагадала вимоги вже згаданої ст. 324 КПК («якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності»). 

«З урахуванням наведених нормативних положень більшість обставин, викладених суддею Антоновим А.В. у повідомленні № 3463/0/6-18, Вища рада правосуддя не розцінює як тиск на суддю з боку Генеральної прокуратури України з метою прийняття певного рішення у справі [...]. За наведених обставин закон покладає на головуючого у справі обов’язок щодо забезпечення дотримання вимог процесуального законодавства і підтримання авторитету судової влади шляхом застосування до порушників передбачених КПК України заходів відповідальності. Водночас повідомлення судді Антонова А.В. не містять інформації про виконання ним зазначеного обов’язку», — йдеться у рішенні ВРП. 

У серпневому інтерв'ю генпрокурор Юрій Луценко обіцяв «наступальні дії» щодо притягнення до відповідальності судді.

Проте майже півроку у справі про постановлення «завідомо неправосудного рішення», відкритого одразу після закриття Антоновим провадження, не оголошено підозри. У Вищій раді правосуддя дійшли висновку, що це «може свідчити про неефективність досудового розслідування та упередженість працівників прокуратури».

Фото: Павло Пахоменко

Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке автору, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Вы также можете отправить свой комментарий.