Web Analytics

Поліція закрила провадження щодо експертів у справі про ДТП на Сумській

Притягнення до відповідальності експертів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Бокаріуса, які виконували автотехнічні експертизи у справі про ДТП на Сумській, вимагає захисник Геннадія Дронова Сергій Перепелиця. 

Ще наприкінці січня він звернувся до Головного управління поліції в Харківській області із заявою про відкриття кримінального провадження за статтею 384 Кримінального кодексу України («Введення в оману суду або іншого уповноваженого органу»). Претензії Перепелиці до експертів з автотехніки з часу судового розгляду не змінилися. Окрім того, він вказує на допущену працівниками установи помилку при визначенні вимог Правил дорожнього руху, які, згідно висновків експертів, порушив Дронов.  

Головне управління Нацполіції у Харківській області. Фото Павла Пахоменка

Справу за зверненням Перепелиці не порушили, і адвокат домігся цього через суд. 

«Київський райсуд зобов'язав їх розглянути цю заяву. Вони її направили до Холодногірського відділу поліції. Відомостей в ЄРДР внесено не було, заява була просто розписана на дільничного, потім ми це оскаржували ще раз у Ленінському райсуді. І нарешті Ленінській суд зобов'язав внести відомості в ЄРДР. Матеріали надійшли до Холодногірського відділу поліції 1 квітня», — розповів «МедіаПорту» Сергій Перепелиця.  

Як повідомила речниця поліції Харківщини Олена Баранник, згідно ухвали суду поліція відкрила провадження 2 квітня. А 26 квітня закрила з формулюванням: «за відсутністю складу злочину». 

«Слідство не встановило в діях експертів ознак кримінального правопорушення», — повідомили у відділі комунікації обласного управління поліції. 

Про закриття справи Сергій Перепелиця не знав. Він готується знов оскаржувати дії поліції. 

26 лютого суддя Київського райсуду Харкова Віктор Попрас засудив учасників ДТП на Сумській Олену Зайцеву та Геннадія Дронова до 10 років ув'язнення з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки. Протягом місяця з моменту оголошення вироку і Дронов, і Зайцева його оскаржили.

Олена Зайцева та Геннадій Дронов під час судового розгляду у Київському райсуді. Квітень 2018

29 березня Київський райсуд постановив: кримінальне провадження разом з апеляційними скаргами направити до Харківського апеляційного суду.

В постанові суддя Попрас зазначив, що Зайцева подала заяву про ознайомлення з провадженням та 8 разів (11, 12, 15, 19, 20, 25, 27 та 29 березня) доставлялася до суду на ознайомлення з матеріалами. За ці дні обвинувачена прочитала лише перший том та частково другий (всього на момент проголошення вироку нараховувалося 11 томів). 

«Під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження за 8 днів ОСОБА_2 знайомилась тільки з першим томом та 30 стор. другого тому, що свідчить, що метою засудженої є не ознайомлення зі справою, а затягування часу до набрання вироком законної сили та його виконання. Передбачений ч. 4 ст. 395 КПК України строк, протягом якого суд зобов'язаний надати учасникам судового провадження за їх клопотанням можливість ознайомитись з матеріалами кримінального провадження, сплинув», — постановив суд і направив матеріали до апеляційної інстанції. 

Таке посилання Київського райсуду на ч. 4 ст. 395 КПК Харківський апеляційний суд визнав помилковим, і 4 квітня повернув справу назад до суду першої інстанції: 

«Цей висновок суду є помилковим, оскільки вимогами ч. 4 ст. 395 КПК України встановлений строк, протягом якого учасники судового провадження мають право подати клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, а не строк, протягом якого вони зобов'язані реалізувати своє право на ознайомлення з матеріалами справи, тому що це залежить від багатьох факторів, а саме: вік, стан здоров'я, правова грамотність, об'єм, складність справи тощо. Зазначені обставини, які свідчать про порушення прав обвинуваченої, перешкоджають відкриттю апеляційного провадження, тому матеріали кримінального провадження підлягають поверненню суду першої інстанції для виконання вимог п. 5 ч. 4 ст. 42, ч. 4 ст. 395 КПК України». 

Коментуючи питання ознайомлення Зайцевої зі справою, Перепелиця каже: «Це право особи, мета цього для мене не зрозуміла. Якщо б діяв так званий закон Савченко, але він не діє, тому сенсу не бачу». 

Зв'язатися з захисницею Зайцевої Юлією Плетньовою «МедіаПорту» не вдалося. На телефонні дзвінки адвокатка сьогодні не відповіла. 

Читайте також: Як у Київському райсуді допитували експертів з автотехніки