Фоторепортажі

На ділянці вулиці Мироносицької частково обмежено рух на час роботи рятувальників та комунальників. 

Російські окупанти 29 січня завдали удару по Харкову, внаслідок якого загинула жінка, ще троє людей поранені. Ракета влучила у житловий будинок у центрі міста. Зі зруйнованої чотириповерхівки евакуювали людей. 

25 січня харківські рятувальники демонтували частину конструкцій будинку на вулиці Метробудівників, 1 на Північній Салтівці. Зносять плити, які можуть впасти будь-якої миті. За даними міської влади, авіаудари та артобстріли російських військ зруйнували або пошкодили близько 4,5 тисячі будівель у Харкові. 500 з них не підлягають відновленню. 

Харківські підприємці створили автономне укриття — металевий бункер, де під час обстрілів або інших небезпечних подій може сховатися родина. Конструкція оснащується меблями, має вентиляцію, запасний вихід, підключається до системи водо- та енергопостачання. Укриватися у такому бункері, за словами розробників, за відсутності світла і з живленням від генератора можна щонайменше тиждень. Ціна бункера сягає вартості квартири у новобудові. 

Олександр Ковшарьов після окупації, втрати дому та поранення знову сів за кермо швидкої та рятує людей. Повномасштабне російське вторгнення чоловік зустрів у Руських Тишках, звідки російські загарбники били по Харкову. Коли у травні Збройні сили України звільнили село, росіяни почали знищувати населений пункт. Будинок Олександра зруйнований.   

Російська окупаційна армія не припиняє обстрілів Куп'янська та Куп'янського району. Останніми днями окупанти щільно б'ють з артилерії по житлових будинках. Від обстрілу 12 січня літньому жителю Куп'янська відірвало руку. Під ударами залишається прифронтове селище Дворічна. Фоторепортаж з Куп'янська 13 січня. 

Житель Старого Салтова Микола Ковальов, якому російські окупанти знищили дім, чинив опір росіянам, знищив двох окупантів, пішки дістався Харкова і майже у 60 років став до лав Збройних сил України. 

Вперше в історії сучасного Харкова загальноміські новорічні заходи відбуваються під землею. В умовах війни до свят прикрасили станції на різних лініях метрополітену, а на платформі ст. м. «Університет» встановили головну ялинку Харкова. До 7 січня для дітей з Харкова та переселенців з районів області, які були вимушені евакуюватися, показуватимуть казкову виставу.

6 грудня у Харкові проводили в останню путь письменника та поета Володимира Вакуленка. Російські військові вбили його під час окупації Ізюма. Після звільнення міста Збройними силами України тіло Вакуленка знайшли у масовому похованні на околиці Ізюма. Генетична експертиза підтвердила, що це саме він. 

Село Кам'янка на Ізюмщині, де до повномасштабного російського вторгнення жили близько 1300 людей, зруйноване обстрілами. Війська РФ рівняли село із землею з літаків, танків та артилерії. Після деокупації дехто з місцевих знову намагається налагодити тут життя: розбирають завали, шукають вціліле майно. Як нині виглядає Кам'янка — у фоторепортажі «МедіаПорта».

У Харкові продовжують облаштовувати пункти обігріву на випадок знеструмлень та відсутності тепла. Їх назвали «Пунктами Незламності». У новому епізоді подкасту «Герої Харкова» ділимося враженнями від блекауту та перевіряємо, як працює один з таких пунктів на Північній Салтівці. 

На Харківщині збирають тіла російських військових. Спочатку їх знаходили на околицях Харкова, після контрнаступу ЗСУ — переважно у Куп’янському та Ізюмському районах. Після ідентифікації, якщо така можлива, тіла відправляють на обмін. Як це відбувається — у фоторепортажі «МедіаПорта».

Під Харковом проводять тренінги з тактичної медицини для військових. Інструктори кажуть: допомога у перші п’ять хвилин — найважливіша для порятунку життя. Військові, тероборонівці, прикордонники вчаться оглядати, накладати турнікети, переносити поранених. Як тривають навчання — фоторепортаж «МедіаПорта». 

У звільненому Ізюмі на Харківщині збирають зразки ДНК жителів, родичі яких загинули чи пропали безвісти під час російської окупації. За даними обласної прокуратури, з 450 похованих у місті тіл не упізнали близько двохсот. Записи щодо поховань часто є неточними, спиратися на них не варто, каже речник прокуратури Дмитро Чубенко. Був випадок, коли в могилі замість жінки знайшли чоловіка. Відтак, щоб ідентифікувати загиблих, порівнюють їхні ДНК із зібраними зразками.

Російські окупанти обстрілюють село Петропавлівка Куп'янського району, звільнене під час контрнаступу Збройних сил України. З близько трьох тисяч жителів тут залишилася хіба що чверть. Як живе під постійним вогнем окупантів прифронтове село — у фоторепортажі «МедіаПорта».

«Укрзалізниця» поновлює пасажирське сполучення між Харковом та звільненим від окупантів Осиновим Куп’янського району. Потяги знову ходитимуть з 3 листопада: запуск планували раніше, але перенесли через обстріли.

У Вовчанській громаді на Харківщині волонтери випікають хліб для місцевих жителів та військових. Після звільнення одного з селищ тут знайшли обладнання та продукти російських окупантів. Вивезти майно загарбники не встигли, і тепер воно працює на Україну. 

Щонайменше 17 тіл українських військових можуть бути у масовому похованні на околиці звільненого села Копанки Борівської громади. За свідченнями місцевих, російські окупанти привезли полеглих захисників України на двох вантажівках, скинули в яму і переїхали насип танком. Коли стало можливо, люди встановили на цьому місці хрести й принесли квіти. Кілька днів на місці масового поховання працюватимуть криміналісти. 

Куп'янськ на Харківщині звільнили від окупантів на початку вересня. Але після відступу війська РФ не дали йому спокою: б'ють ракетами, не жаліючи ані осель, ані дитячих садків. Як наслідок — розтрощені вікна, вирви від вибухів, понівечені автівки. Як нині живе деокупований Куп'янськ — у фоторепортажі «МедіаПорта».

Вранці 18 жовтня російські війська вчергове вдарили по Харкову — за інформацією обласної військової адміністрації, випустили з Бєлгорода вісім ракет. Протиповітряна оборона збила щонайменше одну з них. Поранених немає.

Людмила живе на перехресті двох доріг. Шлях з Харкова рветься на мосту через Печенізьке водосховище. Поки на цьому напрямку тривають бої, його не відновлюватимуть. В об’їзд — задалеко, і жителям навколишніх сіл, волонтерам, місцевим підприємцям нічого не залишається, як долати шлях на човні. Люди займають чергу на острівку перед взірваною ділянкою під мостом і спускають до переправи торби краму з «великої землі». Вони стали вільними завдяки контрнаступу Збройних сил України і щасливі довгоочікуваній свободі пересувань, але поки стримані в емоціях. Ніхто не знає, що буде далі. 

Два цвинтарі. Один стихійний, другий офіційний. Один залишили по собі окупанти, інший функціонує у місті, яке ворогу не вдалося окупувати. До одного прикута увага світової спільноти, інший майже невідомий за межами Харкова. Один згадує у своїх зверненнях і інтерв’ю президент Зеленський та інші високопосадовці, про другий навіть міська влада говорить неохоче. Але і на одному, і на другому поховані жертви цієї війни. Поховані неналежним чином і ті, чиї імена відомі, і безіменні.

Увечері 17 серпня, коли російська ракета вдарила по гуртожитку на Салтівці, 31-річного Руслана Кузьміна не було вдома. Напередодні він поїхав на день народження доньки у Сумську область та затримався. Новини про обстріл Харкова прочитав в інтернеті. Телефонував рідним, але на дзвінки ніхто не відповідав… Серед 19 загиблих у гуртожитку були п'ятеро його родичів.

Це була ніч 18 серпня, коли в колишній гуртожиток трамвайного депо, де жив 13-річний Яша, вдарили дві російські ракети. Після першого удару будинок здригнувся. «Кажу, Яшенька вставай. Він дитина слухняна, одразу до мене підскочив, злякався, бідненький», — згадує мати Яші Катерина Череватенко. Тікаючи, вони намагалися схопити телефони, але не встигли. Друга ракета стала смертельною для хлопчика і ще п'ятьох мешканців. Катерину дістали з-під завалів з численними пораненнями. На лікарняному ліжку вона подумки згадує рокову ніч і шкодує, що не вивезла сина.

Прикордоння повертається під контроль української влади після контрнаступу ЗСУ. Але пів року окупації залишили сліди: катівні, понівечені будинки та автомобілі, «автографи» російських загарбників на стінах, отвори від куль і вирви від снарядів. Що залишили після себе окупанти в Козачій Лопані, Великих і Малих Проходах під Харковом — у фоторепортажі «МедіаПорта».

Російські війська захопили Ізюм у квітні, а доти били по ньому і з землі, і з неба. Представники влади називають місто «другою Бучею»: скільки мирних мешканців загинули під обстрілами та авіаударами, померли від голоду та ненадання медичної допомоги, були закатовані — ще доведеться з'ясувати. Як виглядає місто після звільнення — фоторепортаж «МедіаПорта».

22-річна Дар'я, яка переїхала до Харкова з Сєвєродонецька, у перші дні повномасштабної агресії РФ доєдналася до тероборони. Спочатку працювала на кухні, потім — взяла в руки автомат. У цивільному житті Дар'я займається активізмом — відстоює права жінок та ЛГБТ+ спільноти. Про ставлення до військовослужбовиць на фронті — у матеріалі «МедіаПорта». 

Українська влада повертається до сіл, селищ та міст, деокупованих внаслідок контрнаступу Збройних сил України у Харківській області. В селі Гракове Чугуївського району після звільнення провели ексгумацію тіл двох невідомих, вбитих під час окупації. За словами жителів села, це немісцеві, закатовані росіянами навесні 2022 року. Як виглядає село після пів року окупації — фоторепортаж.

Троє людей врятовані з-під завалів п'ятиповерхівки у центрі Харкова 6 вересня. Російська ракета «С-300» влучила у дах житлового будинку у Київському районі о 09:15. Спалахнула пожежа. Рятувальники розбирають завали: попередньо, більшість мешканців евакуювалися навесні, коли російські окупанти вперше масовано обстріляли район обласної адміністрації. Ще один вибух вранці 6 вересня пролунав за кілька хвилин після першого — ракета впала на подвір'я адмінбудівлі неподалік п'ятиповерхівки, пошкоджено фасад. Поранених немає. 

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну сапери Харківщини виїжджають на виклики у 16 разів частіше, аніж до лютого 2022-го. Раніше фахівці ДСНС отримували на рік тисячу звернень громадян про вибухонебезпечні предмети. В умовах війни ця кількість зросла до майже 8 тисяч за пів року. На прохання «МедіаПорта» начальник частини гуманітарного розмінування ДСНС України Ігор Овчарук детально розповів, з якої зброї російські окупанти обстрілюють Харків. Далі — пряма мова.