Перевірка Харківської інфекційної лікарні: в пошуках винного

Схоже, що медиків інфекційної лікарні кинули. А з ними й всіх нас.

Перші сюжети про те, що там не все гаразд і потрібна допомога, журналісти знімали ще наприкінці квітня.

Пам’ятаю, як ми здивувалися — не чекали відвертості від завідувачки приймального відділення. Бо у Харкові так звикли — все нормально, а ви «винюхуєте».

З журналістської точки зору нам пощастило. Вона вийшла до нас біла, як стіна — втомлена, з чергової доби без сну — і розповіла серед іншого, що там нагорі давно комусь час діяти.

Ми ще переживали, чи не покарають її за відвертість. Бо у Харкові так звикли — яскравий приклад 11-річної давнини завжди спливає перед очима. 

Потім у «Темі дня» на Суспільному директору лікарні увімкнули синхрон підлеглої в прямому ефірі. І він, здається, не зрадів. Пошкодував, що дозволив спілкуватися медперсоналу.

А мав би говорити сам вже тоді — знімальна група «СТБ» чергувала під лікарнею не одну годину.

Ні, щось він таки промимрив. Нечітко, але як зміг — і там, і там проблеми. Подавали «заявку» на департамент. Якось воно буде.

І всі чекали.

Що було далі?

Скарги родичів. Хворий медперсонал. Спочатку двоє, тепер 20 — включно з директором і завідувачами відділень. Смерті пацієнтів. Одна за одною.

Де там «супутні захворювання», де зволікання із допомогою («медсестри не знають, в який бік бігти»), а де і те, і інше — хто тепер знає?

І традиційне від обласної адміністрації — усе нормально.

Феєричний брифінг недозвільненого директора департаменту охорони здоров’я. «Найкраще за всіх забезпечена», «104% лікарів».

Здивування глави адміністрації. «Виявляється зараз, пан Нартов говорить, що у нього чогось було недостатньо».

Істерика директора інфекційної лікарні на комісії облради.

«Вони плачуть! Кожен день плачуть! Тому що умови такі, я не знаю, хто це міг би витримати таке!» — цих слів чекали від нього місяць.

І знову незрозуміла позиція з адміністрації. Як каже журналістка Олена Львова, «страусина».

На брифінгу Анна Бровко з ТРК «Україна» питає Кучера — Нартов каже про таке і про таке. Ви чули? Ви знаєте?

Що у відповідь?

«Ви вдумайтесь взагалі в те, що відбувається! Виходить Нартов, і в ефірі щось каже. Ви ж розумієте, я не дивлюсь всі ефіри. В ефірі щось сказати або на вулиці щось сказати — це одне, а донести інформацію в спосіб та порядок, передбачений законом...».

Порядок, передбачений законом. Серйозно?

Пів Харкова в курсі. А губернатор чекає папірця?

Від кого? Від директора-«якось воно буде» чи департаменту, який себе не здасть?

«Лікувати Вас буде нікому! — пише й говорить анестезіолог Володимир Корсунов. — Я поспілкувався з лікарями, я чув біль, крик, відчай».

Після «мільйона» репостів його запросили в адміністрацію і вислухали. На календарі — кінець травня.

Цікаво, скільки ще треба говорити й писати про це? І чи не зроблять винним крайнього?

Як сказала, цитуючи відомий афоризм, журналістка Світлана Шекера: головне у розслідуванні — не вийти на самих себе.

Якщо Ви виявили помилку у тексті — виділіть її курсором та натисніть "Ctrl + Enter". Дякуємо Вам за уважність та ввічливість.
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке автору, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Вы также можете отправить свой комментарий.