Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію щодо зміни санкційного механізму. Її підтримали 118 депутатів.
Резолюцію «Посилення процесу прийняття рішень Парламентською Асамблеєю щодо повноважень та голосування» ПАРЄ ухвалила сьогодні вночі у Страсбурзі, передає «Європейська правда».
Резолюцію підтримали 118 депутатів, 62 висловилися проти, 10 утрималися.
Згідно з документом, у регламент додається норма, яка скасовує право ПАРЄ накладати ключові санкції на будь-яку національну делегацію. Асамблея більше не зможе обмежувати право голосу, право виступу, право участі та голосування у комітетах — незважаючи на те, яких порушень припустилася держава та її депутати.
«Водночас, залишається право повністю відмовити у підтвердженні повноважень делегації окремої держави. Імовірно, можуть бути схвалені також дрібніші точкові санкції, але щодо останнього, резолюція є нечіткою. Серед депутатів ПАРЄ є різночитання норм документа, позиція з цього приводу має бути узгоджена ближчими днями», — зазначає видання.
Окрема норма дозволяє Росії, яка останні три роки відмовлялася брати участь у роботі ПАРЄ та вимагала гарантувати відсутність будь-яких санкцій, подати список своєї делегації посеред сесії. Відповідно до статуту, список має подаватися лише перед початком першої сесії року.
Як повідомляє RFI, у день засідання біля будівлі Ради Європи влаштували пікет, учасники якого розгорнули жовто-сині плакати з написом «Забирайся, Путін!» Біля входу також роздавали листівки з фотографіями російських журналістів і телеведучих Маргарити Сімоньян, Ольги Скабеєвої, Дмитра Кисельова, Володимира Соловйова (відомих своїми антиукраїнськими висловлюваннями — ред.).
На виступи записалися понад 70 депутатів. Українська делегація запропонувала більше 200 поправок до тексту — здебільшого формального характеру, щодо окремих фраз.
Автор доповіді Петра де Сюттера заявила, що пропонований їй текст здається «правильним», а документ не потребує підбору синонімів.
Засідання завершилося близько першої години ночі. Після численних перерв голові Асамблеї Ліліан Морі Паска доводилося привертати увагу депутатів дзвіночком.
Перший віце-спікер Верховної Ради та член української делегації в ПАРЄ Ірина Геращенко написала на своїй сторінці у Facebook, що всі делегати від України проголосували проти резолюції. Рішення також не підтримали, за її словами, представники Великої Британії, Грузії, Польщі, країн Балтії.
У Міністерстві закордонних справ України заявили, що схвалена ПАРЄ резолюція є «неприпустимою поступкою Російській Федерації, яка з 2014 року здійснює збройну агресію проти України, грубо порушуючи норми і принципи міжнародного права, у тому числі Статуту Ради Європи».
МЗС зазначає, що послаблення санкційного механізму ПАРЄ відбулося на тлі відсутності конструктивних кроків з боку Росії, невиконання нею взятих на себе зобов’язань і резолюцій Асамблеї.
«Те, що відбулося сьогодні в ПАРЄ, є свідченням відходу від задекларованих стандартів, принципів та цінностей Ради Європи внаслідок безпрецедентного тиску й фінансового шантажу з боку Російської Федерації (РФ відмовилась сплачувати членські внески — ред.). На жаль, це сталося внаслідок відвертого потурання з боку низки країн, керівництво яких, з одного боку, наголошує на необхідності припинення російської агресії проти України, а з іншого — заохочує агресора, йдучи йому на поступки», — йдеться в заяві МЗС.
У міністерстві вважають, що, позбавивши себе можливості застосовувати найбільш дієві санкції, ПАРЄ «значно послабила свою роль у сучасній європейській політиці, а відтак і здатність ефективно захищати верховенство права, права людини та демократію в усіх державах-членах Ради Європи, в тому числі в Російській Федерації».
За даними RFI, з Росії щорічно надходило близько 33 мільйонів євро, близько 7% від загального бюджету ПАРЄ.
Через фінансове питання депутат з Великобританії Ян Ліддел-Грейнджер заявляв, що Росія поставила Раду Європи в важке і безвихідне становище, і вимагав провести термінові дебати. Проте представники Франції заявляли, що гроші у відносинах Росії і ПАРЄ — питання «важливе, але не ключове». Французький державний секретар при міністрі у справах Європи і закордонних справ Амелі де Моншален зазначала, що росіяни не повинні втратити захист Європейського суду з прав людини «через геополітичну кризу». У разі, якщо Росія покине Раду Європи, її мешканці більше не зможуть подавати позови до ЄСПЛ.
Росію позбавили права голосу в ПАРЄ та можливості роботи у керівних структурах асамблеї у 2014 році на знак засудження дій Росії проти України.
Читайте MediaPort у Telegram
