Новий графік опорних лікарень й рекорди: епідситуація на Харківщині

Опорні лікарні Харкова цього тижня почали приймати пацієнтів з коронавірусом за новим графіком. Вперше за пів року обласна інфекційна лікарня змогла взяти паузу на прийом хворих. 

Як це працює

Новий графік ввели 16 вересня. Докладно про нього 18 вересня розповів заступник голови Харківської облдержадміністрації Тарас Пастух. За його словами, графік не є постійним і регулюється вручну в залежності від ситуації. Нова система роботи полягає в тому, що медзаклади відтепер приймають COVID-хворих по черзі.

«Ми розробили графік, який дозволяє лікарням почергово приймати. Таким чином станом на 16 вересня приймала 25 лікарня, 17 вересня — інфекційна лікарня, 18 вересня знов приймає 25 лікарня. Завтра також плануємо інфекційну лікарню. Після того прийматиме 13 лікарня, наступний день — 17. І в нас ще є чорнобильський диспансер. Тобто ми розуміємо, що там ліжок, можливо, найменше, і вони вже значно довший період приймають хворих. В цей день ми будемо приймати двома лікарнями: і інфекційною, і чорнобильським диспансером», — розповів Тарас Пастух.

Фото: kharkivoda.gov.ua

«Ми розуміємо, що кожен день можуть бути якісь відхилення, тому ми в робочому режимі будемо через департамент, через екстренку, забезпечувати цю диспетчеризацію наших пацієнтів. Для того, щоб і пацієнтам було зручно і щоб лікарі мали можливість виконувати в нормальних умовах свою роботу», — сказав він.

Що було раніше

З початку реєстрації випадків COVID в Харківській області основним медзакладом для прийому хворих залишалася обласна інфекційна лікарня. Директор лікарні Павло Нартов розповідав про перевантаження медзакладу та висловлювався за те, щоб до прийому пацієнтів напряму підключалися інші опорні медзаклади Харкова.

Натомість в обласній адміністрації обґрунтовували чинну систему профільністю закладу, зручністю та епідеміологічною доцільністю: не можна «розпорошувати» інфекційних хворих, пояснював заступник директора Департаменту охорони здоров’я Геннадій Бондарчук.

Чиновники міської ради говорили про відсутність фахівців для лікування COVID в міських лікарнях, тому спочатку приймали здебільшого пацієнтів на долікування — після негативних тестів ПЛР.

Коли керівник інфекційної лікарні під час візиту до Харкова розповів про маршрутизацію міністру охорони здоров’я Максиму Степанову глава МОЗ відповів, що за критичної заповненості пацієнтів мають везти до інших опорних закладів, і тут не треба «вигадувати велосипед».

Ефект нового графіку

Перша доба без нових хворих дозволила інфекційній лікарні перепочити, розповіла заступниця директора лікарні Валентина Маслова. За її словами, під час паузи розсортували пацієнтів та перерозподілили сили медперсоналу:

«Дали більше лікарів у ті відділення, де вони більш потрібні».

Водночас кількість ліжок в обласній інфекційній лікарні збільшили до 290. Це вже третє розширення: у квітні медзаклад був розрахований на 200 пацієнтів, у травні — на 240.

Додаткові площі є в дитячій інфекційній лікарні — це ще 150 ліжок.

Тести, хворі на ШВЛ, надбавки

Між представниками обладміністрації та директором інфекційної лікарні час від часу виникають непорозуміння з приводу різних організаційних питань. Вони залишаються й досі. Так, заступник голови ОДА 18 вересня Тарас Пастух розповів про «певні парадокси»:

«Перший день, коли лікарня не приймала пацієнтів, кількість пацієнтів зменшилася на 40 чоловік. Коли вона приймала вчора, кількість пацієнтів збільшилася більше ніж на 40 чоловік. Не зрозуміло для мене причини, ми спілкувалися з головним лікарем, за вчорашній день (17 вересня) було виписано всього п’ятеро людей. І, на мою думку, проведено доволі мало тестувань, для того, щоб перевірити, чи людина ще хворіє, чи вона ще виділяє вірус, чи вона вже може йти додому».

Він сподівається, що медзаклад прискорить процес тестування — виписаних пацієнтів побільшає, і лікарня розвантажиться.

Ще одна претензія чиновників до директора лікарні — тримання пацієнтів на ШВЛ у різних відділеннях, а не в одному місці:

«Ми просили зробити додатково, поки ми говоримо про ремонт нового відділення інтенсивної терапії і введення його в експлуатацію, для того, щоб ми виділили інше відділення і тих пацієнтів, які є по різних відділеннях на апаратах штучної вентиляції легень, щоб їх усіх зібрати в одному відділенні. Це набагато зручніша робота для анестезіологів, медсестер. На жаль, виданий наказ: розгорнути на базі 2-го лікувального відділення вісім ліжок, 3-го — два ліжка, 4-го — два ліжка, тобто ми знов по цих відділеннях множимо ліжка інтенсивної терапії. На мою особисту думку, це неправильно».

Заступник голови обладміністрації наполягає на внесенні змін до наказу.

Пастух також розповів про результати перевірок опорних медзакладів фахівцями МОЗ та НСЗУ:

«Для них було до певної міри дивно, що єдиний лікарняний заклад, обласна інфекційна лікарня, майже всі кошти спрямував на зарплати і ці зарплати, повірте, виявилися в два, можливо, два з половиною рази вищі, ніж в інших лікарняних закладах, визначених по COVID… На моє переконання, фінансового ресурсу для збільшення штатних одиниць, тільки потрібно правильно нараховувати ці всі виплати, надбавки».  

За даними ОДА, з 24 млн грн, наданих НСЗУ інфекційній лікарні, 21 млн грн витратили на зарплати. «Відповідно, це говорить про те, що коштів на медикаменти майже не залишалося… Вони також констатують, що це єдиний заклад, де було побачено списки, які надавалися хворим для того, щоб їх направляти в аптеки за медикаментами, хоча в інших закладах, які фінансуються тією ж постановою, тією ж самою НСЗУ, такі медикаменти закуповуються в межах тих коштів, які вони отримують», — сказав Пастух.   

Остаточну довідку за результатами перевірки в ОДА очікують отримати найближчим часом. Докладніше про її підсумки, а також підстави, на яких діяли в інфекційній лікарні, «МедіаПорт» розраховує отримати у відповіді на інформаційний запит.

Епідситуація натепер

За даними моніторингової системи РНБО, 10 вересня за кількістю підтверджених випадків Харківська область випередила Чернівецьку й відтоді перебуває на третьому місці після Києва та Львівської області. За останню добу в регіоні зафіксували новий рекорд захворюваності: на 20 вересня виявили 396 нових випадків COVID-19, загальна кількість активних хворих перевищила 10 тисяч.  

Статистика закономірна — там, де проводять більше тестів, більше і виявлених випадків, пояснюють в обладміністрації.

«Кількість тестувань зростає, проте частка, які виявляються позитивними серед протестованих, залишається фактично на тому самому рівні. Тому ми не можемо говорити, що сьогодні відбувається надзвичайно різке зростання кількості хворих в процентному відношенні до протестованих. Якщо проаналізувати співвідношення: ми збільшуємо кількість тестувань і скільки людей виявляється серед них позитивними, це дані РНБО, протягом двотижневого періоду показник Харківської області залишається фактично на рівні 21%», — говорить Тарас Пастух.

Фото: suspilne.media

Водночас помітно зросла кількість летальних випадків. З 16 серпня на Харківщині не було жодного дня без смертей пацієнтів з COVID-19. В окремі дні вересня вперше за час карантину в області помирали по сім пацієнтів. За неповний вересень (на 20.09) пішли з життя 97 людей з COVID-19. Це третина із загальної кількості померлих (306). 

Графіка: labcenter.kh.ua

«Це все логічно, природно. Ви подивіться, яка у нас кількість захворілих, яка кількість на ШВЛ, більша концентрація зараз тяжких», — коментував питання летальності 10 вересня голова Харківської ОДА Олексій Кучер. За його словами, область планує закупівлю близько 20 апаратів штучного дихання. 

В лабцентрі повідомили про наближення Харкова до червоної зони: за майже два тижні показник у Харкові досяг 210 випадків на 100 тисяч населення. Червона зона встановлюється при показнику 240 на 100 тисяч.

18 вересня державна комісія переглянула зонування. Харків та Люботин, як і раніше, залишаються в помаранчевій зоні. Карантин у Великобурлуцькому районі з червоного рівня пом'якшили до помаранчевого. Побільшало на мапі жовтих міст та районів. Нове зонування почне діяти у понеділок, 21 вересня. 

Після наради з мерами міст урядовці змінили критерії визначення рівнів епіднебезпеки, за якими ділять регіони. Передбачається, що червоний рівень епідемічної небезпеки встановлюватиметься за спільним рішенням Державної та регіональної комісій з питань ТЕБ та НС:

  • в разі завантаженості понад 75% ліжок у закладах охорони здоров’я регіону протягом п'яти днів поспіль або перевищення середнього по країні рівня захворюваності на COVID-19 (випадків на 100 тис. населення за 14 днів) більше ніж у п'ять разів: «Це може бути одномоментне закриття всіх сфер бізнесу або поступове обмеження певних сфер, які в даному конкретному регіоні призводять до спалахів хвороби»;
  • рішення про заборону роботи освітніх закладів на територіях з червоним рівнем епідемічної небезпеки поширення COVID-19 буде прийматися лише спільно Державною та регіональною комісіями з питань ТЕБ та НС.

В адміністративних одиницях з помаранчевим, жовтим та зеленим рівнями забороняється робота шкіл у разі, коли на самоізоляцію через контакт з пацієнтом з підтвердженим випадком COVID-19 відправлено більше ніж 50% класів.

У помаранчевій зоні не заборонятимуть перевезення в громадському транспорті при заповненості 50% місць для сидіння.

Якщо Ви виявили помилку у тексті — виділіть її курсором та натисніть "Ctrl + Enter". Дякуємо Вам за уважність та ввічливість.
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке автору, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Вы также можете отправить свой комментарий.