Верховна Рада підтримала законопроєкт щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання декларації посадовцями. Раніше цю норму скасував Конституційний Суд.
Відповідний законопроєкт №4460-д під час засідання парламенту 4 грудня підтримали 289 народних депутатів, повідомили у пресслужбі Верховної Ради.
Документ представив голова підкомітету Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності Олександр Бакумов.
«Вказаним законопроєктом доповнюється Кримінальний кодекс новою статтею 366-2 «Декларування недостовірної інформації», якою встановлюється кримінальна відповідальність у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних», — зазначив він.
Якщо є різниця на суму від 500 до 4 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (від 1,3 млн грн до 9 млн грн), винному загрожує штраф від 2 500 до 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів (від 42,5 тис. грн до 51 тис. грн) або громадські роботи від 150 до 240 годин з позбавленням права обіймати певні посади до трьох років.
За умисне внесення недостовірних відомостей на суму понад 4 000 прожиткових мінімумів (від 9 млн гривень) передбачений штраф від 3 000 до 5 000 неоподатковуваних мінімумів (від 51 тис. грн до 85 тис. грн), громадські роботи від 150 до 240 годин або обмеження волі на строк до двох років із позбавленням права обіймати певні посади.
Покарання за умисне неподання декларації — штраф від 2 500 до 3 000 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів або громадські роботи від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до трьох років.
Законпроєкт також вносить зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального процесуального кодексу.
Ініціативу розкритикувало Національне агентство з питань запобігання корупції. У відомстві заявили, що законопроєкт створює «санаторні умови» для посадовців, які подали недостовірну інформацію.
Як пояснили у НАЗК, максимальне покарання за новоми нормами — обмеження волі, тобто перебування у виправному центрі, де засуждений зможе вільно користуватися телефоном та інтернетом, залишати установу за дозволом її керівництва. А за пів року можуть розглянути можливість щодо взяття засудженого на реєстрацію — йому більше не потрібно буде перебувати в центрі, а лише час від часу приходити до нього.
«Корупціонер може умисно приховати інформацію про картину Пабло Пікассо або найдорожчу яхту у світі та отримати за це максимум два роки «санаторних умов». Впевнений, що така пропозиція Комітету не відповідає запиту українського суспільства», — вважає очільник НАЗК Олександр Новіков.
Законопроект правоохоронного комітету ВРУ пропонує «санаторні» умови для корупціонерів 30 листопада НАЗК зазначало...
Опубликовано Національне агентство з питань запобігання корупції - НАЗК Четверг, 3 декабря 2020 г.
Конституційний Суд України 27 жовтня визнав неконституційними низку положень закону «Про запобігання корупції» 2014 року та ст. 366-1 Кримінального кодексу. Серед іншого, суд скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування даних посадовцями та суддями (або його відсутність взагалі). Також він позбавив НАЗК частини контролюючих функцій — зокрема, права здіснювати моніторинг доходів і витрат суддів.
Президент Володимир Зеленський закликав народних депутатів підтримати дострокове припинення повноважень чинного складу КСУ, проте частина парламентських фракцій висловилася проти цього.
Фото на головній: Telegram/Верховна Рада України
