Громадська організація «Асоціація сприяння самоорганізації населення» разом із Київським міжнародним інститутом соціології презентували результати дослідження «Деякі аспекти культурних практик і культурної інфраструктури України».
Опитування, результати якого розміщено на сайті «Асоціації сприяння самоорганізації населення», проводилось у вересні 2018 року. Дослідники провели 2026 інтерв’ю у 119 населених пунктах України (у Донецькій і Луганській областях — лише на підконтрольній території). Максимальна статистична похибка — від 0,7% для показників близько 99% до 3,3% для показників близько 50%.
За результатами опитування, упродовж останнього року 23% дорослого населення України хоча б один раз відвідали бібліотеку або книгарню. Ще 13,1% не відвідували, але читали книжки. Водночас 60% зазначили, що за цей час не читали ані електронних, ані друкованих книжок і не відвідували ані бібліотек, ані книгарень.
«Респонденти віком 18-29 років утричі частіше зазначали, що відвідали за останній рік книгарню або бібліотеку, ніж ті, кому 70 і більше років. Не відвідали жодного разу за останній рік ані бібліотеку, ані книгарню й не читали жодних книжок близько половини (49%) населення 18-29 років. Для найстарішого населення (70 років і старше) цей показник суттєво вищий — сягає 70%», — наводять дані автори дослідження.
Також зазначається, що 49,5% дорослих українців упродовж останнього року не відвідали жодного культурного заходу. Ще 48,6% — відвідували. Найчастіше йдеться про перегляд фільмів у кінотеатрах (21,5%), публічні святкування особливих дат (15,4%), концерти (15,3%). Найрідше відвідували оперу і балет (по 1,5%), а також літературні або поетичні вечори (1,6%).
«Водночас 79% населення зазначають, що за певних обставин відвідували б культурні заходи частіше: перепонами є насамперед брак часу і грошей», — вказують автори дослідження.
Лише близько 1% говорять, що відвідують культурні заходи так часто, як забажають. Для 9% це зовсім не цікаво.
Ймовірність відвідування таких заходів зменшується з віком, додають соціологи. Найбільше це стосується кінотеатрів: за останній рік фільми там дивилися 46% опитаних 18-29 років, а серед людей 70 років і старше — лише 1%.
17% опитаних повідомили, що займаються певним видом творчо-мистецької діяльності: грають на музичних інструментах, пишуть вірші або прозу, співають у хорі або соло, займаються писанкарством, гончарством, вишивкою, художнім різьбленням по дереву, комп'ютерним дизайном тощо. З них 7% роблять це регулярно. П'ята частина (21%) раніше мала такий досвід, проте зараз не займається. 10% ніколи не займалися, але хотіли б. Ще 49% ніколи не займалися такою діяльністю і їх це не цікавить.
Експерти підрахували, що жінки цікавляться такою діяльністю більше, ніж чоловіки: регулярно займаються 8,2% проти 5%, рідко — 12,5 проти 8,1%.
Подібна закономірність стосується й людей з різним освітнім рівнем. Більше цікавляться мистецькою діяльністю ті, хто має вищу освіту або принаймні один рік навчається у виші.
Понад чверті опитаних (26,7%) вважають, що в дітей їхнього населеного пункту достатньо можливостей для творчого та мистецького розвитку. Ще 25,3% — що такі можливості є, але хотілося б більше, а 21,6% — що є, але дуже мало. 16,6% заявили, що таких можливостей зовсім немає.
«Мешканці сіл, селищ міського типу і невеликих міст критичніше оцінюють наявність можливосте для творчого і мистецького розвитку дітей. Позитивні оцінки мешканців великих міст майже в п’ять разів перевищують позитивні оцінки мешканців сіл», — йдеться в дослідженні.
Опитування — частина проекту «Стан і перспективи розвитку соціокультурної інфраструктури в об'єднаних територіальних громадах». Він реалізується за ініціативи Міністерства культури України у межах ініціативи міжнародного фонду «Відродження» з розвитку аналітичних центрів.
Читайте MediaPort у Telegram
