Как пишет официальный сайт Службы безопасности Украины, представитель Отраслевого государственного архива СБУ (ОГА СБУ), кандидат исторических наук Александр Ищук продемонстрировал рассекреченные уникальные документы, которые дают объективную основу для разрушения мифов относительно причастности ОУН.
Ищук заметил, что в СБУ сохранился архивный документ под названием «К книге фактов». Он охватывает с 22 июня по сентябрь 1941 года. Документ чудом сохранился в подборке архивных материалов ОУН, которые были изъяты сотрудниками органов госбезопасности УССР у убитых и арестованных подпольщиков. Этот документ был вшит сотрудниками госбезопасности в средину дела, наверное, для того, чтобы его тяжелее было отыскать, отмечают в СБУ. В описании дела он указывался лишь как «документ на украинском языке», чтобы не привлекать к себе внимания. Возможно поэтому документ долгое время не замечали и во времена КГБ, и после 1991-го года.
В документе указано следующее (стиль и написание сохранение):
«4-7 липня 1941 р. представники прибувших до Львова у великому числі відділів гештапа звернулися різними дорогами до українських кругів , щоб українці урядили триденний погром жидів».
«Замість уряджувати маніфестаційні похорони політв’язнів помордованих більшовиками», говорили вони, «краще зробити велику відплатну акцію на жидах. Німецькі поліційні ані військові власти не будуть в цьому перешкоджати».
«Керівні чинники ОУН, довідавшись про те, подали до відома членам, що це є німецька провокація, щоби скомпрометувати українців погромами, щоби дати претекст німецькій поліції до вмішування і роблення порядку, і найважніше – щоби відтягнути увагу й енергію українського загалу від політичних проблем боротьби за державну самостійність, на слизьку дорогу анархії, злочинів і грабіжництва.
Вже Другий Великий збір ОУН висказався рішуче проти яких-небудь жидівських погромів, засуджуючи такі тенденції, як намагання окупантів відвертати увагу народних мас від корінних проблем визвольної боротьби. Тепер, в перших днях німецької окупації, зреалізовано ці постанови на практиці, забороняючи участи в погромах жидів і протидіючи німецьким провокаціям. Тільки завдяки рішучій поставі кадрів ОУН не дійшло в перших днях по уступленню більшовиків до масового вирізання жидів у Львові та в інших українських містах, мимо величезної хвилі обурення, яке викликало вимордування большевиками 80 тисяч українських політичних в’язнів і мимо численних провокацій німецького гештапа, щоб кинути українців до вирізання жидів».
«Таким образом, документы ОГА СБУ подтверждают то, что участники ОУН пытались избежать участия в акциях против еврейского населения во Львове, и никаких официальных распоряжений относительно его истребления или проведения погромов не было», - подчеркнул Ищук.
В СБУ хранятся архивные дела членов батальона «Нахтигалль», которые впоследствии были в УПА. Все они были осуждены в 1944-1946-м годах за участие в борьбе УПА против советской власти.
«Ни в одном из указанных дел, - утверждает Ищук. – никаких упоминаний об уничтожении батальоном «Нахтигаль» мирного населения нет, хотя советские следователи должны были в первую очередь выяснить именно такие преступления подсудимых».
В СБУ подчеркивают, что обвинения против «Нахтигалля» показательный пример переписывания истории для использования исторических фактов в политической игре.
