Руслана зробила, деякий «бум» в українській естраді. Вийшла й заспівала українською. Та й ще прикрикуючи, вигукуючи якісь невідомі слова. Ці слова їй розповіли карпатські гуцули, до яких вона їздила писати свій альбом «Дикі танці». Наскільки вони вийшли дикими, Руслана пропонує оцінити своїм прихильникам. А сама краще піде відпочити — помити посуд, — саме так співачка любить провести вечір.
— Руслана, звідки виникла ідея створити альбом за мотивами народних наспівок?
Руслана: Це буде не пафосна відповідь. Є гарні відповіді, а є чесні. Я думаю, я сама не прийшла до цієї думки. В цьому і полягає непафосність. Казали люди дуже далекі від мене, просто вказували на оригінальність цього. І так слухала також. Не всі сприймають ці ідеї. Гарно було б вжити карпатські мотиви, сказали мені. І ми якось приїхали в Карпати, і дуже довго тусувалися з гуцулами. Там, їздили, зробили 20 експедицій.
Береться машина, бажано джип, загружається туди оператор, бажано тверезий, береться диктофон, міні-студія, береться фотоапарат, дуже багато плівки, їдеться в Карпати, дуже високо в гори, в дуже далекі місця. Карпати це дуже популярная територія для всіх телекомпаній. Завжди їхали на Західну Україну. Бо хто приїжджає знімати про Україну на Захід їдуть зразу. Є вже такі місця, знаєте, попсові, Яремча, там, Горох, Верховина...так далі. І коли приїжджають туди всі телекомпанії, то люди вже стомлені.
Ми забиралися так високо в гори, де нікого не було майже. І там люди відкрили нам всі свої таємниці. Верніше не всі таємниці нам відкрили гуцули. И так воно все сталося, ми просто відчули це зсередини. Я просто відчула, що з цим робити. Це не були «семпли» які ми використали, чи щось. Ми по-перше, зробили свою власну бібліотеку звуків карпатських, вона має більшу цінність навіть у Європі, ніж в Україні. Бо ді-джеї люблять використати всі ці звуки. Вони люблять всі ці наші вигуки.
— За якими критеріями ви вибираєте свої пісні? Ті пісні, які ви будете співати? Чи є, якісь критерії?
Руслана: Я не вибираю музику, я пишу її, я більш себе вважаю композитором, ніж співачкою. Я не пишу пісні, нажаль, я пишу музику. У мене навіть процес: я пишу музику, а потім на неї Сашка мучається і пише слова. У не було щоб було навпаки. Хоча прийнятно і легше писати на тексти. Я пишу музику і вот, яка музика вдається и такої музики і народжується пісня.
— Тобто ви сама виступаєте композитором?
Руслана: Мені ніхто не пише музику, я, нажаль до цього ставлюся не дуже... Просто іноді виходять ремікси. Ми знімали на Казатипі, то Олександр Войтинський, один із продюсерів групи «Та-Ту», ми з ним як раз працювали разом і він домагав мені робити аранжування, потрошку починаємо працювати з аранжувальниками, але музик моя.
— Чи імідж дикої жінки відповідає зараз вашому стану? Чи є ви така в житті зараз?
Руслана: Ми відповідаємо цьому іміджу і на концерті, і, мабуть в житті. Я не знаю, що ви вкладаєте в слово «дікі». Я знаю, що деякі люди образилися, що вони зрозуміли в цьому слові не той підтекст. Для нас дикий — це драйвовий, сильний, шалений, да ми такі. Якщо в тому розумінні, то ми відповідаємо цьому.
— Чим би ви ще займалися, якби не були співачкою, що ви ще любите в житті?
Руслана: Я думаю, я не та людина, яка могла б грати якусь роль. Я відношусь до тих людей, які роблять тільки те що їм природно, дуже органічне. Я ніколи не могла зробити, як кажуть продюсери. Дуже багато було людей, які казали давай зробимо так, надінемо таку спідницю, підправимо, і все буде простіше і легше. Я ніколи не могла бути такою, як мені говорили. Можливо, я йду більш складним і довшим шляхом, але йду правильним, я можу робити тільки те що відчуваю.
В мене не має можливості робити зараз в житті щось ще, я тільки люблю прийти кухню, сказати: «Дай я посуду помию». Коли хочу відпочити, для мене прибирати, щось робити, це подобається. А за межами музики — я в рекламному бізнесі. Навіть своє агентство — дві студії продакшн — аудіо студія и відео студія — аудіо студія записала вже альбом, який закінчено вже в Британії, а відео студія зараз телеканал Інтер готує серіал. Це така ділянка роботи в рекламі велика. А так я не хотіла б собі уявляти, чим би я займалась за межами музики.
— Де плануєшь святкувати Новий Рік и новорічні свята?
Руслана: Щоб я собі не планувала, в мене 3 концерта. Два з них — в новорічну ніч, один — на Різдво. Я не зможе побути зі своїми близькими. Вот, я як приїхала, в мене зустріч з батьками була у Львові під час туру «Дикі танці». Вони прийшли мій концерт, другий раз вони знайшли можливість мене побачити на врученні, 17 грудня в Києві була церемонія вручення платинової нагороди, де були «Дикі танці». Ми отримали винагороду. Я її з собою скрізь вожу. Перші два дні я з нею спала. Приїхав Стефан Кравчик, це бос з Брюсселя, компанія «IPI» и вручив на сфені цю нагороду платинову.
А концерти будуть в Києві два на новий рік, на майдані Незалежності. За двадцять дванадцята в мене починається концерт.
— Скажите, что вы любите, чтобы вам подарили?
Руслана: На самом деле это настолько не важен подарок. То, что мне надо, я могу сама пойти себе купить. А просто знак внимания, что человек делает что-то для тебя. Знак внимания. Я не могу сказать, что я могу все себе в жизни позволить. Просто в жизни мне нужно все самое необходимое, я даже волнуюсь, когда у меня в гардеробе больше вещей, чем надо.
— Ви пам’ятаєте, як у дитинстві у родині святкували Новий рік?
Руслана: Ви знаєте, Новий рік для мене асоціюється з новорічним столом. Мама на Новий рік готувала дуже багато. Пельмені, олів’є, голубці, на Новій рік ще й прикрашати ялинку я любила. Це два такі моменти, які дуже пам’ятаю.
— Які у вас плани на майбутнє?
Руслана: (сміється) Був випадок смішний. Ми верталися з концерту в стані автопілоту, колив ви втомлені, а не коли після цього діла...(показує). Їдемо по дорозі на Київ. Наш водій каже: «Не мовчи, я засинаю за кермом». І я кажу: «Які в тебе плани на майбутнє?» А друге таке запитання «Як ти будеш відпочивати?» Тому я завжди реагую такою усмішкою на це за питання.
В січні будемо такі ж екстрими робити. Ось у нас в цьому місяці 23 концерти, і в січні 4 концерти. Всього «Дикі танці» пройдуть у 27 концертів. Закінчиться тур київським концертом. Я сподіваюся все буде добре в Палаці спорту. Ми хочемо зробили великий концерт. Хочемо там закінчити тур. Ще в січні буде дуже багато концертів за межами України. 13 січня концерт в одному з найбільших клубів в Лондоні, в Москві будуть концерти, в Сибіру. Даже хотілося б якимось чудом встигнути зняти кліп на мою. Нову пісню «Скажи мені». От такі наші плани на майбутнє. З першого лютого я дам вам відпочити від диких танців.
