Збитки енергетиків від російських обстрілів на Харківщині сягають мільярдів гривень. Попри значні втрати компанія «Харківобленерго» продовжує відновлювати мережі. Що встигли зробити з моменту деокупації Харківщини у вересні 2022 та як готуються до ще однієї зими в умовах повномасштабної війни, в інтерв'ю «МедіаПорту» розповів заступник технічного директора з розподільчих мереж компанії «Харківобленерго» Олександр Кишинський.
Почнемо з ситуації на деокупованих територіях. Скільки населених пунктів у Харківській області залишаються знеструмленими і чи є такі, де немає світла з перших днів повномасштабного вторгнення?
На початку деокупації було знеструмлено 462 населених пункти. Зараз залишається незаживленим 71 населений пункт. З них 38 розташовані в п'ятикілометровій зоні від кордону. Туди ми просто не можемо потрапити. Вони всі були знеструмлені з перших днів повномасштабного вторгнення.
А скільки там людей залишилося?
У мене є інформація тільки щодо кількості точок обліку. У 71 населеному пункті, які наразі знеструмлені, нараховується 18 226 точок обліку. Кількість людей, думаю, в рази нижча, але це питання до місцевих органів самоврядування. Вони ведуть перепис цих людей.
Якщо порахувати, виходить, що ви відновили енергопостачання у 391 населеному пункті. Скільки там абонентів отримали електроенергію?
214 850 абонентів.
В якому населеному пункті було найважче?
Всюди було важко. Після деокупації території дуже щільно заміновані. Їх спочатку треба було розмінувати. Якщо брати пошкодження мереж, то, мабуть, найскладніша ситуація — це Ізюмський напрямок, а саме — Оскільська громада, де проходила лінія зіткнення. Це також Харківський район, починаючи з Липців, і частина Дергачівської громади. Це найважчі ділянки, де ми виконуємо роботи досі.
Наприклад, Руська Лозова, яку розстрілювали з усіх видів зброї. Після деокупації, щойно ми змогли туди потрапити після розмінування основних шляхів, ми побачили, що мереж там майже немає. Їх майже не залишилося. Ми відновлюємо Руську Лозову вже майже пів року і фактично замінили мережі повністю. Замінили майже 700 опор і велику кількість дротів.
В якому стані було інше майно обленерго на деокупованих територіях? У вас же не тільки електромережі. Ще є і техніка, і будівлі.
Дві будівлі суттєво постраждали внаслідок обстрілів. Це приміщення Лицецького РЕМ і Балаклійського РЕМ. Щодо техніки, по-перше, в тих районах, які були в окупації, частина техніки взагалі зникла. Імовірніше за все, її угнали рашистські військові. А по-друге, кожен день техніка пошкоджується з різних причин, в тому числі і через обстріли. Кілька разів наші бригади потрапляли під обстріли, уламками було пошкоджено техніку, але головне, що люди були цілі. І, звісно, є випадки, коли наша техніка підривалася на мінах.
Скільки працівників загинули чи дістали поранень внаслідок обстрілів і підривів?
З початку повномасштабного вторгнення троє загинули, 12 отримали поранення.
Є випадки, коли робітники відмовлялися їхати на аварійно-ремонтні роботи через можливість обстрілу?
Ніхто одразу не виконує ремонтні роботи, якщо територія під обстрілом. Ми спочатку погоджуємо виїзд з військовими адміністраціями або з військовими. Тільки після таких погоджень наші ремонтні бригади виїжджають. Ще і з саперами. Тому що, наголошую, території, які забруднені вибухонебезпечними предметами, не дають змогу одразу виконати ремонт.
Тобто відмов не було?
Ніхто ще не відмовлявся від такої роботи. Звісно, такий персонал ми захищаємо, забезпечуємо бронежилетами. І, звісно, ми його заохочуємо. Це все є.
Заохочення — це скільки? У відсотках можете назвати?
Ні, не можу.
А були такі, хто після початку повномасштабного вторгнення сказав би: «Ну його, я не хочу ризикувати життям, звільняюсь»?
У мене в області такого не було. Були люди, які спочатку виїхали з сім'ями, мали свої причини. З ними ми призупиняли трудові відносини. Але потім вони через деякий час поновлювалися. Такого, щоб навідріз «я звільняюсь і все!» — в області не було.
Вам взагалі вистачає фахівців? Я так розумію, що після 24 лютого минулого року обсяги аварійно-ремонтних робіт зросли в рази, тобто потрібно більше матеріалів, більше техніки, а головне — більше людей.
Ми перерозподіляємо ресурси. З 27 підрозділів 13 були в окупації. Тобто майже половина. Наразі одна половина допомагає іншій: командирує бригади, техніку. Крім того, ще є райони, які зараз перебувають під постійними обстрілами. Це Вовчанська громада, це Куп’янський район. Дворічанська громада взагалі в окупації, там немає жодної людини, а раніше РЕМ складав 67 людей.
Вони всі переїхали?
На даний час — так. Частина персоналу, яка змогла виїхати з окупації, зараз працює в компанії, тільки в інших підрозділах. Звісно, ми їх забрали, щоб виконувати роботу в інших місцях. Щодо до територій, які постійно під обстрілами, — там немає сенсу розміщати велику кількість кадрів. Через щоденні обстріли наші працівники виконують функцію виключно оперативних перемикань та швидких ремонтів. Наприклад, у Куп’янському районі до вторгнення був 91 працівник. Зараз — 27.
Тобто в три з половиною рази зменшилася кількість.
Так. І більше там поки не потрібно. На даний час нам людей вистачає.
Нові не потрібні?
Ми ніколи не відмовлялися від кваліфікованих кадрів, але, на жаль, їх зараз обмаль.
Повернімося до відновлювальних робіт на деокупованих територіях. Яким коштом відбувається відновлення? Це власні кошти «Харківобленерго» чи ви залучаєте з інших джерел?
Компанія із власних коштів закуповує матеріали на відновлення. Щодо бюджетних коштів, допомагає переважно Харківська обласна військова адміністрація.
Міжнародні організації не допомагають?
Є такий досвід і з міжнародними організаціями. Наприклад, «Червоний Хрест» нам допоміг з технікою. Він дав нам п'ять бурильно-кранових установок — це машини, які самі виконують буріння під опори і установку опор. Також придбав три екскаватори, які пішли в деокуповані райони на відновлення. І ще «Червоний Хрест» оплатив нам одну 22-метрову вишку і закупив 29 трансформаторів.
В яку суму оцінюються збитки «Харківобленерго» від військових дій за цей час?
Це ще неможливо оцінити, тому що ми досі отримуємо нові пошкодження. Ми їх актуємо. Це все піде в одну загальну справу, де буде незалежна оцінка всіх пошкоджень. Тому наразі назвати суму я не можу. Виходячи з тих матеріалів і робіт, які ми використовуємо, наприклад, відновлення 10 кілометрів лінії при пошкодженні на 90% коштує 18 мільйонів гривень, — ви можете зрозуміти, що це дуже великі кошти.
І скільки ви таких ліній вже відновили?
Лінії 6-10 кіловольт ми відновили 454. Лінії 0,4 кіловольт — 2428. Трансформаторних підстанцій — 355. Лінії 110-35 кіловольт — 181. І підстанцій 35-110 кіловольт — 52. Дуже багато ми вже зробили.
Тобто це рахунок на мільярди гривень?
Так.
Як взагалі змінилася структура споживання за цей час? Я маю на увазі і промислове, і побутове споживання.
Промислове практично відсутнє.
І немає ані найменшого натяку на його збільшення?
Мені тут важко коментувати. Але я так розумію, що підприємці, які перебували або в деокупованій зоні, або в тій, що потрапляла під обстріли, поки що не можуть повернутися, навіть якщо мають таке бажання. А побутове споживання спочатку сильно впало — до половини того, що було. Зараз воно потроху підростає, тому що люди повертаються. Якщо світло є, то люди повертаються в населені пункти.
І яку частину складає поточне побутове споживання від довоєнного часу?
Близько 70%.
Незабаром зима. В чому полягала відмінність підготовки до неї в цьому році від минулого та попередніх років?
Я думаю, немає сенсу порівнювати з попередніми роками. До 2022 року ми всі мали графіки підготовки, виконували їх, виконували ремонти на основному обладнанні і були готові постійно. А у військовий час підготовка до зими — це зовсім інша річ, ви повинні розуміти. Передусім, я маю на увазі території, які обстрілюються. Їх неможливо підготувати в повному обсязі до зими, тому що там ситуація дуже складна. Тому органи місцевого самоврядування примусово евакуюють дітей з тих територій.
Ви маєте на увазі Куп'янський район, так?
Не тільки Куп'янський. І Вовчанську громаду, і Золочівську, і Борівську. Ці території практично неможливо підготувати до морозів. Решта територій — так, готова до проходження зими. Але ж ми всі маємо розуміти, що якщо будуть обстріли критичної інфраструктури і знищення об’єктів як енергетичного, так і теплового, газового господарства, проходження осінньо-зимового періоду буде ускладнено.
Я чула дві точки зору щодо того, що нас очікує цієї зими. Одні люди налаштовані песимістично і кажуть, що ця зима буде важча за попередню, бо були дуже великі пошкодження і запас міцності не вдалося відновити повністю. Тим більше не вдалося його наростити. А інші налаштовані більш оптимістично, кажуть, що тепер комунальники, енергетики зокрема, знають, до чого готуватися, знають, як діяти у разі надзвичайних ситуацій. Тобто вони це вже відпрацювали на практиці, вони набули досвіду, якого жодними навчаннями не набудеш.
Ми належимо до других. Ми все відпрацювали на практиці.
Отже, ви все-таки налаштовані більш оптимістично, ви вважаєте, що буде трошки легше?
Легше, я думаю, не буде. Оптимізм полягає в іншому. Я вже казав, скільки у нас відновлених ліній, трансформаторних підстанцій і так далі. Ми дуже багато встигли зробити. Тому якщо буде важка ситуація, все зроблене все-таки допоможе у проходженні осінньо-зимового періоду.
Я розумію, що не все зараз можна казати, особливо, коли йдеться про підготовку критичної інфраструктури. Але ви можете якось, хоча б в загальних рисах окреслити, у чому полягала підготовка? Тобто це лише заміна дротів і підстанцій? Наприклад, якщо йдеться про генеруючі підприємства, їх захищають на випадок обстрілів мішками з піском або габіонами. Але я не уявляю собі, як можна від уламків захистити ті самі електромережі. Може є щось таке чи може ви розробили якісь додаткові протоколи, як діяти у разі аварійних ситуацій?
Це буде дуже загально — ви правильно зазначили, що багато не можна казати. Генерація — це не наше. У них свої дії. Ми теж готувалися і виконали захист багатьох своїх об’єктів. Так, повітряні лінії захистити неможливо. Але якщо пошкоджені тільки дроти, а опори не пошкоджені, тобто конструкції цілі, то відновлення доволі швидке. Ми захищали об'єкти дороговартісні у ремонті. Решту — просто відновлювали: міняли дроти, стійки, опори і робили мережу такою, якою вона повинна бути.
За вашими оцінками, якщо буде така сама щільність і інтенсивність обстрілів критичної інфраструктури, як торік, скільки триватимуть блекаути, якщо вони будуть?
Це надзвичайно складне питання. Я не можу на нього відповісти. Все залежить від того, куди будуть стріляти, куди будуть влучати — у кожному випадку все буде по-різному. Спрогнозувати це неможливо.
