З середини березня на Харківщині реєструють від 500 до понад тисячі випадків щодоби. Протягом кількох тижнів Харківщина — у лідерах за добовою статистикою, 11 квітня вийшла на перше місце в Україні та встановила власний рекорд з летальності: 29 смертей за добу. Від сьогодні на невизначений термін у Харкові та області — «червона» зона. Що цьому передувало, які обмеження встановили на рівні області та як їх зрозуміли у Харкові?
«Британський» штам
Стрімке поширення COVID на Харківщині, як і в цілому в Україні, епідеміологи пов’язують з мутацією вірусу. У лютому в харківському лабцентрі відзначили сплеск захворюваності у Борівській громаді та Харкові, «де постійно відмічається висока активність епідемічного процесу». У кількох відібраних зразках підтвердили «британський» штам.
«За результатами секвенування зразків біоматеріалу у Регіональній референс-лабораторії ВООЗ (м. Лондон) встановлена циркуляція мутованого штаму коронавірусу SARS-CoV-2 британського походження (генетична лінія В 1.1.7) на території області. Місцева передача інфекції підтверджує циркуляцію мутованого штаму британського походження серед населення області», — повідомили у лабцентрі.
Мутований штам у Великобританії виявили ще в грудні. Тоді країни Європи почали скасовувати авіасполучення з королівством та вживати додаткових заходів. Штам більш заразний та має менший інкубаційний період, пояснював міністр охорони здоров’я України Максим Степанов:
«Цей штам коронавірусу відрізняється коротким інкубаційним періодом, 1-3 дні, втричі більшою заразністю, зменшенням частки безсимптомних або легких форм захворювання і, на жаль, високою смертністю».
«Точні механізмі, покладені в основу високої смертності від варіанта B.1.1.7, все ще не з’ясовані, але можуть бути пов’язані з високими рівнями реплікації вірусу і більш активним його поширенням», — писала з посиланням на дослідження Ексетерського університету (Великобританія) головна інфекціоністка України Ольга Голубовська.
Заповнені лікарні
В регіоні зросла кількість госпіталізацій. За даними сайту Нацслужби здоров’я України, суттєве збільшення кількості госпіталізованих на Харківщині розпочалося у 20-х числах лютого й у деякі дні березня сягало від 139 (1 березня) до 332 (30 березня) за добу.
У порівнянні з попередніми хвилями нинішня б’є рекорди чи не щодня. Коли місць не вистачає у лікарнях Харкова, пацієнтів везуть до районів області. Але й там можливості вичерпуються. Медзаклад у Валках цього тижня увів обмеження на прийом хворих з COVID-19: братимуть лише тяжкохворих.
«Ліжковий фонд повністю заповнений. На сьогодні використано всі додаткові можливості його збільшення. Тож відтепер пацієнтів із легким та середньо-тяжким перебігом захворюваності на COVID-19 Валківська лікарня на лікування не прийматиме. Здійснюватиметься прийом тільки тих хворих на COVID-19, які потребують ургентної допомоги та проведення інтенсивної терапії», — повідомила Валківська міськрада 8 квітня.
Пацієнти з тяжким перебігом COVID потребують потокового кисню, який не здатні забезпечити концентратори. За даними Харківської ОДА, станом на 9 квітня таких місць в регіоні — 1951. Скільки з них вільні, в обладміністрації відповідають неохоче, посилаючись на «динамічність» цифр. На брифінгу 9 квітня журналісти витягли ці дані з третьої спроби. Після того, як відмахнувся заступник голови Харківської ОДА Михайло Черняк, назвавши інформацію навколо цього «спекуляцією», а виконувачу обов’язків директора Департаменту охорони здоров’я Ігорю Волченку зробили зауваження, останній таки знайшов у довідці: «28 вільних ліжок на 9:00».
За офіційними даними на 9 квітня, на Харківщині є 4999 ліжок для хворих на COVID, з яких фактично використовуються 3771. Зайняті з них 3048 ліжок, тобто 81% від тих, що фактично відвели. В обладміністрації наголошують, що усі ліжка забезпечені киснем (або централізованим, або концентраторами), і ситуація не критична. Реальність показує іншу картину: харків’яни звертаються до волонтерів, які не вірять офіційним даним.
«Офіційна статистика, яка доступна, говорить нам про те, що у Харкові зайнято 53% ліжок (на 11 квітня — 58,4% на Харківщині). По факту у Харкові відмовляють у госпіталізації критично хворим людям», — розповіла 6 квітня Суспільному виконавча директорка фонду «Свої» Ірина Кошкіна.
«Точок доступу до потокового кисню у нас нуль. Концентратори у нас можна знайти у волонтерів… Уся госпіталізація у нас відбувається шляхом «пощастило» або у вас є якісь певні зв'язки. Окреме питання виникає, чому ми не підготувалися...? Або з менеджментом у регіоні якісь незрозумілі речі відбуваються, або люди відірвалися від реальності», — сказала в ефірі «1+1» 8 квітня харківська волонтерка Наталія Попова.
За її словами, катастрофічна ситуація у зв’язку зі зростанням захворюваності відбувається протягом двох тижнів.
В обладміністрації тим часом заговорили про відповідальність первинної ланки: інфекціоністи розробили нові рекомендації для сімейних лікарів.
«Червона» зона по-харківськи
Коли після перевищення показників МОЗ Харківщина впритул наблизилася до «червоної» зони, секретар Харківської міськради і ймовірний кандидат у мери Харкова Ігор Терехов, який заперечує «політику» у своїх діях щодо карантину, зробив крок на випередження: заявив, що хоче «вберегти» харків’ян від серйозних обмежень, тому з 10 квітня заклади харчування, салони краси, спортзали мають скоротити роботу на кілька годин.
Такі обмеження головна санітарна лікарка Харківщини Любов Махота назвала недостатніми, а вже у п’ятницю стало зрозуміло, що регіону, включно з Харковом, не уникнути найвищого рівня епіднебезпеки. Державна комісія оголосила «червону» зону у Харківській області з 11 квітня.
Перелік обмежень затвердила Регіональна комісія з надзвичайних ситуацій. Основні з них: закриття закладів культури та розваг, спортзалів, непродовольчих магазинів та ринків, обмеження роботи барів, ресторанів та кафе (дозволено працювати на доставку і винос) заборона масових заходів та завантаження транспорту на 50% від кількості місць для сидіння за технічними характеристиками.
Терехов пропонує ставитися до обмежень «толерантно»: літні майданчики можуть працювати за умови дотримання соціальної дистанції, транспорт заповнюватимуть наполовину від усієї місткості, а не місць сидіння. В метро, на його переконання, «приблизно так і є».В будь-якому разі контроль, за його словами, має забезпечувати поліція. Досвід попередніх хвиль показав, що карантинні правила у транспорті ігнорували.
«Поліція Харківщини посилює контроль за дотриманням карантинних заходів на території міста та області, — повідомляє поліція Харківщини, нагадуючи про адміністративну та кримінальну відповідальність. — В місті та області створено більше сотні мобільних груп з числа працівників територіальних підрозділів поліції та обласного главку, які відпрацьовують території обслуговування з метою виконання вимог та заборон, визначених у постанові Кабінету міністрів України».
Чи допоможе посилений карантин харків’янам та медичній системі та скільки він триватиме? Для виходу з «червоної» зони Івано-Франківщині, де обмеження ввели наприкінці лютого, знадобилося 45 днів.
