Децентралізація в регіонах: що заважає об'єднанню

На Прикарпатті чекають остаточного утворення ще однієї об’єднаної громади — Долинської міської ОТГ. Чиновники вважають її створення невеликою перемогою, адже, незважаючи на конфлікти, змогли пояснити, що реформі — бути. Чому громадам буває складно об’єднатися, дізнавалися «Галицький кореспондент» та «МедіаПорт».

Документи на створення Долинської міської об’єднаної територіальної громади вже у Центральній виборчій комісії. Таких там — ще близько сімдесяти, і прикарпатці чекають, коли їм повідомлять дату перших виборів.

Шлях утворення громади розпочався ще у 2015-му. До Долинської об'єднаної територіальної громади мають увійти сім населених пунктів з Долинщини та Рожнятівщини: місто Долина, села Діброва, Мала Тур’я, Солуків, Якубів Долинського району та Грабів, Крива і Лоп’янка Рожнятівського району.

Вона стане третьою у межах цього району після Вигодської та Витвицької ОТГ. Долина ж планує стати третім містом Прикарпаття, яке стане адміністративним центром громади.

На початку листопада 2018 року, саме у той місяць, коли депутати мали підтримати створення громади, міський голова Долини Володимир Гаразд заявив, що процесу намагаються «встромити палки в колеса».

Фото: facebook.com/pg/dolrada

Позначивши у дописі в соцмережі кілька десятків чиновників, активістів на представників преси, голова заявив, що «вони стали свідками нових агресивних дій з боку Долинської районної державної адміністрації, а точніше персонально її голови — Юрія Мазура». За словами Володимира Гаразда, в Долинській райдержадміністрації створювати третю громаду не хотіли.

«Мені зателефонував сільський голова Солукова Юрій Зобнів і повідомив, що він зранку мав гостру розмову з Юрієм Мазуром (голова Долинської РДА), котрий у притаманній йому «манері» висловлював своє гостре невдоволення з приводу майбутнього вступу с. Солукова до Долинської ОТГ. Він погрожував припинити фінансування, у тому числі за програмою «Сільська медицина», і «сприяти», тобто «допомагати» (в лапках) сільському голові у його подальшій роботі», — йшлося у дописі міського голови.

Сільський голова записав цю телефонну розмову і дав згоду на її оприлюднення. Наприкінці місяця утворення громади все ж підтримали. 23 листопада 17 депутатів проголосували «за» створення громади, ще два депутати від голосування утримались.

Журналістам Володимир Гаразд розповів, що документи вже у столиці, і громада чекає на рішення ЦВК. Коли будуть вибори — поки не відомо.

«Обласна державна адміністрація вже направила наші документи у Центральну виборчу комісію. Зараз вони на розгляді, а ми чекаємо на рішення ЦВК стосовно виборів», — розповів Долинський міський голова.

Голова Долинської райдержадміністрації Юрій Мазур пояснив свою позицію: Долинська міська ОТГ утворилася не за перспективним планом, і багато сіл залишилися поза реформою.

За словами чиновника, до перспективного плану, затвердженого ще у 2015 році, входило 19 міських рад та 23 населених пункти, деякі з них виявили бажання вступати до громади. Натомість у 2018 році міська рада запросила три сільські ради Рожнятівського району, а інші бажаючі села до громади не потрапили. До нього звернулися сільські ради Великої Тур'ї, Белейова, Ракова, Надієва, Тростянця, Рахині, Новички та Герині, які разом представляють інтереси дванадцяти тисяч жителів. 

«До мене звернулися мешканці дев’яти сіл, яким не дали доєднатися до реформи децентралізації. Я зі свого боку звертався в адміністрацію Президента, Кабінет Міністрів. Ми свою думку висловили — ми всіляко підтримуємо одну з найважливіших реформ, але не в кон’юктурно-договірному форматі. Ми за те, щоб громада була сформована згідно з перспективним планом»,  — пояснює Юрій Мазур.

Тепер, пояснює голова, села чекатимуть 2020 року, і аж тоді будуть об’єднані. 

У Долинській міськраді ж пояснюють: села, які за перспективним планом належать до Долинської ОТГ, після перших виборів, зможуть добровільно до неї приєднатися. Місто Долина. Фото: facebook.com/pg/dolrada

Щодо конфлікту із Долинським міським головою, він пояснив, що особистого конфлікту немає: інформацію на сторінці Володимира Гаразда вважає непідтвердженою, а сам згодом теж давав на неї відповідь.

«Я, як голова районної державної адміністрації, вважаю неприпустимим, щоб села, які впродовж багатьох років наповнювали бюджет Долинського району, сприяли його соціальному, економічному та культурному розвитку, були відторгнуті на порозі стратегічно важливої реформи децентралізації. Підкреслюю, що адміністративно-територіальна реформа спрямована на задоволення потреб громад, їхніх мешканців, а не окремих зацікавлених осіб, які продукують створення ОТГ у кон'юнктурно-договірному форматі», — написав тоді Мазур.

В облдержадміністрації кажуть, що такий випадок — один із багатьох. 

«Децентралізація владних повноважень, передача влади, коштів і відповідальності їх від органів виконавчої влади до місцевого самоврядування — це дуже добре. Але, як ми бачимо, неможливо, щоб 100% населення підтримали будь-яку реформу, завжди хтось буде опиратися, і це нормальний процес, до якого треба бути готовим», — пояснює Микола Дем’янчук, начальник управління з питань децентралізації та регіонального розвитку Івано-Франківської обласної державної адміністрації.

Нині йдуть переговори щодо утворення Івано-Франкіської ОТГ. Обладміністрація, за його словами, сприяє об'єднанню, але сам процес має відбуватися добровільно.

«Можливо, буває, справа в необізнаності, може справді сільська еліта, влада не хоче втрачати якісь функції чи повноваження. Буває, що населені пункти ще з діда-прадіда не можуть налагодити контакт. Але, в будь-якому випадку — це позитив для людей, збільшення можливостей і надходжень, їм потрібно це пояснювати», — наголошує чиновник.

«Білі плями» на карті — населені пункти, які не увійшли до перспективного плану — рано чи пізно теж потраплять до об’єднаних громад. Той, хто приєднується пізніше, втрачає час і можливості, каже начальник управління з питань децентралізації та регіонального розвитку. 

«Цей процес незворотній, і зараз є можливість обрати, до якої громади відноситися. Ми дійдемо до того, що вся територія України буде покрита громадами», — висловлюється Дем’янчук.

Його думку підтримують в Івано-Франківського Центрі розвитку місцевого самоврядування. Руслан Панасюк, директор Центру, каже, що об’єднання населених пунктів — питання часу.

«Звісно, не зможе частина жити в одних умовах, а інша — в зовсім інших. Тому з часом, гадаю, буде прийнятий закон про адміністративно-територіальний устрій, і ті населені пункти, які ще не відносяться до громад, об’єднуватимуть вже в рамках нового закону», — каже Руслан Панасюк.

На Прикарпатті вже утворили більше половини бажаних громад. У перспективних планах області — створити 60 ОТГ. Наразі Франківщина має більше половини, 32 громади. Площа ОТГ складає 23,78% від загальної площі Івано-Франківської області.

Воєнний стан відтермінував вибори

26 листопада 2018 року в 10 областях України, в тому числі у Харківській, на місяць запровадили воєнний стан. Це унеможливило проведення 45 перших місцевих виборів, 7 додаткових та 9 проміжних, запланованих на 23 грудня.

На Харківщині в цей день мали відбутися довибори у Зачепилівському та Харківському районах. До Зачепилівської громади планують доєднатися населені пункти Малоорчинської сільської ради, до Пісочинської — Коротичанської селищної.

Фото: Павло Пахоменко

Чому зацікавлені в об'єднанні з іншими населеними пунктами, голова Пісочінської ОТГ Олег Чернобай пояснює так: «Пісочин на 90% уже забудований як з точки зору промислових підприємств, так і з точки зору житла. А Коротич у цьому плані — перспективний, і через п'ять років зможемо додатково отримати і надходження, і робочі місця».

Таке об’єднання, за його словами, це додаткові кошти й можливості. Населенні пункти, які увійдуть до громади, матимуть перспективу розвитку, вважає Чернобай. Наприклад, у селищі Березівка, яке вже у складі Пісочінської ОТГ, спільними зусиллями збудували міні-футбольне поле з штучним покриттям, облаштували початкові класи — придбали мультимедійне обладнання та парти для першокласників.

«Ми готувались до виборів, була створена ТВК, активна виборча кампанія, багато кандидатів зареєструвались, але у зв’язку із введенням воєнного стану проводити вибори стало неможливо. Люди віднеслись з порозумінням, безпека держави — це найголовніше, — каже голова Пісочинської ОТГ Олег Чернобай. — Але ми не покинули Коротичанську раду».

«За» і «проти» об'єднання

З об'єднанням у 2017 році бюджет Пісочинської селищної ОТГ, яка нині складається з п'яти населених пунктів, збільшився в рази. Якщо у 2014-му він становив 18 млн грн, то зараз 226 млн грн, з них власні надходження — 127 млн грн. За словами Чернобая, збільшилося і фінансування рад в межах ОТГ.

«Якщо бюджет Коротича в 2014 році був до 2,5 млн гривень, то в 2015 було більше 10 млн гривень, а на сьогодні — близько 15 млн гривень. Більше ніж 10 млн грн з надходжень до бюджету Коротича — акциз від торгівлі паливом. Якщо не буде акцизного збору, надходження з урахуванням податку з доходів фізичних осіб від населених пунктів Коротичанської сільської ради буде складати до 4 млн гривень. Утримання дошкільного навчального закладу — 3,4 млн, апарату — більше 2 млн гривень, енергоресурси — 300 тис гривень, утримання Коротичанського ліцею — більше 1 млн гривень (енергоносії). Без Пісочинської ОТГ вони не зможуть в наступному році навіть виплатити собі зарплату, а тим паче — розвиватись», — каже Чернобай.

Але і досі не всі депутати підтримують об'єднання. Невизначеність тут триває більше трьох років.

«У Пісочині будують дитячі садки, школи, міст через Київську трасу за 20 мільйонів, хоча не зрозуміло, кому він потрібен, бо поруч є підземний перехід. При цьому нашу амбулаторію скоро запишуть у фонд історичних цінностей, бо вона була побудована ще в 19 столітті, два будинки у нас без крівлі та потребують ремонту. Якщо ми об’єднаємося, ми не зможемо відстоювати інтереси нашої громади, бо від Пісочина у складі ОТГ буде 24 депутати, а від Коротича — усього шість», — пояснює депутат Коротичанської СР Микола Олійник, який донедавна очолював селищну раду, але був відсторонений у зв'язку із висунутою підозрою у розтраті. 

Ніні громада у Коротичі розділилася на три табори. Перші підтримують Чернобая. Другі — на боці Олійника, який на час слідства перебуває під домашнім арештом. Треті апелюють до того, що нині неможливо створити ОТГ.

«У принципі, ми все можемо робити самі, у нас є активна група. Ми перспективна громада, яка складається з трьох населених пунктів. В цілому, у нас більший бюджет, ніж у Пісочина, якщо брати на душу населення. Беремо 54 млн грн і ділимо на 25 тисяч жителів Пісочина, цифра вийде меншою, ніж у нас, коли ми наші 18 млн розділимо на 6 тисяч населення, — підраховує Віталій Котолуп, голова громадської організації «Молодіжний прорив Коротич-1». — Поки що не бачимо перспектив об'єднання. Нам ніхто не пояснив, як ми будемо жити далі. Зацікавте нас, а не ламайте через коліно».

Депутат Коротичанської сільради Олександр Філіпський вважає, що об’єднанням порушуються права громади, тому звернувся з позовом до суду.

Коли відбудуться довибори у Пісочинській ОТГ, а також перші вибори в інших громадах, залежитиме від рішення Центрвиборчкому. 

За перспективним планом (зі змінами 2018 року) на Харківщині мають утворити 59 ОТГ, розповідає голова Харківського центру розвитку місцевого самоврядування Діана Баринова. Станом на сьогодні утворено 18. 

Уряд планує, що 2019 рік буде останнім для добровільного об'єднання. Місцеві вибори 2020 року мають відбутися вже на новій територіальній основі. 

Автори: Марта БАРАНЕЦЬКА, Надія ШОСТАК

Спільний проект редакцій «Галицький кореспондент» і «МедіаПорт» здійснюється за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Якщо Ви виявили помилку у тексті — виділіть її курсором та натисніть "Ctrl + Enter". Дякуємо Вам за уважність та ввічливість.
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке автору, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Вы также можете отправить свой комментарий.