Web Analytics

Білі троянди, онлайн-виставка і техніка ліквідаторів: як згадують аварію на ЧАЕС

26 квітня 2021 року виповнюється 35 років від дня аварії на Чорнобильській АЕС — наймасштабнішої техногенної катастрофи ХХ століття. Традиційно роковини відзначають серією пам’ятних заходів — щоправда, цьогоріч частина з них дещо обмежена через карантин, інші змінили формат.

У Києві зранку 26 квітня пройшла офіційна пам'ятна церемонія — покладання квітів до монументу Воїнам Чорнобиля та кургану Героям Чорнобиля.

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков зазначив, що аварія на ЧАЕС не лише забрала багато життів одразу — її вплив відчувається досі.

«Ця трагедія продовжується і сьогодні. Вона забрала багато життів за 35 років і продовжує забирати… Людський фактор відіграв величезну роль у цій трагедії, тому ми маємо пам’ятати, що «мирний атом» залежить від нас. Кожен має пам‘ятати, що від кожного його кроку і кожної його дії може залежати не тільки його життя, а ще й життя тих, хто поруч, життя країни», — цитує Разумкова пресслужба Верховної Ради.

Фото: Telegram/Верховна Рада

До роковин аварії на ВДНГ у Києві відкривають мультимедійну виставку «Чорнобиль. Подорож». Вона складається із сімох блоків — від світового контексту 1986 року до розповіді про саму аварію, від історій людей, долі яких нерозривно пов’язані з катастрофою, до діалогу щодо майбутнього Чорнобиля.

В експозиції — архівні фото- та відеоматеріали, роботи світових митців та української художниці Марії Примаченко. Технології доповненої реальності дозволять «потрапити» до Чорнобиля на віртуальну екскурсію, подивитися на укриття четвертого енергоблока і на життя зони відчуження.

«Можна буде дізнатися історії очевидців аварії та людей, чиї долі нерозривно з нею пов’язані, а також записати свої спогади, думки та переживання у відео- або аудіоформаті. Після завершення проєкту його контент буде викладено на цифрову платформу, яка продовжить збирати пам’ять і рефлексії про чорнобильську аварію», — обіцяють організатори.

Аварія на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) — це одна з найбільших трагедій, що сталася з Україною, та...

Опубликовано ВДНГ Среда, 21 апреля 2021 г.

У містах Славутич і Прип’ять на Київщині до 35-річчя аварії висаджують 200 кущів білих троянд, повідомляє «Укрінформ». Віднедавна ця квітка у Славутичі стала символом відродження постраждалих територій. Аби заявити про це, місто запустило міжнародну акцію з виготовлення білих троянд із паперу в техніці оригамі.

«Символічна акція з одночасного висадження білих троянд у містах Славутичі та Прип’яті відбудеться 26 квітня, у день 35-х роковин Чорнобильської трагедії. Але садити їх почали раніше», — розповіла керівниця пресслужби Славутицької міської ради Тетяна Бойко.

За її словами, Прип’ять закарбувалась у пам’яті колишніх місцевих мешканців як місто троянд — їх там росло дуже багато. Славутич зараз продовжує цю традицію.

У самій Прип’яті підготували виставку техніки, яку використовували під час ліквідації аварії на ЧАЕС — для перевезення вантажу, людей, дезактивації вулиць та будівель, розповідають у Міністерстві захисту довкілля.

«Її експонати — не просто стара техніка, це 20 металевих свідків подій 1986 року. Роботів, спеціальну дистанційно керовану техніку залучали там, де через радіаційне випромінювання не могла перебувати людина. Проте навіть техніка не завжди могла впоратись, адже рятувальні роботи проводилися під впливом сильного радіоактивного випромінювання. Всю заражену та відпрацьовану техніку відправляли в могильник відходів чи відстійник радіоактивної техніки. На сьогодні відносно цілими та чистими залишились одиниці», — кажуть у Міндовкілля.

Техніку шукали на майданчиках ЧАЕС, Прип’яті та Чорнобиля. Всі експонати перевірили дозиметрами, аби впевнитися, що поруч з ними можна проводити екскурсії.

Фото: mepr.gov.ua

Державна архівна служба України створила онлайн-виставку «Чорнобиль: 35 років пам’яті», повідомляє Міністерство юстиції. В експозиції — документальні фото із Зони відчуження, офіційні листи, протоколи засідань КПРС, звіти й доповідні членів партії та керівництва АЕС після аварії. Також є анкети та посвідчення ліквідаторів, листи і телеграми людей, які пропонували свою допомогу постраждалим.

«Тоталітарна радянська система приховувала правду про цю трагедію, документи про неї мали різні грифи секретності. В незалежній Україні ці грифи знято, документи доступні для дослідження та частково опубліковані», — зазначають у Мін’юсті.

Подивитися документи можна на головній сторінці сайту Державної архівної служби. 

У Харкові напередодні роковин провели акцію «Запали свічку», повідомили у пресслужбі Харківської міськради. Увечері 25 квітня біля пам'ятного знаку ліквідаторам аварії на ЧАЕС зібралися чорнобильці та їхні сім’ї, родичі та друзі загиблих. Вони запалили свічки, виложивши з них знак радіаційної небезпеки, та символічно запустили в небо білі кульки.

Фото: city.kharkov.ua



Як розповів голова міської громадської організації «Союз Чорнобиль» Анатолій Губарєв, у 1991 році на Харківщині мешкали 34,5 тисячі людей, постраждалих внаслідок катастрофи, з них 19,5 тисячі — учасники ліквідації аварії. Сьогодні живі 9,8 тисячі ліквідаторів, дві третини з них мають інвалідність.

«Мені не вистачить зараз часу розповісти про Чорнобиль, про те, як ми гасили торфовища навколо станції, пожежу в ніч на 24 травня 1986 року. Чорнобиль для людства — пляма не на одну тисячу років. Кількість радіонуклідів, які були викинуті після аварії, приблизно дорівнює від 100 до 400 атомних бомб, скинутих на Хіросіму і Нагасакі. Радіоактивна хмара двічі обійшло навколо всієї земної кулі, і радіація дісталася всім. Коли говорять про те, що ядерна енергія — найчистіша і дешева, з цим можна погодитися, але в яку вартість ми можемо оцінити людські життя?» — зазначив Губарєв.

Вранці 26 квітня біля пам’ятного знаку чорнобильцям відбулася пам’ятна церемонія: її учасники поклали квіти і вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання.

«Ліквідатори наслідків катастрофи є уособленням усього найкращого, що може бути в людях. Тисячі наших співвітчизників були залучені до усунення наслідків катастрофи і працювали у Чорнобильській зоні у найважливіший період. Їх самовідданість та жертовність не допустили розширення катастрофи», — зазначила очільниця Харківської обладміністрації Айна Тимчук.

Фото: kharkivoda.gov.ua

Про ЧАЕС нагадують і учасники трієналє екологічного плакату «4-й Блок», яке цьогоріч призначене не лише роковинам Чорнобильської  катастрофи, а ще й 10-й річниці аварії на атомній станції у Фукусимі. Загалом експонуватимуться 950 робіт дизайнерів з 53 трьох країн, дві третини з них — у цифровому вигляді.

У Харкові виставки проходитимуть, зокрема, в «Єрмілов Центрі» й академії дизайну та мистецтв. Трієналє триватиме до 16 травня.


Аварія на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС сталася вночі 26 квітня 1986 року. Потужний хімічний вибух зруйнував частину реакторного блоку і машинного залу. Виникла пожежа, яку остаточно вдалося приборкати лише за два тижні. Утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, а й низку європейських країн.

Відразу після катастрофи загинула 31 людина. Ще близько 600 тисяч ліквідаторів отримали значні дози радіації, що призвело до захворювань і смертей.