Публікації

Пропагандисти рф поширюють фейк про військових двох бригад, які нині воюють на Харківщині. За вигадками росіян, бійці заразилися сказом та розповсюджують інфекцію. Повідомлення пропагандистів не мають жодних доказів. Насправді ні серед українських військових, ні серед жителів Харківщини сказ не виявляли. Розвінчання російської пропаганди від аналітиків фактчекінгового проєкту VoxCheck.

Близько пів сотні людей у Харкові 10 грудня вийшли на майдан Конституції, вимагаючи звільнення з російського полону українських військовослужбовців. Це переважно сім'ї захисників Маріуполя, їхні знайомі та друзі, а також харків'яни, які приєдналися до акції. Учасники всеукраїнської ініціативи «Не мовчи! Полон вбиває!» кажуть, що таким чином хочуть привернути увагу суспільства до питання обмінів полонених, які зупинила держава-агресор російська федерація, та вимагають від української влади та міжнародних партнерів активніших дій, направлених на звільнення бійців. Фото, відео. 

Комунальники закривають розбиті вікна у житлових будинках, пошкоджених від російського ракетного удару вночі 8 грудня. Працівники різних служб відновлюють електроенергію, опалення, перевіряють газопостачання.

Харківський метрополітен прикрасили новорічними декораціями. Цьогоріч ілюмінацією оздобили кілька станцій підземки. Найпопулярніші за кількістю відвідувачів локації — ялинка на станції «Університет» та Будинок Святого Миколая на «Історичному музеї». Фоторепортаж.

Амбулаторія, медичний автомобіль, газогін, електромережі та цвинтар пошкоджені внаслідок російського артобстрілу Козачої Лопані 5 грудня. Селище — частково без світла. Фото з місця удару. 

З 1 грудня в Україні набувають чинності зміни до правил ввезення та обліку гуманітарної допомоги. Держава цифровізує цей процес і хоче унеможливити зловживання. Частина громадських організацій виступила проти. Низку загроз волонтери перерахували у петиції на сайті Кабміну. Про актуальні виклики для волонтерів — нові правила ввезення «гуманітарки», наслідки страйків на українсько-польському кордоні, нагальні та постійні потреби в умовах війни говоримо у подкасті «Герої Харкова» з Галиною Харламовою, керівницею харківської громадської організації «Центр надання гуманітарної допомоги «Волонтер-68».

1 грудня артисти Харківської філармонії зіграють концерт «Музика при свічках» у просторі Art Area ДК — підвальному приміщенні на вулиці Чернишевській. Перед виступом «МедіаПорт» побував на репетиції в філармонії та дізнався, що у програмі концерту і в якому стані найбільший в Україні орган. 

Директорка Лісностінківського ліцею з Куп'янського району Лариса Фесенко провела у полоні російських окупантів 45 діб і під час контрнаступу ЗСУ у вересні 2022 року тікала з катівні разом з іншими незаконно затриманими. Під час окупації Лісної Стінки 9 з 17 працівників ліцею пішли на співпрацю із загарбниками. «Раніше вони слухали гімн України, клали руку на серце, говорили, що ми за Україну, а насправді це були люди-перевертні. Вони були нещирі», — говорить про колишніх колег керівниця закладу. 

Харків'янка Раїса Якубович разом із чоловіком має сплатити борг у 10,5 тисяч гривень за теплопостачання до вигорілої квартири, де подружжя не живе. Їхнє помешкання на шостому поверсі у будинку на вулиці Бучми, 28/64 зруйнував російський обстріл на початку повномасштабної війни. 

56-річний Євген — свідок у справі про вбивства в окупованому селі Капитолівці письменника Володимира Вакуленка і ще трьох місцевих жителів. У березні 2022 Євген пробув у катівні тиждень, пережив побиття, чув, як били інших затриманих та бачив рюкзак письменника. За рік до повномасштабної війни працював водієм, живе сам, після незаконного затримання окупанти забрали в нього останні гроші та пограбували хату. Справа про вбивство Вакуленка та його односельців нині складається з 13 томів. У злочинах підозрюються двоє окупантів родом з Луганська — «Лев» та «Удод». За даними слідства, їх упізнали за свідченнями 28 людей. Серед них були жінки, які спілкувалися з окупантами, і спочатку виїхали з села, а потім повернулися. Причетних до злочинів у селі було більше — їх особи встановлюють. Євгена, як він пізніше зрозумів, допитував «Лев». Про дії окупантів у Капитолівці свідок розповів на брифінгу у Харкові 23 листопада. «МедіаПорт» публікує його розповідь — пряма мова.

Насичені кольорами картини Оксани Бойко присвячені рідному місту — Харкову. 23 лютого 2022 року, напередодні російського повномасштабного вторгнення, художниця писала картину із Салтівкою. Допрацювати не встигла. І залишила такою, як є. До 16 грудня в артпідвалі Харківської муніципальної галереї працює виставка робіт Оксани Бойко. 

Захист 38-річного харків'янина Дениса Панікарова, засудженого до довічного позбавлення волі у справі про державну зраду, заперечення російської збройної агресії та незаконне поводження зі зброєю, оскаржуватиме вирок. Що є у матеріалах справи — подробиці. 

У харківському артклубі Pintagon 16 листопада виступили Олександр Ремез і Sasha Boole — артисти, які служать в Збройних силах України. Про війну, «Культурний Десант» та благодійність — матеріал «МедіаПорта».

У харківському видавництві Vivat виходить книга письменника та захисника України Павла Белянського «Бабуся вмирати не любила». Праця заснована на реальних подіях з життя автора. Павло родом з шахтарського селища на Луганщині. З перших днів російського повномасштабного вторгнення став на захист України, боронив Київ, брав участь у боях на Харківщині та Херсонщині. Ще одну книгу, вже про війну, Павло Белянський хоче видати наступного року. А ще обіцяє перевидання «Я працюю на цвинтарі» — книги, за якою торік в Україні вийшов однойменний фільм. 

У харківському артпросторі «79 Кут» відкрили благодійну виставку-продаж «Не забувай своє коріння». Художник Іван Шульгін та кураторка Ірина Водолажченко розповіли «МедіаПорту» про концепцію виставки, роботи та благодійний збір.

Київський районний суд Харкова 13 листопада 2023 року визнав винним 38-річного харків'янина Дениса Панікарова у державній зраді, запереченні збройної агресії рф, незаконному поводженні зі зброєю та засудив до довічного ув'язнення. Серед епізодів, які йому інкримінуються — наведення російських ракет на будівлю Харківської ОВА 1 березня 2022 року.

У Харківському окружному адміністративному суді триває розгляд справи про демонтаж трамвайних колій на вулиці Весніна. За пів року процесу міська рада не відповіла, хто і на якій підставі навесні 2022 року зняв рейки. Щоб добитися інформації, ініціатори суду «фактично проводять розслідування», каже представник позивачів Андрій Коломійцев: листуються з комунальними підприємствами, департаментами і витребують документи через суд. Реконструкцію Весніна, сплановану міською владою до російського повномасштабного вторгнення і реалізовану попри обстріли, тепер у міськраді називають «ремонтом», що став необхідним через війну. Кого у міськраді назвали виконавцем демонтажу і до чого готуються позивачі, Андрій Коломійцев розповів в інтерв’ю «МедіаПорту». 

9 листопада у Харкові почали демонтаж першого під'їзду житлової 16-поверхівки на вулиці Наталії Ужвій, 82. Російська армія вдарила по багатоповерхівці на Північній Салтівці у березні 2022. Дотепер офіційно невідомо, чи є хтось під завалами. Фото висотки на околиці Харкова були на шпальтах світових медіа. Торік до неї приводили одного із затриманих російських льотчиків, який бомбив Україну. Мешканка сусіднього будинку Лідія згадує, що йому сказала.

Збитки енергетиків від російських обстрілів на Харківщині сягають мільярдів гривень. Попри значні втрати компанія «Харківобленерго» продовжує відновлювати мережі. Що встигли зробити з моменту деокупації Харківщини у вересні 2022 та як готуються до ще однієї зими в умовах повномасштабної війни, в інтерв'ю «МедіаПорту» розповів заступник технічного директора з розподільчих мереж компанії «Харківобленерго» Олександр Кишинський. 

Харківська обласна рада розробляє онлайн-формат роботи театрів. Таку альтернативу хочуть запровадити для закладів культури, які через війну закриті для глядачів. Ситуацію з театрами у Харкові актор театру ляльок ім. Афанасьєва В’ячеслав Гіндін називає «геноцидом мистецтва». Чому онлайн-формат не допоможе і як влада комунікує з театрами, говоримо у подкасті «Герої Харкова».

Біля 16-поверхового житлового будинку на вулиці Наталії Ужвій, 82 завершили монтаж підйомного крана. Демонтаж під'їзду, зруйнованого росією у березні 2022 року, будівельники поки не почали. Який вигляд має будинок зараз, хто виконуватиме роботи і скільки вони коштуватимуть — фото. 

Харківський театр «Нафта» готує до показу виставу «Веселка на Салтівці». Актор і режисер «Нафти» Артем Вусик грає у ній самого себе — хлопця, який виріс на Салтівці й де досі живуть його батьки. На сцені Артем перевтілюється у різних персонажів, розмірковує над мистецтвом під час війни.

У ніч на 3 листопада Харків вчергове зазнав повітряної атаки. Поранених немає, восьмеро людей звернулися до медиків з гострою реакцією на стрес. Є руйнування, спалахнули пожежі.

У Харкові почала роботу фірмова книгарня «Видавця Олександра Савчука». Вихідними там відбулася перша подія — літературний критик та літературознавець Євгеній Стасіневич разом з Олександром Савчуком розповіли про підготовку до перевидання повного комплекту журнальних чисел «Арки», головним редактором якого у 1948 році був мовознавець Юрій Шевельов. 

З моменту виходу першої друкованої збірки Сергія Жадана «Рожевий дегенерат» минуло 30 років. До цієї дати у Харківському літмузеї відбулася дискусія про ранні харківські 90-ті та благодійний аукціон на користь Збройних сил України. 

За офіційними даними на жовтень 2023 року в Харківській області проживають 4277 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. У дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях виховуються 1196 дітей, майже три тисячі — в сім'ях опікунів та піклувальників. Навесні 2023 року дві благодійні організації ініціювали проєкт підтримки дитячих будинків сімейного типу на Харківщині. Про потреби родин, проміжні підсумки проєкту та продовження діяльності після його завершення, «МедіаПорт» розпитав керівниць благодійних організацій «Глобаль2000 дітям України» Юлію Конотопцеву та «БФ Волонтери: Дорослі — Дітям» Вікторію Тищенко.

Перегляд документального фільму Deutsche Welle «Харківщина під окупацією: страх, зрада та опір у Купʼянську» в Харківському медіахабі 27 жовтня зібрав жителів Куп’янська, які пережили окупацію, вимушені були переселитися або продовжують жити та працювати у рідному місті під постійними російськими обстрілами. 

Пану Юрію з Салтівки 82. Після інсульту та переламу шийки стегна він майже не ходить. Повномасштабна війна позбавила пенсіонера дому. Не фізично — будинок уцілів, але його близьких там немає. Родичі виїхали під час війни, і чоловік залишився сам у порожній квартирі. Як волонтери прихистку «Крізь війну» допомогли Юрію та взяли на себе піклування про інших самотніх людей у Харкові — матеріал «МедіаПорта». 

Від початку російського повномасштабного вторгнення український льотчик МіГ-29 Андрій Пільщиков, більше відомий за позивним «Джус», виконав понад сто бойових вильотів. Захищаючи Україну, він мав паралельну місію — просував інтереси держави на світовому рівні. Життя Андрія обірвалося 25 серпня, коли на Житомирщині зіткнулися навчально-бойові літаки L-39. Петиція до президента з проханням надати Андрію Пільщикову звання Героя України менш ніж за місяць набрала 25 тисяч підписів, необхідних для розгляду. Про харківський шлях Андрія, його боротьбу з системою на всіх рівнях, майбутнє авіації та друзів, говоримо з матір’ю «Джуса» Лілією Авер’яновою у подкасті «Герої Харкова» на MediaPort та радіо «Накипіло». 

У лікарні в Харкові 23 жовтня залишаються 16 поранених внаслідок російського ракетного удару по терміналу «Нової пошти» — за даними Харківської обласної військової адміністрації, це чоловіки від 19 до 48 років. Пацієнтів, які потребували втручань, прооперували. В якому стані поранені, що вони пам'ятають і як коментує ситуацію керівництво «Нової пошти» — репортаж.