Web Analytics

«95% снарядів свою роботу зробили»: чим РФ обстрілює Харків

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну сапери Харківщини виїжджають на виклики у 16 разів частіше, аніж до лютого 2022-го. Раніше фахівці ДСНС отримували на рік тисячу звернень громадян про вибухонебезпечні предмети. В умовах війни ця кількість зросла до майже 8 тисяч за пів року. На прохання «МедіаПорта» начальник частини гуманітарного розмінування ДСНС України Ігор Овчарук детально розповів, з якої зброї російські окупанти обстрілюють Харків. Далі — пряма мова.

Зброя російських окупантів

З початку вторгнення було все. І гранатомети, і міномети, ПТКР [протитанкова керована ракета], ФАБ — авіабомби, «Гради». З реактивних систем залпового вогню — «Ураган», «Смерч», «Торнадо-С» (модифікація РСЗВ «Смерч»). 

Залишки касетних «Ураганів» на Харківщині. Фото: facebook.com/ICHDRR

Росіяни використовують артилерійські снаряди 203 мм із систем «Піон». 

Уламки від снарядів, випущених по Харкову, за попередніми даними прокуратури, з установки «Піон» 30 серпня. Загинули п'ятеро людей. Фото ДСНС Харківщини

«Іскандерів» по наших підрахунках на липень було десь три. Найчастіше по Харкову б'ють з зенітно-ракетних систем «С-300» (перероблених з класу «земля-повітря» на «земля-земля»). Дуже велика рідкість, коли ракети «С-300» не вибухають. За весь період це було лише двічі. Вони були підбиті чи збиті.

Збита ракета «С-300» на Харківщині, 3 серпня. Фото поліції Харківщини

З тієї маси снарядів, які були запущені по Харкову, 95% свою роботу зробили. Інші 5% не здетонували, тому що, падаючи на землю, вони втратили траєкторію і пішли на рикошет або завернулись.

Чим б'є РФ по Харкову з початку вторгнення
 Назва  Вид зброї  Дальність   ураження Орієнтовні наслідки
 Град реактивна система залпового вогню (РСЗВ)  до 30 км вирва до 2 м
 Ураган  РСЗВ  до 40 км вирва понад 2 м
 Смерч  РСЗВ  до 70 км вирва до 3 м завглибшки, діаметр близько 6 м
Торнадо-С     РСЗВ, модифікація «Смерч»  до 120 км вирва до 3 м завглибшки, діаметр близько 6 м
 Піон  артилерія  до 47 км вирва до 2 м завглибшки, діаметр близько 5 м
 ФАБ  фугасна авіаційна бомба радіус залежить від потужності

ураження ФАБ-500 (кг) — до 160 м

 Іскандер  балістична ракета, може мати теплові ловушки як хибні цілі  до 500 км залишає вирву близько 12 м в діаметрі, завглибшки 7 м
 Калібр  крилата ракета до 2600 км таким типом ракети РФ вдарила 1 березня по Харківській ОВА  
 С-300  ракета зенітно-ракетної   системи  до 120 км вирва до 10 м в діаметрі

Лінія вогню змістилася до кільцевої — район Циркунів, Кутузівки обстрілюються капітально. Це все через те, що їх відсунули за межі кільцевої, вглиб. Найпотужніші — «Смерч» і «Торнадо-С», тому що у них більша кількість вибухової речовини. Далі «Ураган», далі «Гради». Але некоректно їх так порівнювати.

Залишки РСЗВ «Смерч» після обстрілу Харкова. Фото: facebook.com/ICHDRR

Якщо на одну й ту саму площу з однієї машини випускається різна кількість боєприпасів, то це різні наслідки. «Град» — одразу випускається 16 одиниць на цю площу, вибухів набагато більше, уламків більше. Коли випускають «Ураган», їх буде 6-12 одиниць. А якщо випускати «Смерч», їх потрібно десь чотири, щоб закрити цю площу. 

Дистанційне мінування на Харківщині

Дистанційне мінування — використання всіх мін, вони називаються інженерними мінами, які мінуються з повітря. Тобто опускається той самий «Ураган» або «Град», який проводить мінування цієї території. У червні від Кулиничів у напрямку кільцевої Старого Салтова уся територія була дистанційно замінована. Ми проводили там знешкодження протитанкових мін ПТМ-1. Безпосередньо по Харкову використовувалися протитанкові міни ПТМ-1 — довгі, трикутні, у пластиковому корпусі.

ПТМ-1, якими російські окупанти дистанційно мінували Харків навесні 2022 року. Фото: Суспільне Харків

У районі Золочівщини у напрямку села Уди здійснювали дистанційне мінування мінами, що самі знешкоджуються, але можуть лежати різний час, у них не завжди спрацьовує самоліквідатор. Іноді він спрацьовує, коли її чіпаєш. І проти техніки, і осколкове ураження живої сили, такі міни можуть лежати до двох тижнів.

Є міни ПФМ (протипіхотна фугасна міна «Лепесток»), їх на Харківщині я не бачив. ПФМ-міни націлені на те, щоб вивести з ладу техніку, підбити танк. Внаслідок наїзду легкового автомобіля буде пошкоджений автомобіль, може призвести до загибелі людей. Якщо вибухне, то мирні жителі, які будуть просто проходити поруч, від ударної хвилі, вибуху можуть загинути. 

Протипіхотні міни ПФМ-1 на Херсонщині, травень 2022. Джерело фото: mil.in.ua

Головне правило мінної безпеки — не чіпати і не підходити близько. Територія Харкова вичищена на 99% десь з червня. Десь щось може залишатися, якщо люди не повідомили. Це може бути приватний сектор, Мала Данилівка, наприклад. Звичайно, десь щось може лежати у лісопарковій зоні, тому що там ще ніхто не працював, немає можливості. Є оперативні звернення, по яких ми реагуємо, де безпосередньо є загроза для людей. У лісопаркову зону заходити зараз не бажано.

Скільки часу потрібно, щоб розмінувати всю територію Харківщини

Наразі саперів та піротехніків вистачає. Усього вистачає. Складнощі будуть, коли ми почнемо виходити на поля. Зі звільненими територіями, лісами, які йтимуть у напрямку Вовчанська, Печенігів — ніхто не знає, що буде у тих лісах. Не можна зараз сказати, скільки на це знадобиться часу. 

Особовий склад працював і працює, якщо спокійно, з 08:00. Якщо щось оперативне, то з 05:00, 06:00, 07:00. Приїжджали за зверненнями, вилучали боєприпаси, люди підказували, де шукати. У ситуації з областю буде складніше, там ще йдуть бойові дії, населення там мало. Процес там затягнеться, бо треба буде йти і безпосередньо дивитися під ноги. Це буде колишня окупована територія, на ній буде багато мінних пасток.

Нам зайчики і лисички допомагають. Підриваються на мінах, на пастках…. 

З 24 лютого було майже 8000 звернень, які відпрацьовані практично на 85%, бо звертаються й люди з окупованих територій. Це у 16 разів більше, ніж було до повномасштабного вторгнення. Тоді у Харківську область було близько 1000 залучень на рік.