Аватар пользователя Надежда Шостак

Життя після війни: як учасники АТО борються за свої права

Бійці, які воюють на сході України, потребують не лише зброї, спорядження і харчів. Вже повернувшись додому з підірваним здоров’ям, вони починають новий бій за мирне життя. Захищаючи країну там, чимало з них втратили щось тут. Хтось — спокій, хтось — сім’ю, житло чи надію на майбутнє. Як Україна на заході та сході підтримує військовослужбовців і як самі бійці об'єднуються навколо спільної мети — з'ясовували франківський «Галицький кореспондент» і харківський «МедіаПорт».

Харків. Серед першочерговиків був 2336-й

«Часто болить голова, тоді пігулки п’ю жменями. Постійно на знеболювальних, на уколах. Прогресує хвороба з опорно-руховим апаратом. Щоб не турбувати під час загострень близьких, мені потрібна окрема кімната», — розповідає ветеран АТО з Харкова Руслан Агібалов.

У 2014-му він добровольцем пішов на фронт. Служив сапером, двічі потрапляв до шпиталів з контузією та пораненням. Нині має другу групу інвалідності.

Разом з дружиною Наталею та двома дітьми — 6-річним Родіоном і 14-річною Аріною — Руслан проживає у двокімнатній квартирі в районі Південного вокзалу. Ветеран вирішив отримати землю у Харкові, щоб побудувати для родини будинок. Оформленням ділянки зайнявся восени 2016-го. Тоді, щоб зібрати необхідні документи для подачі заяви в мерію, чоловік витратив майже місяць.

«Збір довідок — це проходження всіх кіл пекла. До заяви треба додати довідку з управління Держрезерву міста Харкова про наявність або відсутність земельних ділянок. Зрозуміло, які там черги, — згадує Руслан. — Другий цікавий підпункт — довідка учасника бойових дій, в якій детально розписано, де конкретно брав участь у бойових діях. Навіщо ці дані міській раді? Я вважаю, що це повинна бути закрита інформація. У людини має бути посвідчення учасника бойових дій. Навіщо вимагати цю довідку?»

Відповідь від чиновників мерії надійшла досить швидко — наприкінці 2016 року. В документі йшлося, що його номер у пільговій черзі — 2336-й, а у звичайній — 11441-й. Чи просунулася черга за два роки, Руслан не знає. Немає ні відкритого реєстру, щоб дізнатись, хто за цей час отримав ділянки, ні номера гарячої лінії.

«Я — член Спілки ветеранів АТО. Наскільки мені відомо, з наших хлопців ще ніхто не отримував земельні ділянки у Харкові», — каже Агібалов. 

Петиція до мера

Про те, щоб хтось із побратимів отримав у Харкові ділянку під будівництво, не чув і Віктор Волчелюк — автор петиції на сайті мерії та адвокат Харківської обласної громадської організації «Спілка ветеранів АТО». Ця організація — одна з найбільших у Харківській області і складається з понад 7000 учасників бойових дій.

«Виділення земельних ділянок під забудову атовцям у межах міста майже не відбувалось. У той же час виділення ділянок під забудову учасникам бойових дій, учасникам АТО вже розпочалося і триває в найбільших містах України: Києві, Дніпрі, Одесі, Львові та інших містах», — йдеться в його петиції.

Звернення до мера Харкова адвокат розмістив на офіційному сайті наприкінці червня. Головні вимоги — почати виділення земельних ділянок під забудову в межах міста та створити прозорий механізм їх виділення. В першу чергу автор петиції пропонує давати землю сім'ям загиблих, пораненим бійцям та добровольцям.

«Ми наполягаємо на створенні прозорої групи при міськраді, яка буде контролювати видачу земельних ділянок у місті. Кому роздають, за якими критеріями — нині все покрито мороком, — обурюється Віктор Волчелюк. — Тим, хто звертався до мерії стосовно ділянки для забудови, не відмовляють, присилають листи, що людина тепер у черзі. Черзі, яка кілька років не рухається. Якщо в інших обласних центрах України атовці отримують ділянки, чому в Харкові виходить замкнуте коло?»

Віктор Волчелюк

Віктор Волчелюк

За два місяці петицію підтримали понад 5000 людей. Саме стільки потрібно, щоб її розглянув міський голова. У відповіді Геннадія Кернеса йдеться, що законодавство України у сфері земельних відносин не передбачає окремого порядку надання земельних ділянок таким категоріям, як учасники бойових дій, учасники АТО, сім’ї загиблих, поранені бійці, добровольці та іншим пільговим категоріям громадян.

«Відповідно до статей 6, 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», поряд з військовослужбовцями, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, право на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва мають інші категорії населення, серед яких: учасники бойових дій у Великій Вітчизняній війні, учасники бойових дій в ДРА та інших військових конфліктах, діти війни, сім’ї загиблих та ветерани військової служби», — зазначено у документі.

У відповіді також наводиться статистика: з вересня 2015 року і дотепер у Харкові надали дозволи на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд 75 учасникам бойових дій; в приватну власність земельні ділянки для будівництва передали 44 учасникам бойових дій. Ще три звернення (одне щодо дозволу на розробку проекту, два — про передачу у власність) планують розглянути на сесії міськради у жовтні. За даними міськради, учасники АТО також отримали дозволи на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок двом житлово-будівельним кооперативам для будівництва багатоквартирних будинків.

Членів обласної спілки ветеранів ця інформація здивувала, адже серед побратимів ніхто цієї землі не отримував, стверджує Волчелюк. «Відсутність результату у розгляді нашого звернення до міської влади щодо виділення учасникам АТО земельних ділянок для будівництва у межах міста Харків, примушує перейти нас до рішучих дій», — кажуть в обласній Спілці. 

У день сесії 17 жовтня учасники АТО планують пікетувати міськраду. 

Ділянки  різнокольорові плями

Андрій Бесараб проживає разом з родиною неподалік від Харкова, в Чугуєві. Офіцера запасу мобілізували у травні 2015 року. Андрій служив в інженерних військах. Напередодні дембеля поїхав у відрядження та потрапив у полон, де перебував рік і вісім місяців. Останні півтора року Андрій разом з кількома десятками полонених утримувався в колонії у Макіївці. Додому повернувся 27 грудня 2017 року під час обміну заручників.

«Звільнившись з полону, я тривалий час займався лікуванням і відновленням здоров'я. Місяців зо три тому я звернувся до земельного управління в Чугуєві. Вирішив оформити 2 га, бо зацікавлений розпочати фермерське господарство», — розповідає Бесараб.

Чоловік отримав у відповідь листа з надрукованими номерами і без жодних роз'яснень. «На мій погляд, система виділення землі недостатньо прозора і зрозуміла, у тому числі й кадастрова карта України. Я відкриваю її і бачу різнокольорові плями. Що вони означають, я не розумію. Де вільна ділянка, як розібратися?» — журиться учасник АТО.  За допомогою до юристів чи ветеранських організацій Андрій поки що не звертався, бо продовжує займатися здоров'ям.

Резерв оновлюється щомісяця

На офіційному сайті Держгеокадастру є відповідний розділ — інформація для учасників АТО та членів їх сімей, каже юрист відомства Костянтин Рибалко. Саме тут можна знайти вільні ділянки під садівництво чи ведення особистого селянського господарства, які розташовані за межами населених пунктів. З липня 2014-го ветерани отримали 7659 ділянок площею понад 9,6 тис. гектарів. 

«Щоб учасник АТО мав актуальну інформацію, ми щомісяця робимо резерв земель — не менше 3 тис. га. Це землі сільгосппризначення державної власності. Розміщуємо на офіційному сайті — площі, графічні зображення і відповідні ради, за межами яких вони розміщені і на території яких ми надаємо ці земельні ділянки», — пояснює Костянтин Рибалко, юрист головного управління Держгеокадастру в Харківській області.

За чотири роки в Чугуївському, Дергачівському, Харківському, Печенізькому, Вовчанському та Зміївському районах області учасники АТО створили 24 садових товариства. Ділянку під садівництво отримав і Руслан Агібалов. Проте земля виявилася заболоченою. «На жаль, ми достойні землі тільки на смітниках або болотах», — обурюється учасник АТО.

Ветеранам надаються ділянки, що дійсно є ліквідними, як з точки зору їх показників родючості, так і зручного інфраструктурного місця розташування, у свою чергу говорить юрист ГУ Держгеокадастру у Харківській області Костянтин Рибалко.

Андрій Бесараб тим часом навчається на курсах у Києві — якщо отримає землю, розпочне власну справу: «Ми подаємо свої бізнес-ідеї, а нам фахівці допомагають їх перетворити у бізнес-план. Моя тема — тепличне господарство. Планую обладнати високотехнологічні теплиці. Під це все потрібна земля. Для тепличного господарства 2 гектара більш ніж достатньо». 

Згідно з законом

З початку антитерористичної операції статус учасника бойових дій в Україні отримали майже 300 тисяч людей. Держава має обов'язки перед бійцями: серед гарантій — збереження робочого місця, надбавки, грошова допомога учасникам АТО з інвалідністю, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир.

Графика: facebook.com/MLSP.gov.ua

Графика: facebook.com/MLSP.gov.ua

Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасники бойових дій мають право на поліпшення житлових умов, першочергове відведення їм земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва. Учасник АТО має сам вирішити, де він хоче отримати земельну ділянку і для чого, однак саме у цьому питанні на місцях виникає багато труднощів. 

Івано-Франківськ. Всіх не забезпечити

У загальній черзі на земельну ділянку в Івано-Франківську — усі пільгові категорії громадян, і забезпечити всіх місто не в силі. Просування все ж є. За останніми даними, п’ятьом учасникам АТО в Івано-Франківську надали дозволи на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства у мікрорайоні Опришівці. Три з них вже передали у власність. Ще чотирьом членам сімей загиблих учасників АТО дали дозвіл на складання проектів землеустрою щодо відведення ділянок для індивідуального житлового будівництва у районі Дем’янового Лазу та в районі вулиць Вербова-Микитинецька.

22 земельні ділянки для житлового будівництва передали у власність учасникам та сім’ям загиблих неподалік Дем’янового Лазу та в Опришівцях. Хоч далеко від центру, та люди своєї землі дочекалися. 106 людей отримали землі під гараж, а 35 — для садівництва. 22 учасники АТО серед них вже мають ці землі у власності.

Станом на жовтень 2018 року до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області звернулися 663 учасники АТО з проханням про отримання землі. На Прикарпатті вже надали 598 дозволів: 255 — для ведення садівництва; 343 — для особистого селянського господарства.

Для забезпечення потреб учасників АТО на Франківщині зарезервовано близько 997,4 га земель сільськогосподарського призначення державної власності, з них 830,6 га — для особистого селянського господарства та 166,8 га — для індивідуального садівництва.

Найбільше учасників АТО шукали ділянки у Тисменицькому районі, де з 270 заяв видали вже 261 дозвіл на розроблення проектів землеустрою. Наступними серед затребуваних є Надвірнянський район, де з 90 заяв дозвіл надали вже на 82 ділянки, та Городенківський — там з 80 заяв розробляють проект землеустрою на 75 ділянок. 

Житловий проект атовців

Навіть маючи земельну ділянку під будівництво, учаснику бойових дій часто немає за що зводити будинок. Атовці Франківська знайшли спосіб, як забезпечити побратимів житлом не за рахунок державних чи місцевих програм, а безкоштовно або зі значною знижкою. 

Для цього вони створили проект «Житло воїнам АТО». Міська влада виділяє учасникам АТО землю під будівництво багатоквартирного житлового будинку, інвестор-забудовник зводить багатоповерховий будинок, а частину квартир у ньому отримують учасники бойових дій. Таким чином, за словами голови Івано-Франківської міської асоціації учасників АТО Василя Андріїва, в першу чергу хотіли подбати про тих, хто залишився поза увагою держави — інвалідів 3-ї групи та батьків багатодітних сімей.

Після демобілізації учасники бойових дій поверталися додому іншими, зазначає Андріїв. Після служби бували непорозуміння у сім’ях, розлучення. Проблемним було й забезпечення родин елементарними речами, щоб зібрати дітей на навчання. Багато бійців покинули попередню роботу і певний час звикали до мирного життя.

«Звичайно, дуже багато виникало сімейних проблем, а питання з житлом було не закрите і до війни. Багато хто наймав житло, жив у гуртожитках, де на 12-14 кв. м тіснилося 5-6 людей. Потім держава забезпечувала сім’ї тих, хто загинув. Згодом включили інвалідів 1-ї та 2-ї групи. Але є такі категорії, як інваліди 3-ї групи, які отримали поранення вогнепальні чи осколкові, багатодітні сім’ї, де є 3-5 дітей, малозабезпечені — всі вони залишилися поза увагою держави», — пояснює голова міської асоціації учасників АТО.

Процес запуску проекту був тривалий і складний, зазначає Андріїв. Першу чергу сформували окремо від ЦНАПу, зібрали разом тих, хто потребує житла. Бійці особисто розповідали про свої умови, приносили фото. Згодом сформовану чергу перевіряли, навідувалися до бійців у гості.

«Відсоток атовців, які користуються отриманими земельними ділянками, дуже малий. За нашими підрахунками, лише 3% людей будувалися на цих земельних ділянках. Решта ж пустували або їх продавали, часто за безцінь. Своє розуміння я виклав на папері. Спершу нам відмовили. Я довго розбирався із земельними, архітектурними питаннями. Переконав хлопців я лише на п’ятих чи сьомих зборах», — згадує Андріїв.

Врешті навіть скептично налаштовані учасники АТО повірили в реальність задуму.

Бійці писали заяви від руки, які ретельно перевірялися. Встановили також принципи черговості. На квартиру може розраховувати боєць з Івано-Франківська, адже будували житло на землі міста, інвалід 3-ї групи внаслідок бойових травм або захворювання, отримані на війні. Наступні у черзі — багатодітні сім’ї і малозабезпечені. Згодом до проекту долучили також сім’ї, де діти хворіють на ДЦП.

«У другій та третій черзі було понад 200 осіб. Ми сформували її ще у 2016 році, а затвердили вже у 2017-му, бо кожного перевіряли. Звісно, зараз я багато чого змінив би, але ми набиралися досвіду, якого тоді просто не було. Було безліч образ, які зараз особисто мені дають відлуння, бо багатьом ми відмовляли. Втім десятки квартир здані, і бійці вже обживаються», — каже Василь Андріїв.

Шанс на гідне життя

Свого житла дочекався і батько трьох дітей, боєць 80-ї десантно-штурмової бригади Петро Соломка. Він пішов на війну, залишивши вдома кохану з двома доньками. Родина жила разом в орендованій квартирі.

Соломка воював з 2014 року, і щоразу повертався на фронт після отримання травми. Навіть ордер на квартиру вручили його дружині з доньками, адже чоловік у той час був на війні. 

«Я потрапив у госпіталь з травмою, розірвав зв’язки у плечі. Тоді, пригадую, побачив бійців із сильними пораненнями, у людей не було рук і ніг. Я зрозумів, що я просто не заслуговую на статус учасника — відмовився від госпіталю. Тоді мене попередили, що травма дасть про себе знати. Це було ще у 2014 році. Після завершення служби я ще кілька разів підписував контракт, і травма таки далася взнаки. Весь час, поки я був на сході, моя дружина залишалася з двома дітьми, з ними і бігала по установах, щоб оформити квартиру», — розповідає боєць.

Зараз Петро Соломка повернувся додому і виховує своїх дітей, працювати через проблеми зі здоров’ям не може досі. Живуть на зарплату дружини і поки що не можуть собі дозволити облаштувати квартиру, яку отримали. Тому доводиться і далі наймати помешкання. 

Від держави чоловік отримав земельну ділянку в Тисмениці та ділянку під гараж. Розповідає, що отримати житло, як і земельні ділянки реально, але для цього потрібно спілкуватися з побратимами, знати, що і як працює, знайти час на роботу з документами.

«Хлопці втратили сім’ї, адже не мали часу на вирішення будь-яких особистих проблем. Коли я підписував контракти і йшов воювати, бачив, як бійці змінювалися. Багато хто справді не мав, куди повертатися і як жити», — згадує Петро.

Він спілкується з побратимами з інших міст, і знає, що ситуація подекуди значно складніша — про отримання землі чи квартири взагалі нема мови. Про досвід Франківська, де за два роки атовцям видали 136 квартир, тепер дізнаються в інших містах. 

На Харківщині ж діє програма пільгового забезпечення житлом бійців, за якою 40% вартості житла компенсується з обласного бюджету, а решту має сплатити сам учасник АТО. За даними Департаменту містобудівництва і архітектури ХОДА, з початку дії програми, у 2016 році, житло отримали 87 сімей. 

Автори: Марта БАРАНЕЦЬКА, Надія ШОСТАК

Проект здійснюється за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Читайте інші матеріали проекту

Читайте також«Возвращаясь с войны» и «Реабилитация бойцов АТО: «Их надо найти, поднять в них веру»

Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке автору, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Вы также можете отправить свой комментарий.