Аватар пользователя Вероніка Мелкозьорова

Кримські татари борються за справедливість на окупованому півострові

Не всі українці мали можливість відкрито святкувати День Незалежності 24 серпня. З моменту російської окупації Кримського півострова, історичної батьківщини трьохсот тисяч кримських татар України, пройшло вже три роки, і багато з кримських татар все ще мають боротись за справедливість та незалежність, стикаючись з кремлівськими утисками.

У квітні Міжнародний суд ООН в Гаазі постановив, що Росія має припинити переслідування та дискримінацію кримських татар. Проте Кремль продовжує репресії.

Та якщо раніше кримські татари були радше перелякані та не знали, як протистояти цим репресіям, в останні місяці вони стали згуртованішими, підтримуючи один одного, протестуючи на вулицях і обстоюючи свої права в судах окупованого Росією Криму, каже засновниця правозахисної організації «Крим SOS» Таміла Ташева.

«Кримські татари перестали боятись, — сказала Ташева в коментарі Kyiv Post. — Активісти створюють групи, такі як «Наші діти» та «Кримська солідарність». Такі організації допомагають сім’ям політичних в’язнів та взагалі всім, хто в Криму постраждав від російської несправедливості».

Кримські татари тримають в руках 10-рубльові монети під будівлею Верховного Суду в Сімферополі, Крим. Вони пожертвують ці монети кампанії «Кримський марафон». Фото: Айше Умерова

Кримські татари тримають в руках 10-рубльові монети під будівлею Верховного Суду в Сімферополі, Крим. Вони пожертвують ці монети кампанії «Кримський марафон». Фото: Айше Умерова

 Утиски в дії

З часів російського військового вторгнення правозахисники задокументували щонайменше 289 випадків порушення прав людини в Криму: викрадення, незаконні обшуки в офісах і квартирах, арешти та порушення кримінальних справ за сфабрикованими звинуваченнями проти людей, що підтримують Україну.

Російський уряд заперечує всі звинувачення, стверджуючи, що діє в рамках закону.

За даними «Крим SOS», станом на квітень 37 кримських татар були арештовані в політично вмотивованих справах з 2014 року, 20 із них ув’язнили,  17-м присудили домашній арешт або підписку про невиїзд.

З 37-ми арештованих 19 кримських татар були обвинувачені в тероризмі та екстремізмі. Російська влада звинуватила їх в членстві міжнародної ісламської організації «Хізб Ут-Тахрір», забороненої в Росії, але не в Україні.

Також багатьом кримським татарам присудили сплатити величезні штрафи. Причини були різні, наприклад, проукраїнський пости в соціальних мережах.

З кожним днем окупаційна влада стає все більш жорсткою до незгодних із режимом.

9-го серпня 76-річного татарина Сервера Караметова було засуджено до 10-ти днів у слідчому ізоляторі і сплати 10 000 рублів (4320 гривень) штрафу за непокору поліцї.

«Злочином» Караметова був його одиночний протест біля будівлі верховного суду в Сімферополі. Чоловік виступав проти переслідувань кримських татар із плакатом, адресованим російському президентові Володимиру Путіну: «Путін! Наші діти не терористи!»

Після того як російський суд відмовився розглядати прохання про пом’якшення вироку, подане адвокатами Караметова, щонайменше десятеро чоловіків похилого віку так само вийшли на одиночні пікети, але на цей раз вимагаючи свободи для Караметова та інших ув’язнених кримських татар.

Восьмеро з них були затримані поліцією того ж дня.

Ігноруючи правосуддя

У квітні Міжнародний суд ООН в Гаазі постановив, що Російська Федерація мусить припинити дискримінацію етнічних українців та кримських татар на анексованому півострові.

Згідно з Міжнародною конвенцією про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Росія мусить утриматись від будь-яких утисків та обмежень можливостей кримсько-татарської спільноти мати їхні політичні та представницькі інститути, зокрема Меджліс.

Суд також наказав російській владі на окупованому півострові забезпечити громадян Криму можливістю навчатись в школах кримськотатарською та українською мовами.

«Це було дійсно дуже важливе рішення, але не для Росії. Окупанти не сприйняли його всерйоз. Вони продовжили репресії», — каже Ташева.

Вже після рішення суду ООН російські суди в Криму арештували щонайменше п’ятьох кримських татар в політично вмотивованих справах в липні та серпні, повідомила прес-служба Міністерства зовнішніх справ України.

«Російська (окупаційна) влада здійснила три незаконні обшуки в будинках кримських татар тільки за минулий тиждень — цинічних обшуків, в стилі НКВС», — написала прес-служба міністерства у Facebook 14 серпня.

«Також влада Росії цинічно арештувала чоловіків похилого віку, що вийшли на протест проти арешту Караметова», — додали у міністерстві.

Сильніші разом

Кожного разу, коли справа проти кримського татарина слухається у суді, десятки татар збираються під будівлею суду на його підтримку. Так само як і кожного разу, коли ФСБ проводить нелегальний обшук в будинках кримських татар.

Делявер Меметов, координатор руху «Кримська Солідарність», розказав Kyiv Post, як в квітні 2016 року родичі незаконно заарештованих кримських татар разом із правозахисниками та  адвокатами створили правозахисний рух, аби допомагати всім, хто постраждав від політичних репресій та дискримінації.

Активісти «Кримської Солідарності» надають юридичну допомогу  кримським татарам у біді, надають фінансову підтримку сім’ям незаконно засуджених та інформують громадськість про всі дії російської окупаційної влади.

«Проросійська влада Криму звісно не схвалює нашого існування, — сказав Меметов. — Та ми просто не можемо стояти осторонь, коли кругом такий безлад — це наша спільна проблема. Спочатку радянська влада демонізувала кримських татар як «зрадників режиму». Наших батьків прозвали дітьми зрадників. Сьогодні історія повторюється. Тільки для російської влади ми терористи та екстремісти».

Штрафний марафон

Намагаючись допомогти своїм, кримські татари пішли в онлайн, публікуючи в соціальних мережах свої фото, на яких вони тримають у руці монету номіналом в 10 російських рублів з хештегом #Кримський_Марафон. Кампанія під назвою «Кримський марафон» була запущена кримсько-татарськими активістами для того, аби допомогти кільком своїм побратимам сплатити незаконні штрафи у розмірі від 10 000 до 300 000 рублів (від 4 320 грн до 129 600 грн). В червні Росія оштрафувала кількох кримських татар за «протиправні дії».

«Одна дівчина мусить тепер сплатити 300 000 рублів (129 600 грн) штрафу за проукраїнських пост у фейсбуці. Звичайна людина в Криму просто не може собі зараз дозволити такі гроші», — сказала Ташева.

Ташева повідомила, що кожен кримський татарин на анексованому півострові може допомогти своїм незаконно засудженим побратимам заплатити штрафи, пожертвувавши лише десять рублів.

«Чому десять? Тому що саме така сума вийде, якщо поділити загальну суму штрафів поміж всіма кримськими татарам, що живуть на півострові», — пояснила Ташева.

Ташева також додала, що у правилах флешмобу прихований елемент приниження для російських правоохоронців.

«Кожен може пожертвувати гроші тільки в 10-рубльових монетах, — сказала Ташева. — Коли ми зберемо всю суму, активісти принесуть гроші до правоохоронців у кількох важких мішках. Нехай рахують».

Протягом місяця Кримський Марафон поширився по всій Україні і навіть за кордоном.

Проте люди, які живуть не на території Криму не зможуть пожертвувати в монетах. Адже будь-які банківські операції з анексованим півостровом заборонені. Єдина можливість допомогти татарам — перечислити гроші на рахунки «Крим SOS».

«А ми вже їх розміняємо і передамо в Крим», — сказала Ташева.

«Крим SOS» вже встиг зібрати більше 800 000 рублів (345 600 грн).

Меметов впевнений, що кримські татари продовжать боротьбу за свої права на окупованому півострові.

«Російські окупанти застосовуватимуть силу проти правди, — сказав він. — Бо їм нема чого більше запропонувати людям. Тільки масові арешти, обшуки, штрафи і рейди не зупинять волевиявлення кримського народу».

Щоб допомогти кримським татарам, пишіть на Facebook-сторінку Крим SOS. Докладніше про «Кримський марафон» — на сайті «Крим SOS».

Автор: Вероніка Мелкозьорова

Ця стаття опублікована у рамках проекту «Журналістика толерантності» громадської організації «Фонд Розвитку ЗМІ» та газети Kyiv Post. В рамках проекту будуть висвітлюватись проблеми та виклики з якими стикаються представники сексуальних, етнічних та інших меншин в Україні. Проект проходить за підтримки американського народу, що була надана Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) через Інтерньюз. Зміст матеріалів необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Інтерньюз.

Читайте також інші матеріали проекту: «Як без замісної терапії страждають на окупованих територіях» та «Class Act: як театр допомагає порозумітись підліткам зі сходу та заходу».

Редактор: 
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке автору, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Вы также можете отправить свой комментарий.