Эта книга книгой стать не должна была. Задумывалась как серия интервью, стала полноценным изданием, которое Андрухович называет «самой главной» на сегодня своей книгой.
Исповедью: ночные бдения, литры алкоголя, марихуана – «правда жизни» Андруховича. Лит. тусовка такая и есть, настаивает он..
Юрий Андрухович, писатель: «Мій приятель-бубабіст Віктор Неборака вже зробив мені зауваження: «Якщо ви німецькою розмовляли, то звідки ці матюки російські у вашому спілкуванні?» От. Я сказав, що це вже є мистецтво перекладу, так я перекладав з німецької ті ідіоматичні вислови, які там траплялися».
«Широкі штани з безліччю кишень, сережка у лівому вусі, звичка рукою відкидати назад пасмо неслухняного волосся, обдерті оранжево-чорні кеди». Портрет Андруховича от самого Андруховича - скорее, стеб над шаблонными описаниями литераторов.
Когда на e-mail Андруховича пришло письмо от одного из немецких журналистов с просьбой «сделать несколько больший разговор», Андрухович недовольно отписался. Но встреча все-таки состоялась - интервью длилось 7 дней, с утра до вечера, диктофон не выключался ни на минуту. Вопросы-ответы, откровения и литры бренди.
Через месяц журналист погиб в автокатастрофе. Андрухович стал самостоятельно расшифровывать собственное интервью. Правда или легенда о загадочном журналисте, чтобы привлечь читателей?
Юрий Андрухович, писатель: «Якщо щоразу знову і знову виникає це запитання, то я залишаю відповідь на ваше вирішення. Оскільки в мене є тільки одни варіант відповіді: це реальна людина. Раніше мені не знайомий, але за цей час, поки ми спілкувалися, ми досить вже близько познайомились. Ні, трошки не так! Він досить близько познайомився зі мною». (Смех).
