Публікації

Після 24 лютого харків'янину Олегу Черкашину дали два тижні на сформування батальйону. Він згадує, що цю умову спершу сприйняв за жарт. Але виконав її. Росіян, які прорвалися в Харків 27 лютого, він зустрів у центрі міста — вогнем. Поруч з начальником поліції та головою обласної адміністрації. Про що думав у ті хвилини, кого бере до свого підрозділу і що думає про харків'ян — слухайте у подкасті «Герої Харкова» про жителів міста під час війни. 

У п'яти центрах адміністративних послуг на території Харківської області — Краснограді, Змієві, Мерефі, Лозовій, Богодухові — днями почали приймати заявки на членство у штурмових бригадах Нацполіції, Нацгвардії та Держприкордонслужби. МВС створює вісім бригад, поповнення яких, за задумом відомства, відбуватиметься винятково з добровольців: як цивільних, так і поліцейських, нацгвардійців, прикордонників. Скількох планують набрати на Харківщині, в обласній адміністрації та поліції не уточнюють, проте наголошують, що вступати до підрозділів не примушуватимуть. У чому суть створення бригад, на брифінгу 3 лютого розповів начальник поліції Харківщини Володимир Тимошко. Пряма мова. 

3-го лютого у Харкові презентували концепцію змін до Генерального плану міста. В її розробці брав участь британський архітектор Норман Фостер. Що лежить в основі концепції, як планують перебудувати ринок «Барабашово», хто і коли втілюватиме проєкт у реальність?   

«Вони були щемкими. Він, вона, старенький англійський бульдог. Часто подовгу сиділи разом на балконі та споглядали за маленьким клаптиком життя на Мироносицькій. Грілися на сонечку...», — згадує харків'янка Світлана Фенота. 

Гуманітарна місія «Проліска» під керівництвом харків'янина Євгена Капліна допомагає жителям прифронтових населених пунктів і переселенцям з 2014 року. Під час повномасштабного російського вторгнення члени організації евакуювали з-під обстрілів в Україні понад 11 тисяч людей, у Харкові — близько 2 тисяч. «Проліска» працює у різних регіонах, опікується людьми на деокупованих територіях: за підтримки агентств ООН надає будівельні матеріали, доставляє продуктові набори, воду, теплі речі. Про 8 років роботи на Донеччині та Луганщині, війну у рідному місті та контузію під час евакуації мешканки Північної Салтівки — 21-й епізод подкасту «Герої Харкова».

Харків'янин Андрій Мочалов увечері 17 серпня втратив матір. У гуртожиток, де вона жила, влучила російська ракета. Разом з Анною Медведєвою загинули 19 мешканців. Андрій з родиною живуть у сусідньому будинку — удар стався на їхніх очах. 

Російські окупанти 29 січня завдали удару по Харкову, внаслідок якого загинула жінка, ще троє людей поранені. Ракета влучила у житловий будинок у центрі міста. Зі зруйнованої чотириповерхівки евакуювали людей. 

25 січня харківські рятувальники демонтували частину конструкцій будинку на вулиці Метробудівників, 1 на Північній Салтівці. Зносять плити, які можуть впасти будь-якої миті. За даними міської влади, авіаудари та артобстріли російських військ зруйнували або пошкодили близько 4,5 тисячі будівель у Харкові. 500 з них не підлягають відновленню. 

Вчителька початкових класів з Липців Ольга Істоцька провела в російській окупації чотири місяці. Три з них вона продовжувала навчати дітей — спочатку роздавала домашні завдання по домівках, потім збирала учнів на уроки у власній хаті. Про підтримку дітей, тиск з боку росіян, евакуацію до Латвії та повернення на Харківщину — новий епізод подкасту «Герої Харкова».

Верховний комісар ООН у справах біженців Філіппо Гранді під час кількаденного візиту до України відвідав Харків. Міський голова Ігор Терехов показав йому зруйновану російськими обстрілами Північну Салтівку. 

Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» — установа, відома в Україні та за її межами фундаментальними відкриттями. 90 років тому в стінах інституту розщепили ядро атома. Утім, кругла дата в умовах повномасштабного російського вторгнення минула майже непоміченою. Які наслідки завдала війна фізико-технічному інституту та тісно пов'язаному з ним фізико-технічному факультету університету Каразіна? 5-й і заключний епізод подкасту «Воєнний Харків: як вистояли П’ятихатки».

У мовному питанні Харківський міський голова Ігор Терехов намагається наслідувати свого наставника — Геннадія Кернеса. Як і для попередника, використання української для Терехова виглядає як формальність і зайвий тягар. Публічні заяви посадовця тільки підтверджують цю думку. На одинадцятому місяці війни з Росією він уперто відмежовується від української мови і, переходячи на державну у виступах на камеру, робить харків'янам «послугу». Як міська влада просуває риторику колонізаторів і чому питання мови на часі, «МедіаПорту» розповів мовознавець, викладач української мови у Колумбійському та Єльському університетах Юрій Шевчук. У 2015 році вийшла його праця «Мовна шизофренія. Quo vadis, Україно?». 

Харківські підприємці створили автономне укриття — металевий бункер, де під час обстрілів або інших небезпечних подій може сховатися родина. Конструкція оснащується меблями, має вентиляцію, запасний вихід, підключається до системи водо- та енергопостачання. Укриватися у такому бункері, за словами розробників, за відсутності світла і з живленням від генератора можна щонайменше тиждень. Ціна бункера сягає вартості квартири у новобудові. 

Олександр Ковшарьов після окупації, втрати дому та поранення знову сів за кермо швидкої та рятує людей. Повномасштабне російське вторгнення чоловік зустрів у Руських Тишках, звідки російські загарбники били по Харкову. Коли у травні Збройні сили України звільнили село, росіяни почали знищувати населений пункт. Будинок Олександра зруйнований.   

Гурт з Харківщини «Курган&Агрегат» вперше з початку російського повномасштабного вторгнення виступив перед публікою наживо. Це сталося в харківському Оперному театрі на концерті 12 січня, організованому на підтримку Збройних сил України Харківським літературним музеєм за сприяння письменника і музиканта Сергії Жадана та фонду «Відродження». Євген Володченко (Жека) з гурту «Курган&Агрегат» після перших місяців волонтерства пішов добровольцем у підрозділ «Кракен», а брати Аміль та Раміль Насірови продовжують волонтерити, збираючи мільйони гривень на ЗСУ. 

Російська окупаційна армія останніми днями посилила обстріли Куп'янського району — за спостереженнями тимчасового виконувача обов'язків голови Куп'янської РВА Андрія Канашевича, інтенсивність обстрілів зросла. Сьогоднішній російський обстріл селища Дворічна, розташованого впритул до лінії фронту, забрав життя двох жінок. У момент удару вони перебували на вулиці і дістали смертельних поранень. Про ситуацію у Дворічній та Куп'янську — коментар Канашевича. 

Російська окупаційна армія не припиняє обстрілів Куп'янська та Куп'янського району. Останніми днями окупанти щільно б'ють з артилерії по житлових будинках. Від обстрілу 12 січня літньому жителю Куп'янська відірвало руку. Під ударами залишається прифронтове селище Дворічна. Фоторепортаж з Куп'янська 13 січня. 

52-річна Світлана Оксененко — одна з 19 загиблих під завалами гуртожитку на вулиці Ахієзерів у Харкові, куди у серпні влучила російська ракета. Якою була мати і чому відмовилася евакуюватися, «МедіаПорту» розповіла донька Світлани Маргарита Толстова. Після смерті матері у неї з сестрою не залишилося близьких родичів. 

Три години перемовин дорогою до Харкова під знаком «Леопардів». 10 січня Харків вперше після повномасштабного вторгнення відвідав представник ЄС рівня урядовця — міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок. Очільниця МЗС на власні очі побачила наслідки російського вторгнення для мегаполіса і, на думку її українського колеги Дмитра Кулеби, упевнилася, що Німеччина має надати Україні танки Leopard. Що побачила Анналена Бербок у Харкові, про що говорила під час візиту з представниками міста і що свідчить її візит у прифронтове місто — матеріал «МедіаПорта».

У четвертому епізоді подкасту «Воєнний Харків: як вистояли П’ятихатки» знайомимося з директором школи №62 Олександром Гряником. Від початку вторгнення навчальний заклад у прямому сенсі став «Пунктом Незламності», де від російських обстрілів ховалися люди. Внаслідок ударів окупанта значно пошкоджений основний корпус. 

У Харківському апеляційному суді, який нині працює у Валках, 6 січня розглянули скаргу прокуратури, яка просила повернути під варту обвинувачену у коригуванні вогню російських військ по Харкову 29-річну уродженку Антрацита Дар'ю К. Навесні суд відправив її в СІЗО, а у грудні звільнив під заставу у сумі майже пів мільйона гривень. Обвинувачена провини не визнає. 

Житель Старого Салтова Микола Ковальов, якому російські окупанти знищили дім, чинив опір росіянам, знищив двох окупантів, пішки дістався Харкова і майже у 60 років став до лав Збройних сил України. 

Навесні міська влада обіцяє закласти у центрі Харкова Алею Героїв, де першими увічнять пам’ять двох Героїв України — Георгія Тарасенка та Олега Адамовського. Якою є загальна концепція, невідомо. Але сама ідея увічнення загиблих захисників у центрі міста — не нова і належить громадськості. Що відомо про плани міськради та як реагують харків'яни? 

Дивний Новий рік у дивній країні. Країні, що вкотре дивує світ і почасти саму себе. Яка бачить ціль і вірить у себе, як ніколи раніше. Яка демонструє невиправний оптимізм і віру у краще, незважаючи на виклики і ризики. Для якої справжній новий рік почнеться, коли вона переможе.

У третьому епізоді подкасту «Воєнний Харків: як вистояли П’ятихатки» говоримо з харківським бізнесменом та волонтером Юрієм Сапроновим. Під час обстрілів гольф-клуб Сапронова, розташований у П’ятихатках, прихистив понад сотню людей, частина з них залишається там і досі. Сам бізнесмен повністю віддався волонтерству: возив хліб, продукти, ліки і за підтримки інших харків’ян систематично допомагає українській армії.

17 серпня Наталія Ушакова втратила батька. 83-річний Борис Шпілька загинув внаслідок російського ракетного удару по гуртожитку на Салтівці. Чоловіка дістали з-під завалів одним з останніх — на третю добу. Разом з ним загинули 19 мешканців. «МедіаПорт» продовжує серію матеріалів про загиблих, поранених та уцілілих у двох харківських гуртожитках, що зруйнувала Росія. 

Настоятель храму Святого Іоана Богослова Православної церкви України Віктор Маринчак пам'ятає звуки російських літаків над Харковом і «тріскотіння» автоматів під час боїв з диверсантами. Район, де мешкає отець Віктор, окупанти бомбардували з авіації. Неподалік з храмом розірвався російський «Ураган». Коли Харків перебував під постійними ударами і з міста масово виїжджали люди, на службу приходили один-двоє людей. «Ми служимо Богові, служимо Народові України. Ми знаємо, що Бог чує наші молитви, навіть якщо тут нікого немає», — згадує отець Віктор ті літургії. Про системність воєнних злочинів РФ, «русский мир» у храмах УПЦ МП, уроки Майдану, владу, релігію, ненависть та очі, які чекають — в останньому у сезоні, 18-му епізоді подкасту «Герої Харкова».  

У другому епізоді подкасту «Воєнний Харків: як вистояли П’ятихатки» їдемо пошкодженими обстрілами вулицями П'ятихаток та знайомимося з місцевими жителями, які після повномасштабного російського вторгнення стали волонтерами — закривають пошкоджені вікна, відбудовують дахи, возять гуманітарну допомогу, гарячі обіди, ліки, корм для покинутих котів та собак. Рятуючи тварин, волонтери дізналися багато нового про людей. 

Війна не скасовує свят. Вона їх змінює. Війна не забороняє мрії. Вона їх посилює. В тому числі і дитячі. Особливо дитячі.

Вперше в історії сучасного Харкова загальноміські новорічні заходи відбуваються під землею. В умовах війни до свят прикрасили станції на різних лініях метрополітену, а на платформі ст. м. «Університет» встановили головну ялинку Харкова. До 7 січня для дітей з Харкова та переселенців з районів області, які були вимушені евакуюватися, показуватимуть казкову виставу.