Публікації

Сексистські зауваги з уст політиків, здається, вже давно стали моветоном. Про такі випадки та реакцію на них у коментарі для «МедіаПорта» розмірковує головна редакторка сайту «Повага» — кампанії проти сексизму в медіа та політиці — Вікторія Кобиляцька.

Внаслідок російської агресії у Харкові пошкоджені понад п’ять тисяч житлових будинків. Такі дані наводить Департамент житлово-комунального господарства міськради. Пів сотні з них, за висновком мерії, вщент зруйновані. Щоб встановити, чи підлягають будинки відновленню, міська влада замовляє експертизи житла. Мешканці трьох багатоповерхівок у центрі впевнені: висновок щодо їхнього житла — помилковий, і будинки можна зберегти. У третьому епізоді подкасту «Воєнний Харків: центр міста» слухаємо аргументи мешканців та намагаємося дізнатися відповідь міської влади. 

У новому епізоді подкасту «Герої Харкова» йдемо у гості до родини Марії Чупініної, яка нині виховує десятьох дітей. Під час великої війни Марія, засновниця громадської організації «ДоброТак», оформила будинок сімейного типу і за рік взяла під опіку сімох дітей.

У деокупованому селі Гракове Чкаловської громади Чугуївського району завершують відновлення електромереж. Світла у зруйнованому населеному пункті, де знаходять тисячі протитанкових та протипіхотних мін, немає понад рік. 

У новому епізоді подкасту «Герої Харкова» говоримо про мінну небезпеку на Харківщині та «винахідливих» городників і фермерів. Чи здатні врятувати від вибуху металеві капці? Чому виколупування протитанкових мін з полів власноруч — погана ідея? І чим може закінчитися похід за карасиком на деокупованій території?

У селі Котляри Безлюдівської громади під Харковом прибирають наслідки російського ракетного удару 22 квітня. У будинках поруч з місцем вибуху значно пошкоджені дахи. Ніхто з жителів, за даними місцевої влади, не дістав поранень і не відселився. Люди наводять лад на подвір’ях і сподіваються на підтримку матеріалами, щоб відновити житло.

Жителі деокупованих територій Харківщини отримують квитанції за комунальні послуги, які використовували російські окупанти. Подекуди за газ, світло й воду служби нарахували по кілька тисяч гривень. Житель Ізюма Леонід Щибря отримав платіжки на суму понад 7 тис. грн — стільки «спалили» окупанти, поки жили у його захопленій хаті. Внаслідок російської агресії Леонід із дружиною дістав поранень, відсидів у катівні, його садиба частково пошкоджена, тож коли отримав рахунок, неприємно здивувався: каже, краще б віддав гроші на допомогу ЗСУ.

«МедіаПорт» продовжує серію матеріалів в пам'ять про вбитих росією харків'ян. 26-річний Олександр Шевченко — один з 19 загиблих внаслідок ракетного удару по колишньому гуртожитку на Салтівці у серпні 2022 року. 

«Дворічна? Це жах. До війни це було моє місце сили, Оскіл, риболовля… Зараз Дворічної немає. А люди сидять, на жаль. Отримали заявку на евакуацію двох людей. Нещодавно була офіційна інформація — загинула людина. Це загинув їхній син. От вони його поховали і тепер будуть виїжджати. Щоб ви розуміли, чому», — розповідає Ігор Клименко, керівник евакуаційного загону Харківської обласної організації Товариства Червоного Хреста України. 

570 тисяч гектарів сільгоспугідь на Харківщині цьогоріч залишаться недосяжними для посівної. За даними Харківської ОВА, через замінування та бойові дії роботи планують на площі 635 тисяч га – це на 18% більше, ніж торік. Що знаходять аграрії на полях після окупації, як фіксують шкоду від обстрілів та відновлюють господарства — у подкасті «Герої Харкова» розповідає фермер Юрій Михайлов.

12 квітня на Алеї слави 18 кладовища у Харкові поховали Антона Дербілова — художника, скульптора, музиканта. 

Як живе Близнюківська громада, де вперше в Україні показали новий фільм «Люксембург, Люксембург».

У Харківській області мобільні бригади реабілітологів працюють з військовими. Здоров'я захисників відновлюють прямо на передовій. 

Щоденник Володимира Вакуленка пролежав у землі близько пів року. Згорнутий у пакет зошит на 36 сторінок в клітинку письменник закопав у саду під вишнею у рідному селі Капитолівка Ізюмського району і наказав батькові тримати все у секреті, допоки «не прийдуть наші». Вакуленко мав передчуття, але не відчував страху — це стало зрозуміло з його записів, каже заступниця директорки Харківського літературного музею Тетяна Ігошина. Свідчення про російську окупацію, які вона розшифрувала, наприкінці березня показали харків'янам. 

Повномасштабне російське вторгнення забрало життя понад 30 студентів, випускників, викладачів університету ім. Каразіна. Каразінці служать в лавах ЗСУ, волонтерять і продовжують навчання дистанційно. Через обстріли університет втратив кілька корпусів і зазнав шкоди на суму щонайменше 3,5 млрд гривень. З іноземних студентів залишилися половина. Як тримається колектив вишу, як залучає студентів і які плани на майбутнє будує — інтерв'ю ректорки університету ім. Каразіна Тетяна Кагановська.

Що таке гуманітарне розмінування і хто за нього платить? Як воно може допомогти з працевлаштуванням? І чому «народний спосіб знешкодження мін» лише видається дієвим, а насправді робить територію ще більше небезпечною? Про все це ми поговорили з представником міжнародної організації HALO Trust, головним керівником операційного напрямку з розмінування Богданом Гречком, підрозділ якого зараз працює у Харківській області.

Державна екологічна інспекція оцінює суму збитків, завданих екології Харківської області від бойових дій, у сотні мільярдів гривень. Це далеко не остаточна оцінка. Справа не тільки в тому, що війна триває, регіон щоденно потерпає від російських обстрілів і близько 2% території Харківщини залишається під окупацією. Справа ще і в розмінуванні. Саме в розмінування впираються усі питання, що пов’язані з оцінкою і ліквідацією впливу бойових дій на довкілля. Яким чином його можна прискорити, аби процес на розтягнувся на 100 років? Де брати гроші на ліквідацію екологічних наслідків війни? Чи можна їх цілком усунути, чи шкода є непоправною? Про це та інше говоримо із заступником голови ОВА Євгеном Івановим.

Харків називають студентським містом. У ньому розташовані понад три десятки національних університетів та академій. Кількість студентів за мирних часів сягала 160 тисяч. Внаслідок російської агресії, за офіційними даними, щонайменше 90% вишів так чи інакше постраждали. Шкоду одному тільки університету імені Каразіна попередньо оцінили в 100 млн євро. Слухайте подкаст «Воєнний Харків: центр міста», епізод другий — «Незламний економфак».

У Харкові вперше отримали результати інструментального технічного обстеження багатоквартирного житлового будинку, пошкодженого внаслідок російської агресії. Документ стосується 16-поверхівки на Північній Салтівці. За висновком проєктної організації, будинок на вулиці Дружби Народів, 271 зберіг несучу здатність і може бути відновлений. Чому це рішення не є остаточним і як триває обстеження решти будинків, 23 березня журналістам розповів перший заступник директора Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міськради Олексій Богач. 

Після повномасштабного російського вторгнення в Україну харківський музикант, лідер гурту «Папа Карло» Василь Рябко разом з друзями вивозив з-під обстрілів мешканців районів Північна Салтівка, Горизонт, ХТЗ. Під час одного з рейсів їхній автомобіль обстріляли — загинув 34-річний водій Антон Хрустальов. 16 березня минув рік з дня його загибелі. Про вшанування пам’яті друга, музику під час війни, «внутрішню Полтаву» та Харків–залізобетон — слухайте у новому епізоді подкасту «Герої Харкова».

У деокупованій Куп’янській громаді, яка з вересня перебуває під вогнем російської армії, оголосили обов’язкову евакуацію маломобільних людей та родин із дітьми. З моменту ухваленого 27 лютого рішення вивезли кілька десятків людей. Сім’ї з дітьми виїжджати переважно відмовляються. Людей з інвалідністю частково вдається вмовити. Що тримає людей під обстрілами, як проходить евакуація та чи можна змусити жителів Куп’янщини виїхати? 

«Не забудемо, не пробачимо!» — говоримо ми, дізнавшись про загибель на фронті близького друга, когось ледь знайомого або зовсім невідомої раніше людини. «Не забудемо, не пробачимо!» — обіцяємо подумки чи вголос, коли від ворожих ракет і снарядів гинуть цивільні, від кількамісячного немовля до колишнього в’язня концтабору. «Не забудемо, не пробачимо!» — повторюємо, як закляття, коли окупанти закатовують до смерті або влаштовують показову розправу над українськими воїнами. Але як насправді зберегти пам'ять про тих, хто віддав життя за Україну, і безневинно загиблих? Як не дати новим смертям стерти спогади про попередні? Як не обрости слонячою шкірою і не перетворити вшанування на механічний бездушний ритуал? Як має виглядати формула пам’яті про цю війну? Про все це ми говорили з начальницею Північно-Східного відділу Українського інституту національної пам'яті Марією Тахтауловою. 

15 березня близько 10:15 російська ракета вдарила по інтернату у Шевченківському районі Харкова. Люди не постраждали. У будинках поруч вибило вікна, кілька автомобілів мешканців значно пошкоджені. За попередніми даними обласної прокуратури, окупанти вкотре обстріляли Харків ракетою С-300 з території Бєлгородської області. Дивіться фото та відео з місця події. 

Весна 2022. Російська армія бомбардує Харків. Зруйновані обласна адміністрація, управління поліції та СБУ, будівля економфаку університету Каразіна, Палац праці, пошкоджена Харківська міська рада. У другому циклі подкасту «Воєнний Харків» Тетяни Федоркової та Ксенії Чешко слухайте серію репортажів та інтерв’ю про центр рідного міста. 

Біля п'ятиповерхівки в Ізюмі, яку зруйнували російські окупанти під час захоплення міста, 9 березня зібралися родичі та друзі загиблих. Рік тому під завалами будинку на вулиці Першотравневій (після перейменування — вулиці Пам'яті) загинули близько 50 людей. Серед них — цілі сім'ї, діти. Вшанувати пам'ять своїх близьких у день роковин прийшов Михайло Яцентюк, який внаслідок обстрілу втратив сімох членів родини.

«Коли ми приїжджали на деокуповану територію, перше, що люди питали: як там Харків, що взагалі відбувається? Що з країною? Люди просто приходили і читали новини. Емоційно було дуже важко», — говорить Ольга Бігун, територіальна менеджерка «Нової пошти» у Харкові. Внаслідок російської агресії на Харківщині пошкоджені 28 відділень «Нової пошти», 20 з яких не підлягають відновленню. Як повномасштабне вторгнення почалося для працівників «Нової пошти» у Харкові, якого досвіду набула команда під час роздачі гуманітарної допомоги та як працівників компанії зустрічають на звільнених від російської окупації територіях — слухайте у новому епізоді подкасту «Герої Харкова».

Катерина Бабійчук в одну мить втратила двох близьких — матір та брата. Разом з братом загинула його дівчина Ольга. У гуртожиток на Салтівці, де жила родина, 17 серпня влучила російська ракета. Катерина з нареченим Олександром уціліли. Як пережила ту ніч і як почувається зараз, вона розповіла «МедіаПорту».

Харків’янин Олександр Костенко каже, що за рік наростив «шкіру носорога». У перші дні повномасштабного російського вторгнення він взяв на себе відповідальність забезпечувати продуктами й ліками самотніх та покинутих людей старшого віку. За підтримки інших харків’ян він допоміг десяткам бабусь і дідусів. Але в якийсь момент вигорів. Що пробило «шкіру носорога» і як вдалося відновити сили — слухайте у новому епізоді подкасту «Герої Харкова». 

Українські прапори височіють над металевим придорожнім знаком «Харків». Дірява від обстрілів конструкція на бетонному п’єдесталі тримається, хоча й втратила дві літери. З 24 лютого 2022 року по окружній проходила лінія фронту. Російська армія захоплювала село за селом, але вперлся в оборону Харкова. Звільнення після 2,5 місяців околиці — села Циркуни, звідки росіяни завдавали масованих ударів по Харкову — дозволило місту перевести дух. Натомість для деокупованих Циркунів почався новий етап в історії, наслідки якого місцеві жителі відчувають досі. 

Обстріли, зруйновані будинки й інфраструктура, поранені та загиблі — так нині виглядає Вовчанськ на півночі Харківщини. Місто, що пережило російську окупацію, щодня потерпає від російських ударів. Армія держави-агресора б'є по прикордонню з землі і повітря. Останньої доби внаслідок обстрілів пошкоджені Центр первинної медико-санітарної допомоги, лікарня, гаражі, транспорт. Фоторепортаж.