Публікації

19-20 червня у місті Бонн (Німеччина) відбувся 16-й Глобальний медіафорум Deutsche Welle. Під час виступу головного редактора російської «Нової газети» Дмитра Муратова у залі залунала повітряна тривога. Її увімкнули харківські журналісти з медіагрупи «Накипіло». Про мотиви та результати цієї акції у подкасті «Герої Харкова» говоримо з журналістом «Накипіло» Віктором Пічугіним, а про боротьбу з російською пропагандою та фіксацію злочинів окупантів на Харківщині — з головою правління Інформаційного центру «Майдан Моніторинг» Наталією Зубар.

Співачка Світлана Лобода, яка під час війни в Україні з 2014 року гастролювала по росії, влаштувала концерт у саду Шевченка у Харкові. 

Центр тактичної медицини «Схід» проводить тренінги для бійців Сил оборони, рятувальників і волонтерів на Харківщині. Учасників курсу навчають накладати турнікети та пов’язки, зупиняти кровотечі тощо. Тренуються на манекенах і спеціальному приладді, яке придбав для центру фонд Siepomaga поляка Єжи Юрчинського. У центрі «Схід» переконані, що такі знання потрібні й цивільним, їх мають опанувати якнайбільше людей. Фоторепортаж.

«Колись я втратила дитину, а сьогодні Україна втрачає дітей кожного дня, і цифри постійно зростають… Кожного дня я приходжу і роблю нові скульптури. Ця робота — мій ритуал вшанування кожного маленького життя», — описує перформанс «Колискова» художниця Дар’я Кольцова з Харкова.

У 2022 році Дар’я взяла участь у понад 200 міжнародних виставках та проєктах. Її перформанс «Колискова», де авторка наживо створює маленькі керамічні голови — як символ вбитих росією дітей в Україні — бачили у США та Європі. «Це найскладніша з моїх робіт в тому плані, як я почуваюся, як відходжу від неї фізично, емоційно, психологічно. І вона щоразу різна, адже я не можу проживати постійно одні й ті самі емоції. Люди приходили, сідали на підлогу і плакали», — розповіла художниця у подкасті «Герої Харкова».

Навесні 2014 року британський репортер Девід Патрикаракос був у Донецьку, коли росія розвивала вторгнення в Україну. Повідомлення у соцмережах про події навколо випереджали новини у традиційних медіа. Проросійські користувачі та спільноти публікували викривлену інформацію. Так, журналіст став свідком «перевинайдення дійсності». Своїми спостереженнями про війну наративів під час російського повномасштабного вторгнення вісім років потому Девід поділився у Харкові цієї суботи, 17 червня. На запрошення громадської організації «Майдан Моніторинг» він зустрівся з журналістами та представниками громадськості. «МедіаПорт» публікує конспект зустрічі. 

Ініціатор руху «Чисті Уди» та керівник волонтерської організації «Людям від людей» Артем Приходько днями повернувся з підтопленого Херсона, де допомагав в евакуації людей. У подкасті «Герої Харкова» він розповів про брак інформації про можливі наслідки для здоров’я людей, які опинилися в епіцентрі повені, спричиненої російським підривом Каховської ГЕС, проблеми в організації волонтерів, які прибувають на Херсонщину самостійно, та наслідки російського тероризму для екології України.

Мешканці зруйнованого росією житлового будинку на вулиці Наталії Ужвій, 82 (Північна Салтівка) вихідними зібралися біля будинку, щоб висловити занепокоєння ситуацією з житлом. Російська армія розбомбила їхню 16-поверхівку торік у березні. Відтоді люди не розуміють, чи повністю знесуть будинок і чи нададуть їм нові квартири. Фоторепортаж. 

Знищену російську техніку з вулиць деокупованого Ізюма давно прибрали, проте слідів вторгнення ще багато — у зруйнованих будинках, магазинах та установах. Наприкінці травня з’явилися нові пошкодження — російська армія вдарила по Ізюму «шахедами»: побило будинки, горіла школа, люди не постраждали. Загальна кількість вбитих і померлих внаслідок російської агресії, за оцінкою міськради, сягає двох тисяч. 65 тіл з 449, що знайшли у масовому похованні після звільнення Ізюма, досі не упізнані. Як живе місто зараз і як триває ідентифікація загиблих — репортаж «МедіаПорта».  

10 членів громадської організації «Порятунок тварин Харків» вирушили до підтопленого Херсона і приєдналися до інших українських волонтерів. Лише за перші кілька годин роботи харків'яни дістали з води сімох собак і двох кішок. Про рятувальну операцію на Херсонщині «МедіаПорту» розповіла Ярина Вінтонюк, відповідальна за комунікацію в організації «Порятунок тварин Харків». 

«Мені дорікають: от ви втекли з Ізюма. Я говорю: так, ми втекли. А якби не втік, то не знаю, розмовляли б ви сьогодні зі мною чи ні», — каже головний редактор газети «Обрії Ізюмщини» Костянтин Григоренко. В інтерв'ю «МедіаПорту» він розповів про збір інформації у захопленому Ізюмі, знищення російськими окупантами редакції, відновлення команди після звільнення Ізюма та стратегію медіа на деокупованій територій.

Поруч з Палацом дитячої та юнацької творчості у центрі Харкова відкрили пам’ятник дітям, загиблим внаслідок повномасштабного російського вторгнення. Він створений за ініціативи народного депутата і групи меценатів. «МедіаПорт» розповідає, кому належить ідея композиції і які питання до неї виникли. 

Вперше від початку російського повномасштабного вторгнення дитяча залізниця «Мала Південна» у Харкові відновила роботу. Вихідними поїзди курсуватимуть з 11:00 до 15:30, у будні — за попередніми груповими замовленнями. 

«Долина альпака» харківського екопарку відновила роботу вперше з початку повномасштабного вторгнення. Засновник екопарку Олександр Фельдман запевняє, що площа «Долини», яка торік була під щільними обстрілами російської армії, повністю розмінована і безпечна для відвідування. На території є два бетонних укриття. За словами куратора проєкту «Долина альпака» Сергія Остапенка, вони вміщують до 100 людей кожне. 

Школи з укриттями і повернення до офлайн-освіти — це необхідні умови початку відновлення України, вважає член правління Благодійного фонду «Голоси дітей» Андрій Черноусов. Чому і з першим, і з другим не варто зволікати? За яких умов має прийматися рішення про поновлення офлайн-освіти? Які практичні наслідки матиме звіт ОБСЄ про примусове вивезення українських дітей до росії? Чому коли йдеться про їх повернення, швидкість має значення? Чому зараз психологічної допомоги потребують всі діти, які знаходяться на території України, і навіть ті, яких вивезли за кордон? Інтерв’ю Андрія Черноусова «МедіаПорту».

Про харківську весну у прем’єрній виставі «Жираф Монс», тугу за домом, щастя від повернення, гордий Харків з розквітлими абрикосами, мову театру, яку зрозуміють і діти, і дорослі

27 та 28 травня у Харківському театрі ляльок імені Афанасьєва відбулися прем’єрні покази вистави «Жираф Монс». Команда режисерки Оксани Дмітрієвої, драматург Олег Михайлов та художник Костянтин Зоркін відновлюють роботу театру ляльок історією про воєнну весну 2022-го. 

Українські родини, в яких є загиблі цивільні, отримують допомогу за рахунок Нобелівської премії, яку торік отримала організація «Міжнародний Меморіал». «Голоси війни» про пережиті жахи від першої особи звучать дев’ятьма мовами світу. Правозахисники допомагають правоохоронцям розслідувати воєнні злочини росії і розшукують винних серед російських полонених. Про це, а також про те, чи є злочином отримання російського паспорту мешканцями тимчасово окупованих територій, навіщо Україні ратифікувати Римський статут і що треба, аби притягнути Путіна до відповідальності, «МедіаПорт» говорив з директором Харківської правозахисної групи Євгеном Захаровим. 

Щонайменше 30 млн грн збитків, за даними Харківської обласної прокуратури, зазнав Харківський фізико-технічний інститут внаслідок російської агресії. Як територія наукового містечка, де розташована дослідна установка «Джерело нейтронів», виглядає зараз — фоторепортаж «МедіаПорта». 

Американські рятувальники передали харківським колегам автоцистерну та колінчастий підйомник. Техніка вживана, але справна й у придатному стані. У Держслужбі з надзвичайних ситуацій не відмовляються від гуманітарної допомоги — у Харківській області тривають бої, ракетні удари нищать пожежні частини у містах і селах. З початку повномасштабного вторгнення від обстрілів знищені 10 машин ДСНС на Харківщині, 53 пошкоджені. Як харківські рятувальники тестують «ролс-ройси» серед пожежної техніки і які послання залишили американці українським друзям — фоторепортаж.

Голова Дворічанської громади Галина Турбаба пережила російську окупацію, полон, масовані обстріли та ракетний удар по селищній раді, де загинули двоє місцевих жительок. Про особисті втрати та втрати громади внаслідок російського повномасштабного вторгнення, надії на майбутнє та дворічанську діаспору у Харкові — у новому епізоді подкасту «Герої Харкова».

Новини про ситуацію у Бахмуті Любов Веселкова читає з важким серцем. Вона з тих, хто категорично відмовлявся виїжджати з рідного міста, аж поки навесні 2023 обстрілом не знищило батьківську хату. Хто переконав її евакуюватися, чи важко адаптуватися на новому місці у Харкові і про що мріє за два місяці до 75-річчя — переселенка розповіла «МедіаПорту». 

У Балаклійській громаді Харківської області тестують перший зразок машини розмінування, яку харків'яни створили на базі трактора «ХТЗ». За тиждень вона знищила понад 30 протипіхотних мін. Фоторепортаж. 

Брати Сімони вижили під час російського ракетного удару по гуртожитку на Салтівці, де торік у серпні загинули 19 людей. 

У травні російські Telegram-канали поширюють повідомлення про «серйозну епідеміологічну ситуацію» на Харківщині. Посилаючись на «свої джерела в області», пропагандисти пишуть, що Україна з метою економії начебто не закупила вакцини для населення. Тож у Харкові «очікують» епідемію кору та інших інфекційних хвороб, також «страждають» без російських ліків. Аналітики VoxCheck разом з проєктом USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» проаналізували черговий російський фейк.

Про роботу у воєнному Маріуполі, голоси розбомбленого міста, що прозвучали для всього світу, першу зустріч з рідними після початку російського повномасштабного вторгнення і командний дух — інтерв'ю лауреатки Пулітцерівської премії у номінації «За служіння суспільству», журналістки та продюсерки української знімальної групи Associated Press Василіси Степаненко у подкасті «Герої Харкова».

Понад 3 тисячі безробітних на Харківщині долучилися до проєкту «Армія відновлення», який запровадив Державний центр зайнятості. Оплату суспільно корисних робіт отримують на підприємствах та у волонтерських організаціях. Як працює благодійний фонд «Жовта допомога», що став одним з партнерів Харківського обласного центру зайнятості — фоторепортаж «МедіаПорта». 

Вперше з початку повномасштабного російського вторгнення у Харкові відбувся всеукраїнський боксерський турнір. З метою безпеки його провели під землею — на станції метро «Захисників України». У змаганні, що присвятили героям оборони Харкова, взяли участь 20 боксерів з Харківщини та інших міст України.

Російські танки, МТЛБ та інша військова техніка на двох в’їздах у Харків. Більше, ніж просто виставка або фотолокація. Це ще і своєрідний склад трофейних запчастин знищеної ворожої військової техніки. На двох локаціях представили понад 30 одиниць, а буде ще більше, обіцяє Олександр Добробаба, співзасновник Благодійного фонду «Щоденники війни», який організував цю виставку. Де і як він з командою шукає експонати, яка користь від цього українським військовим і що буде з виставкою після війни? Про все це Олександр розповів в інтерв’ю «МедіаПорту».

2023 рік може стати для українського ІТ складнішим, ніж минулий. Якщо за підсумками 2022 року галузь не лише втрималася, але і зросла та збільшила сплату податків, то у першому кварталі 2023 року впала на 16%. Чому так сталося? Які ризики для ІТ існують і як їм запобігти? Наскільки відчутною є мілітаризація харківського ІТ-сектору і в чому вона полягає? Що потрібно, аби айтівці активніше поверталися до міста і яким чином вони бачать свою участь у його відновленні? Чи дійсно такий страшний штучний інтелект, як його уявляють, і чи справді він загрожує залишити без роботи багатьох, у тому числі й програмістів? «МедіаПорт» розпитав виконавчу директорку Kharkiv IT Cluster Ольгу Шаповал. А почали з того, як галузь пережила зиму і блекаути.

Сексистські зауваги з уст політиків, здається, вже давно стали моветоном. Про такі випадки та реакцію на них у коментарі для «МедіаПорта» розмірковує головна редакторка сайту «Повага» — кампанії проти сексизму в медіа та політиці — Вікторія Кобиляцька.