Публікації

Українські дерев’яні церкви — це фольклор, тільки в архітектурі. Збудовані переважно безіменними для нас майстрами на замовлення спільноти, громади села — вони могли бути (а могли не бути) шедеврами, але завжди втілювали народну уяву про красу, про велич, про присутність Бога на землі.

З середини березня на Харківщині реєструють від 500 до понад тисячі випадків щодоби. Протягом кількох тижнів Харківщина — у лідерах за добовою статистикою, 11 квітня вийшла на перше місце в Україні та встановила власний рекорд з летальності: 29 смертей за добу. Від сьогодні на невизначений термін у Харкові та області — «червона» зона. Що цьому передувало, які обмеження встановили на рівні області та як їх зрозуміли у Харкові?  

Ви бачили величний пам’ятник у східній частині майдану Конституції? Бронзовий, одинадцятиметровий. Не бачили?! Та ото ж. І ніхто його не бачив. А мав би стояти!

У черговому епізоді подкасту Zoon Politikon з політологинею Юлією Біденко говоримо про дії влади під час погіршення ситуації з коронавірусом на Харківщині та завершення епопеї з призначенням позачергових виборів мера Харкова.

Восьмий епізод подкасту Zoon Politikon з політологинею Юлією Біденко — про сумнівну соціологію, протести акторів, культуру і карантин та ситуацію в «Українському культурному фонді». Гість подкасту — експерт УКФ Артем Коновалов. 

22 березня 1918 року революційний Харків урочисто ховав… велику таємницю. Першого в історії міста успішного теракту проти радянського працівника.

Як Комітет Верховної Ради розглядав призначення виборів мера Харкова, що у Харківській облраді заявили про відродження «Металіста», чому чиновники від медицини відправляють журналістів з рулеткою міряти кисневі траси та як політика може вплинути на карантин у третій хвилі коронавірусу. Сьомий епізод подкасту Zoon Politikon з політологинею Юлією Біденко та журналістом Володимиром Носковим. 

Скажи кому, що у радянському місті колись запроваджували кріпацтво – не повірять. Але таке було. У березні 1929-го.

У шостому епізоді подкасту Zoon Politikon разом з політологинею Юлією Біденко та журналісткою видання Kharkiv Today Оленою Павленко обговорюємо яскраві моменти чергової сесії Харківської облради, після якої «Європейська солідарність» вигнала депутата з фракції. 

Хто може перемогти Лесика в номінації «Найкраща чоловіча роль» у міськраді? Насичений політичними подіями тиждень обговорюємо у п'ятому епізоді подкасту Zoon Politikon з політологинею Юлією Біденко та журналістом Володимиром Носковим. 

То чого б і ні, коли календар підказує, а цифри навіть змушують? 23 лютого — прекрасний привід згадати 23-ю Харківську стрілецьку Червонопрапорну дивізію.

У новому випуску подкасту Zoon Politikon говоримо про віртуальний конфлікт Михайла Добкіна та Павла Фукса, турне Ігоря Терехова районами і кварталами, а також зустріч секретаря міськради з засновниками Харківської архітектурної школи. Що це — крок до діалогу чи поступка? Дискутуємо з журналістом Володимиром Носковим та політологинею Юлією Біденко. 

«Ми вже вийшли на те, що Добкін починає ділити на вірних «кернесівців» і невірних». 

11 лютого 1923 року радянський Харків вшановував кривавих катів. Геть не востаннє, як виявилося пізніше. Але з таким розмахом – точно уперше.

Про правові та політичні підстави санкцій президента Володимира Зеленського, регіональну реакцію та відповідь східної аудиторії заблокованих каналів — у другому випуску подкасту Zoon Politikon на «МедіаПорті» з політологинею Юлією Біденко та журналістом Володимиром Носковим.

«МедіаПорт» запускає новий щотижневий розмовний подкаст «Zoon Politikon». З політологинею Юлією Біденко обговорюємо актуальні політичні події, що відбуваються в Україні і Харкові. У першому випуску — про коаліції у міській та обласній радах, скандальні голосування, приїзд Арсена Авакова, заяви Михайла Добкіна та Ігоря Терехова. 

Слідчі справи часів «єжовщини» на перший погляд видаються однаковими. Як не «подозрительный по шпионажу», то «участник право-троцкистского заговора». А як не «право-троцкистского», то «националистического».

Четверо підозрюваних у справі про пожежу в будинку для літніх людей «Золотий час», де загинули 15 людей, відмовились свідчити у поліції, але дали пояснення у суді. Якою була роль кожного затриманого за даними слідства та чи визнають вони провину — пряма мова.

Пожовклий від часу документ бив наповал. З розмаху і межи очі: «Объявить строгий выговор за встречу Нового года с беспартийными».

Кернеса похоронили на втором городском кладбище. Напротив Кушнарёва. На первый взгляд, сложно найти двух более разных людей. Кушнарёв стартовал в большую политику с должности, на которой Кернес обосновался лишь в последние 10 лет жизни. 

Невідомо, чи були серед найближчих соратників Кернеса, які останніми днями пишуть про безмежну любов до мера, ті, хто в умовах епідемії коронавірусу закликав його берегтися. І якщо були, чому не змогли переконати, наскільки хибними були його віра у безсмертя та теорія про «картоплю й сало». Зрозуміло, що він був упертим. Зрозуміло також і те, що його боялися. Пам'ятаю оплески сесійного залу, коли Кернес когось публічно принижував — це був захват, помножений на страх. З іншого боку, він був у цьому чесним. З собою і з нами. Що він такий. І йому — хоч би що.

Подорожі у минуле за маршрутом «мінус сто» — звичайна справа для історичної публіцистики. Та незвичайним був рік, у який ми сьогодні пірнемо: 1920-й став першим в історії Харкова від початку і до кінця радянським.

Давно побутує думка, що трагедію 1932-1933 років радянські газети «не помітили». Небезпідставна, начебто. І ще й авторитетними свідченнями підперта. На кшталт спогадів письменника Артура Кестлера.

«Лист покликав у дорогу!» — казали радянські журналісти, збираючись у відрядження для перевірки чергового «сигналу».

Президент України Володимир Зеленський назвав рішення Конституційного Суду щодо окремих положень закону «Про запобігання корупції» демаршем і публічним проявом змови частини старих еліт і олігархів проти президента і країни. Він пропонує Верховній Раді визнати рішення нікчемним і розпустити КСУ, відновивши «довіру суспільства до конституційного судочинства». В КСУ заявляють про тиск правоохоронних органів, зокрема — Державного бюро розслідувань. Суддя-доповідач у справі Ігор Сліденко, який готував основну частину рішення, розповів про тиск з боку Офісу президента та подав у відставку.

Сто років тому, наприкінці жовтня 1920-го, до слідчої тюрми губчека прибув черговий етап.

Втискувати епічну трагедію у рамки нарису — справа важка і марудна. Але вкрай необхідна, коли хочеш ознайомити читачів з біографією непересічної людини.

На посаду Харківського міського голови на місцевих виборах 2020 року претендують чотирнадцять кандидатів. Кандидати від яких партій висунулися в міськраду та облраду — списки. 

У боротьбі з коронавірусом в Харкові влада почала мірятися відповідальністю. За відсутності міського голови Геннадія Кернеса голова Харківської облдержадміністрації Олексій Кучер проголосив себе єдиним, хто взяв ситуацію під контроль. Перший заступник Кернеса Ігор Терехов сказав, що відповідальність бере місто, звинувативши в обставинах, що склалися в медицині, реформаторів часів Уляни Супрун. Все це відбувається на фоні виборів, де кожен, хто б’є себе в груди «за місто», насправді — сам за себе, а добрі гасла й наміри сприймаються як передвиборчі. 

Історія харківського трибуналу 1918 року не так темна, як заплутана. Причому заплутана самими ж трибуналістами, які на схилі віку вирішили чомусь згадати революційну молодість.